Школьники, "желтые жилеты", ультралевые. Кто стоит за массовыми протестами во Франции

Уже понад місяць великі міста Франції охоплені вогнем масових протестів. Основні заворушення почалися з учнівських мітингів, які досить швидко стали неконтрольованими. 

Паралельно протестували держслужбовці та представники різних професій – проти низьких зарплат, зростання цін тощо. А на вихідних 17-18 жовтня Париж, Марсель, Ліон та інші міста занурились у хаос грабежів, мародерства і пожеж.

Теперішні протести у Франції називають відновленням руху "жовтих жилетів", а деякі іноземні лідери уже поспішили назвати винуватцями хаосу іммігрантів.

Чому Франція протестує, чого вимагає у влади і як дійшло до безладдя і насильства – читайте далі.

Від шкіл до цін на пальне

Взагалі протести у Франції – не рідкісне явище. Місцеві навіть жартують, що це їхній "національний спорт".

Та цьогорічні демонстрації перевершили попередні за масштабами. Все розпочалося в середині вересня з мітингів учнів ліцеїв (у Франції це старші класи). Ліцеїсти виступали проти переповненості класів, зношеності шкільних будівель та обладнання, високої температури у класах під час спеки та іншого. 

Протестувальники блокували школи, вигукували гасла, згодом – вчиняли підпали, кидали петарди, вступали у сутички з поліцією. Не обійшлося й без нещасних випадків: наприклад, одному з учнів відірвало руку. Кількість затриманих за вересень сягала 8 тисяч осіб.

Згідно з попередньою оцінкою асоціації Régions de France, від самого початку студентський рух завдав близько 20 мільйонів євро збитків для країни.

Паралельно з учнями розпочався страйк працівників державного сектора з вимогами передбачити підвищення заробітної плати у наступному бюджеті. Окремо організували страйк пожежники, звинувативши уряд у відсутності належної підтримки під час літньої спеки, яка спричинила численні пожежі.

Ще з середини вересня профспілки анонсували день "загальної мобілізації" на 17 жовтня. У соцмережах навіть ширилися заклики, що це буде відновленням руху "жовтих жилетів" – масових протестів проти зростання цін на пальне, які тривали у Франції у 2018-2019 роках.

Цього разу дороге пальне теж стало однією з причин мобілізації, адже активісти звинувачували уряд у недостатньому регулюванні тарифів й відсутності допомоги сферам, які у першу чергу залежать від цін на дизель і бензин.

До мітингів держслужбовців, фермерів, перевізників та інших працівників, організованих профспілками, доєдналися також політичні сили, зокрема ультраліві. Влада готувалася до масштабних протестів, але не змогла передбачити їхній масштаб. Мітинги перетворилися у розграбування магазинів, сутички з поліцією і насильство. 

Найбільше постраждав Париж, але гучно було і в Марселі, Ліможі, Страсбурзі та інших містах. Зокрема, у Ліможі згоріла історична будівля мерії, у Ліоні постраждав туристичний офіс. А мародерства і безлад на вулицях Парижа не припинилися і до ранку понеділка, 19 жовтня. Згодом удень протестувальники навіть заблокували вхід до Лувру.

Як повідомив міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс, остаточна кількість протестувальників 17 жовтня склала 500 тисяч людей проти 200 тисяч, як очікувалося напередодні. 

Також Лоран Нуньєс заявив, що "поліція втратила контроль" над протестами у деяких містах.

Міністр написав заяву про відставку, але президент Макрон відмовився її підписати. 

Згідно зі звітом Міністерства внутрішніх справ Франції, у суботу під час протестів, які супроводжувалися насильством, були здійснені 2397 арештів. Загалом 997 поліцейських та жандармів отримали поранення, семеро з них – серйозні.

Різні версії Трампа і Макрона

Після руйнівних протестів немало світових лідерів заявили, що у хаосі винні мігранти. Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що внаслідок "ескалації вандалізму та насильства" у Франції були зруйновані історичні будівлі, сотні поліцейських отримали поранення, а також було завдано величезної матеріальної шкоди.

"На тлі цього безглуздого руйнування та невиправданого насильства, мабуть, тепер усім стало зрозуміло, чому Угорщина виступає за максимально жорсткий підхід до міграції та чому ми не послабимо нашу політику охорони кордонів чи імміграційну політику під жодним тиском", – сказав він.

Не промовчав і президент США Дональд Трамп, який поспішив назвати причиною насильства імміграцію. 

Франція горить! Імміграція з зовсім іншого світу, від людей з ненавистю в серцях, зламала цю колись велику країну", – написав Трамп у соцмережі Truth Social.

І закликав французьку владу "закрити кордони та повернути контроль".

Так само звинуватила мігрантів – хоч не лише їх – і політикиня ультраправої партії "Реконкіста" Сара Кнафо. У неділю, 18 жовтня, вона заявила, що іноземних учасників заворушень потрібно депортувати з країни.

В уряді Франції поки не поспішають коментувати ці заяви. Раніше закиди Трампа про те, що у французьких протестах винні іслам та іммігранти, прокоментував міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

"Усі наші суперники, противники та партнери намагаються розповісти про протести по-своєму. Якщо ми не напишемо власну версію подій, інші напишуть її за нас", – сказав Барро.

Увечері неділі 18 жовтня президент Франції Емманюель Макрон записав звернення до співгромадян. Його версія причин подій відрізнялася від згаданих вище оцінок Трампа і Мадяра.

У причетності до насильства Макрон звинуватив ультраліві сили.

"Вчора, 17 жовтня, бунтівники з ультралівих угруповань, до яких приєдналися численні правопорушники, вчинили нестримне насильство в наших містах. Були розграбовані магазини, атаковані – а деякі й зруйновані – громадські будівлі, торгові заклади та мерії. Дивлячись на ці кадри, ми всі запитували себе: що в них у голові? Як французи можуть так чинити з Францією?" – заявив Макрон.

Президент Франції пообіцяв, що уряд допоможе суб’єктам бізнесу, які постраждали під час протестів. А ініціаторів погромів притягнуть до відповідальності.

"Кожен випадок вчинення правопорушень має тягнути за собою відповідні судові наслідки. Ті, хто знищив майно, мають заплатити. Ті, хто грабував, мають відшкодувати збитки. Ті, хто намагався повалити Республіку, будуть притягнуті до відповідальності", – сказав Емманюель Макрон.

Французький президент також заявив, що не варто ототожнювати мародерів і грабіжників з тими, що раніше вийшли на вулиці висловити соціальний протест.

"Ці демонстранти висловили занепокоєння щодо вартості життя та цін на пальне, що зумовлено конфліктом у Перській затоці. Франція не брала в ньому участі, але страждає від наслідків", – вважає президент.

Одразу після промови Макрона її поспішили засудити в опозиції. Лідер ультраправого "Національного об'єднання" Жордан Барделла назвав виступ президента жалюгідним.

"Цей боягузливий і дезорієнтований уряд не має що сказати і що запропонувати французькому народу", – написав Барделла на X.

Очільник правих "Республіканців" Брюно Ретайо назвав промову Емманюеля Макрона тривожною. За його словами, глава держави виглядає "повністю приголомшеним, нездатним протистояти силі хаосу, що загрожує Республіці". Політик закликав президента взяти на себе відповідальність та оголосити надзвичайний стан.

Не сподобалася промова президента і організаторам руху "жовтих жилетів".

"Ми просимо про зустріч в Єлисейському палаці, вона необхідна. Тому що населення Франції заслуговує на те, щоб його нарешті почули, вислухали та врахували", – йдеться у заяві активістів.

Нагода для ультраправих

Причини масштабності суботніх протестів накопичувалися уже роками, вважають аналітики. Згідно з редакційною колонкою Le Monde, протягом 10 років Емманюель Макрон ігнорував соціальні рухи та заклики профспілок до покращення ситуації, а також запроваджував непопулярні реформи в системі освіти.

У результаті "загальна мобілізація" 17 жовтня охопила практично всі сфери життя французів: високі ціни на пальне та продукти, низькі зарплати, нестачу ресурсів в освіті та охороні здоров'я, насильство з боку поліції, бездіяльність щодо зміни клімату та інше.

При цьому державні видатки на соціальну сферу у Франції є високими. 

Наприклад, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2024 році державні соціальні видатки Франції становили трохи більше 30% ВВП і були одними з найвищих у Європі, нарівні з Австрією та Фінляндією.

Втім, вплив цього на людей часто незначний через прискорення інфляції, недостатнє збільшення зарплат і пенсій. 

За інформацією тієї ж ОЕСР, у період з 2000 по 2025 рік ВВП на душу населення у Франції зріс лише приблизно на 63% від середнього показника країн Європейського Союзу та 54% від показника Сполучених Штатів.

Зростання ВВП сповільнилося на тлі посилення політичної невизначеності, хоч інвестиції в бізнес та житлову нерухомість стабілізувалися протягом 2025 року та повернулися до позитивних показників. Наприкінці року французька економіка демонструвала сильні ознаки відновлення, але на початку 2026-го енергетичний шок, спричинений розвитком конфлікту на Близькому Сході, порушив цю динаміку.

Після середньорічного рівня 0,9% у 2025-му, Banque de France прогнозує, що загальна інфляція досягне 2,3% у цьому році. Також, за цим же прогнозом, очікується, що рівень безробіття продовжить зростати в короткостроковій перспективі, досягнувши 8,4% до кінця року, перш ніж знову впасти до 8,0% у 2028-му. 

Криза, спричинена протестами у Франції, може зіграти на руку представникам правих та ультраправих політсил, які й так стабільно набирають симпатії перед президентськими виборами у травні 2027 року.

Кандидатка у президенти від ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен не втратила нагоди засудити втручання в протести крайніх лівих політиків на чолі з Жаном-Люком Меланшоном – й теж звинуватити їх у підтримці насильства на демонстраціях. 

"Законні соціальні вимоги знову стали заручниками ультралівих та промов депутатів Жана-Люка Меланшона, які, легітимізуючи насильство, розглядають порядок як гноблення, а безлад як право і прагнуть занурити країну в хаос", – заявила Ле Пен у соцмережі Х.

Саме Меланшон, за прогнозами, може стати опонентом Ле Пен у другому турі майбутніх виборів.

Згідно з останніми опитуваннями, Ле Пен має 37–38% симпатій виборців, її рейтинг продовжує повільно зростати. Меланшон наразі має 18% підтримки. Та результати опитувань після масштабних протестів на вихідних можуть показати вже іншу ситуацію.

Тим часом Емманюель Макрон оголосив зустріч лідерів усіх партій у зв’язку з ситуацією в країні. 

Марін Ле Пен та Жордан Барделла уже повідомили, що не прийдуть.

Поки в уряді роздумують, чи запроваджувати в країні надзвичайний стан, представники руху "жовтих жилетів" уже оголосили свій день "загальної мобілізації" – на наступну суботу, 24 жовтня. І назвали це "другим актом". 

У Міністерстві внутрішніх справ Франції заявляють про збільшення кількості правоохоронців на наступних демонстраціях і просять мерії запроваджувати "часткову" комендантську годину у своїх містах. А до того в уряду є трохи часу, щоб вгамувати своїми рішеннями вогонь протестів, який уже розгорівся надто сильно.

Авторка: Ольга Романська,

журналістка "Європейської правди"