Росія накопичує танки та бронетехніку поблизу кордонів НАТО - супутникові знімки

Росія знову поповнює бази зберігання бронетехніки танками, бойовими машинами піхоти та артилерією, запаси яких суттєво скоротилися в перші роки повномасштабної війни проти України. Про це свідчить аналіз супутникових знімків, здійснений OSINT-аналітиками, що зафіксували тривожні зміни на тлі того, як НАТО розробляє теорію перемоги над РФ на східному фланзі. Одна з баз із новими танками розташована приблизно за 500 кілометрів від кордонів країн Балтії. Дослідники звертають увагу, що поповнення відбувається не лише у східних регіонах Росії, а й на заході країни, неподалік від кордонів Альянсу.

Про накопичення техніки повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на аналіз супутникових знімків OSINT-аналітиків. На ці зміни звернув увагу OSINT-аналітик Jonpy, який дослідив супутникові знімки кількох російських військових об'єктів.

Ще влітку 2026 року аналітик зафіксував збільшення кількості техніки на 349-й Центральній базі зберігання танків у Топчисі Алтайського краю. На його думку, до цих додаткових машин на об'єкті вже надходили поставки обсягом до 78 танків і понад 100 БМП, а загальна кількість техніки, ймовірно, зросла ще на кілька сотень одиниць. Через недостатню якість супутникових зображень точно ідентифікувати всю техніку складно, проте на базі можуть зберігатися відновлені танки Т-72Б3М та бойові машини піхоти БМП-2.

Нові танки з'явилися за 500 кілометрів від Балтії

Особливу тривогу дослідників викликала 22-га Центральна база резерву танків у місті Буй Костромської області. Після початку повномасштабної війни цей об'єкт, як і багато інших російських сховищ, значною мірою спорожнів. Якщо ж зіставити супутникові знімки від 18 жовтня 2025 року з тими, що датовані 3 жовтня 2026 року, стає помітним значне поповнення бази військовою технікою - на ній з'явилися нові танки Т-90М "Прорив" та бронетранспортери БТР-82А.

Мова йде не тільки про старі машини, відремонтовані й повернуті в стрій, а й про нову техніку, яка надходить безпосередньо з виробничих ліній. Відстань від цієї бази до кордонів Латвії та Естонії становить приблизно 500 кілометрів, що робить поповнення особливо помітним на тлі зростання уваги Альянсу до східного флангу.

Поповнення баз зберігання відбувається на тлі продовження виробництва та модернізації бронетехніки в Росії. Так, "Уралвагонзавод" нарощує потужності для випуску танків Т-90М: за оцінкою аналітиків розслідувальної групи Conflict Intelligence Team, серійне виробництво цієї модернізованої моделі Росія налагодила ще до початку повномасштабного вторгнення, а в дослідженні, опублікованому навесні 2025 року, йшлося й про розширення виробничих можливостей підприємства.

Водночас значні втрати бронетехніки у війні проти України змусили російську армію змінювати тактику. Через загрозу з боку безпілотників масоване використання танкових колон стало ризикованішим, тому війська дедалі частіше покладаються на піхотні штурми та невеликі мобільні групи. Втім, саме накопичення техніки на базах зберігання вказує на те, що військова промисловість Росії й надалі постачає армії як нові, так і відремонтовані машини.

Чому зростання запасів техніки непокоїть Північну Європу

Поновлення запасів бронетехніки відбувається паралельно з розбудовою російської військової інфраструктури поблизу країн НАТО. Як з'ясувало спільне журналістське розслідування скандинавських і балтійських суспільних мовників, оприлюднене в червні 2026 року, у регіоні триває розбудова російських військових баз: за даними журналістів, Росія зводить нові казарми та склади, модернізує інфраструктуру й перекидає туди військову техніку.

13 жовтня міністр оборони Естонії Мартін Херем заявив, що Росія рано чи пізно спробує "випробувати" одну з країн НАТО незалежно від того, як завершиться війна проти України. Хоча Москва офіційно відкидає плани нападу на держави Альянсу, нарощування озброєнь та розбудова військової інфраструктури й надалі залишаються факторами, які беруть до уваги, оцінюючи довгострокові загрози для безпеки Європи.

За оцінками аналітиків, Росія може зберегти високий рівень завантаження оборонних підприємств навіть після завершення бойових дій в Україні.