Синтетичні наркотики: одна зміна у формулі більше не врятує дилерів

Проблема полягала в тому, що кожну нову сполуку необхідно було вносити до переліку заборонених окремо. Цей процес займав від кількох місяців до року, вимагаючи погодження від МОЗ, Держлікслужби, МВС, Нацполіції, Мінфіну, Держмитслужби, Мінекономіки, Офісу генпрокурора та Мін'юсту, а також громадського обговорення та висновку Державної регуляторної служби. Увесь цей час наркодилери встигали реалізувати цілі партії «легального» товару.

Яскравим прикладом такої схеми стала мережа магазинів U-420, яка маскувалася під сувенірні крамниці, але насправді торгувала синтетичним канабісом у вигляді джоінтів. Поліція ліквідувала 105 торгових точок, місця виробництва та фасування, затримавши організаторів. Проте, як виявилося, навіть журналістські розслідування, що виявили синтетичний канабіноїд ADB-4en-PINACA в їхній продукції, не могли стати доказом наркоторгівлі, оскільки на момент закупівлі речовина ще не була офіційно заборонена.

Нацполіція та МВС ініціювали заборону ADB-4en-PINACA, надіславши запит до МОЗ ще у вересні 2025 року, під час підготовки спецоперації. Проте постанова Кабміну №146, яка внесла цю речовину до переліку контрольованих, набула чинності лише 7 лютого 2026 року, тоді як закупівля відбулася 2 лютого 2026 року. Ця ситуація підкреслила критичну потребу в системних змінах.

У відповідь на ці виклики, постановою Кабінету Міністрів №1213 від 2 жовтня 2026 року було змінено перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою №770. Тепер під державний контроль підпадають похідні шести основних хімічних груп: синтетичних канабіноїдів, фентанілу, катинону, фенетиламіну, триптаміну та нітазену. Це означає, що контроль автоматично поширюється на сполуки з визначеними структурними ознаками, без необхідності окремого внесення кожної нової формули до переліку.

Цей новий підхід дозволить поліції притягувати до відповідальності продавців на підставі висновку експертизи про належність речовини до однієї з контрольованих груп. Важливо зазначити, що постанова не робить наркотиком автоматично будь-яку нову сполуку: вирішальними залишаються відповідність критеріям, результати дослідження та вимоги закону.

Крім боротьби з наркобізнесом, заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Андрій Нєбитов, також заявив про спроби впливати на громадську думку та дискредитувати поліцію. Він згадав про погрози, використання проплачених інформаційних майданчиків, підконтрольних Telegram-каналів та окремих блогерів, але не назвав конкретних імен чи видань. Це вказує на складність боротьби з організованою злочинністю, яка включає не лише хімічні маніпуляції, але й інформаційні війни.

«Зробити Україну зручним наркоринком для зловмисників не вдасться — ні за гроші, ні через тиск, ні шляхом медійного бруду», – написав Андрій Нєбитов у своєму дописі на OBOZ.ua.

«Цей крок перекрив правові прогалини, якими користувалися наркоторговці в нашій державі», – заявив заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов.

Прийняття цієї постанови є важливим кроком у боротьбі з синтетичними наркотиками та зменшує простір для використання нормативних прогалин. Проте, як підкреслює Нєбитов, робота не завершується ухваленням одного документа. Необхідні постійний моніторинг нових психоактивних речовин, взаємодія з експертними установами та міжнародна співпраця, щоб злочинний ринок не зміг пристосуватися до нових реалій.