Трамп готує нові поступки для Росії: що ще отримає Путін та чого чекати Україні

Про що йдеться у матеріалі:

• Які санкції проти Росії США можуть послабити і чому
• Чи означає рішення США про санкції зміну політики щодо Росії
• Чого чекати Україні від зміни позиції США щодо Росії

Президент США Дональд Трамп призупинив запровадженняключових санкцій проти Росії та розглядає можливість подальшого послаблення обмежень на торгівлю російськими енергоносіями.

Главред з'ясував, які санкції США можуть послабити проти Росії та як це вплине на Україну.

Чому США готують нове послаблення санкцій проти Росії

Зміна санкційної політики Вашингтона відбувається на тлі переговорів про завершення війни та пошуку домовленостей із Москвою. Як повідомляє РБК-Україна, американська сторона вимагає від Києва обмежити удари по російській нафтопереробній інфраструктурі, не пропонуючи Україні рівноцінних поступок із боку Кремля. Водночас у США розглядають варіанти послаблення обмежень щодо російських танкерів, газового сектору та окремих компаній і фізичних осіб.

Співрозмовник видання у владі вважає, що підхід Вашингтона до завершення війни визначатиметься не календарними термінами, а готовністю американської адміністрації посилювати тиск на російського президента Володимира Путіна. За його оцінкою, наразі США обирають інший шлях - спроби домовитися з Москвою через поступки.

"Це ж залежить не від сезону, а від тиску на Путіна чи від ситуації з тим, що йому здадуть. Тиснути американці не хочуть, а будуть пробувати якусь здачу", - розповів співрозмовник видання у владі.

Джерело також повідомило, що американська сторона розглядає можливість зміни санкційного режиму для енергетичного сектору Росії. Окремим питанням залишається доля заморожених російських активів, щодо яких, за інформацією видання, також шукають можливі механізми контролю.

"Вони готують нові зняття санкцій з Росії: з танкерів і газу, можливо, з частини компаній та осіб, думають, як перебрати контроль над замороженими активами", - додало джерело.

Чому Дональд Трамп призупинив санкції за законом Ліндсі Грема

Одним із найважливіших рішень американської адміністрації стала відмова від негайного застосування санкцій і мит, передбачених законом авторства сенатора Ліндсі Грема. Документ мав посилити економічний тиск на Росію через її найбільших покупців нафти, а також передбачав обмеження проти російських компаній та імпорту енергоресурсів.

Закон Дональд Трамп підписав 18 вересня. Він передбачав запровадження 100-відсоткових мит на товари з країн, які належать до найбільших покупців російської сирої нафти, зокрема Китаю, Індії та Туреччини. Також документ передбачав 500-відсоткові мита на імпорт російських нафтопродуктів до США.

Однак напередодні завершення передбаченого законом терміну Трамп підписав указ, який призупинив застосування відповідних обмежень. Як повідомляло Bloomberg, рішення було пов'язане з прагненням американського президента знизити ціни на дизельне пальне напередодні проміжних виборів до Конгресу США.

Трамп скористався положенням законодавства, яке дозволяє президентові відмовитися від застосування санкцій, якщо цього вимагають національні інтереси Сполучених Штатів. Водночас указ не означає остаточного скасування всіх передбачених законом обмежень: президент залишив за собою можливість застосувати їх пізніше.

"Цим я відмовляюся від застосування таких санкцій, обмежень та мит, передбачених Законом Грема. Я подав Конгресу підтвердження того, що видача такої відмови на даний момент відповідає національним інтересам Сполучених Штатів", - заявив Трамп у виконавчому указі.

За інформацією Bloomberg, американська адміністрація прагне домовитися з Росією про постачання дизельного пального, що має допомогти знизити ціни на внутрішньому ринку США. Водночас таке рішення викликало невдоволення частини американських законодавців, які вважають економічний тиск на Москву необхідним інструментом для припинення війни проти України.

Чому Дональд Трамп вважає послаблення санкцій вигідним для США

Пояснюючи свою позицію, президент США пов'язав рішення щодо санкцій із переговорами про завершення російсько-української війни та ситуацією на світових енергетичних ринках. У дописі в соціальній мережі Truth Social він заявив, що не хоче ухвалювати рішень, які можуть ускладнити дипломатичний процес і відштовхнути Росію від переговорів.

Трамп також звернув увагу на вплив атак по російських нафтопереробних заводах на ринок дизельного пального. За його твердженням, ці удари позначаються на постачанні енергоресурсів і можуть негативно впливати на американських фермерів, підприємців та інших споживачів. Окремо президент США звинуватив Володимира Зеленського в небажанні завершувати війну, проте ці твердження є позицією самого американського лідера.

"Моє рішення щодо Росії дуже просте. Я зараз веду переговори про мир у війні між Росією та Україною і не хочу робити нічого, що безглуздо відштовхне Росію від столу переговорів. Досягається значний прогрес, зокрема й у поточних переговорах щодо заручників! Підписання цього документа саме зараз призведе до цього, а я можу підписати його пізніше або в будь-який час, коли захочу!", - написав президент США.

Американський президент також заявив, що його рішення має позитивно вплинути на Сполучені Штати та світову економіку. Він наголосив, що залишає за собою можливість повернутися до санкційного питання, якщо вважатиме це доцільним.

"Це дуже хороше рішення, і воно буде корисним для країни, а також, на мою думку, для всього світу, адже ми справді перебуваємо на світовій арені", - сказав Трамп у відповідь на запитання журналістів.

Чому Володимир Зеленський розкритикував рішення США щодо санкцій

Українська влада розцінює послаблення економічних обмежень проти Росії як крок, який може зменшити спроможність міжнародної спільноти впливати на Кремль. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що американський указ з'явився в ніч, коли російські війська атакували енергетичну інфраструктуру України. За його словами, під ударами опинилися понад 15 важливих об'єктів електрогенерації та енергопередачі в десяти регіонах країни.

Зеленський вважає, що економічний тиск на Росію має залишатися інструментом протидії її військовим діям. На його переконання, пом'якшення обмежень не створює для Москви достатніх стимулів припинити атаки, особливо напередодні зимового періоду, коли стабільне електропостачання та опалення мають критичне значення для українців.

"Тиск потрібен, щоб це зупинити. Американський санкційний блекаут, послаблення тиску на агресора, грошові винагороди для Путіна - це все тільки спонукає його бити далі", - заявив президент України.

Глава держави також звернув увагу на те, що Київ не отримував попередження про призупинення американських санкцій. За його словами, українська сторона так само не була заздалегідь поінформована про домовленості щодо дизельного пального та можливість енергетичного перемир'я.

Зеленський подякував американським законодавцям обох партій, які підтримували санкційний законопроєкт Ліндсі Грема. Він наголосив, що двопартійна підтримка документа мала стати основою для посилення тиску на Росію, а не для відкладення обмежень.

"Я вдячний його друзям в Конгресі, які підтримали його, і це велика перемога була, дійсно така двопартійна підтримка цього закону. І зараз рішення все це скасувати, все це заблокувати - мені здається, що це неправильно. І точно не допомагає - допомагає тільки росіянам, тільки їх радості і бажанню постійно вбивати людей. Це точно не зупиняє війну", - сказав Зеленський.

Чому Україна не отримала попередження про призупинення санкцій США

Окреме занепокоєння Києва викликає відсутність попередніх консультацій із Вашингтоном щодо рішень, які безпосередньо впливають на економічний тиск на Росію. Під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський повідомив, що українська сторона дізнавалася про важливі американські ініціативи з медіа. Він також розповів про труднощі в комунікації щодо роботи супутникових систем Starlink і Starshield, які використовуються в українських оборонних потребах.

За словами президента, українські військові, Міністерство оборони та дипломати намагаються налагодити діалог із відповідними представниками та компанією SpaceX. Водночас, як стверджує Зеленський, українській стороні пояснюють проблеми з роботою систем технічними причинами.

"Ні, ми не отримували попередження про те, що вночі санкції будуть призупинені. Так само, як ми нічого не знали про Diesel Deal і так само, як ми дізнались про можливість енергетичного перемир'я з засобів масової інформації. Тобто на сьогодні це так", - повідомив президент.

Зеленський повідомив, що обмеження роботи Starlink на території України створюють проблеми для використання безпілотників і підтримання зв'язку. Він також заявив, що українська сторона перевіряла роботу системи в різних умовах і виявила відмінності між ситуацією в Україні та країнах Європейського Союзу.

"У нас Starlink працює до швидкості 161 км/год, потім вимикається. На території ЄС працює 180 плюс і працює постійно. У нас вимикається після 161 км/год на другу хвилину, вимикається і не працює. Ми втрачаємо, безумовно, і дрони, і зв'язок", - сказав він.

Президент також висловив занепокоєння перспективою подальшого послаблення американських санкцій. На його думку, домовленості щодо дизельного пального можуть стати початком ширших змін у політиці Вашингтона, а обмеження можливостей України відповідати на російські удари не сприятиме припиненню війни.

"На жаль, зняття санкцій буде продовжуватись. Я вважаю, що diesel deal – це перший крок. На жаль, мені здається, що таким чином не можна зупинити Путіна, а навпаки він відчуває радість, щастя, що в нього є така підтримка. І все ж таки ми дуже надіємося, я особисто, що президент Сполучених Штатів Америки буде робити все, щоб Путін зупинив вбивства, зупинив удари по нашій енергетиці, зупинив цю війну", - вказав він.

Що Марко Рубіо сказав про 60-денну паузу в санкціях проти Росії

На тлі критики рішення Дональда Трампа державний секретар США Марко Рубіо пояснив, що адміністрація хоче оцінити можливі економічні наслідки санкцій та мит для Росії й держав, які купують її енергоносії. За його словами, президент використає період до 60 днів, щоб визначити, як такі обмеження можуть вплинути на світову економіку та самі Сполучені Штати.

Рубіо звернув увагу на ситуацію в Індії, яка залишається важливим партнером Вашингтона, але продовжує значною мірою залежати від російської нафти. Він також захистив домовленості щодо постачання дизельного пального, пояснивши їх необхідністю стабілізувати світові ціни на тлі перебоїв з енергопостачанням і війни з Іраном.

"Я думаю, що президент хоче використати цей 60-денний період, щоб, так би мовити, проаналізувати, які наслідки матиме запровадження як санкцій, так і мит для світової економіки та навіть для економіки США", - зазначив Рубіо.

Держсекретар наголосив, що Вашингтон прагне перевірити, чи можуть поточні контакти з Києвом і Москвою привести до позитивного результату. Він пояснив, що дипломатія передбачає продовження переговорів навіть тоді, коли немає переконливих доказів готовності однієї зі сторін піти на домовленості.

"Він хоче побачити, чи є можливість для переговорів, які тривають просто зараз як з Україною, так і з Росією, привести до чогось позитивного й уникнути, знаєте, ще одного катастрофічного року війни та конфлікту", - сказав Рубіо.

Окремо позицію адміністрації Трампа пояснила речниця Білого дому Тейлор Роджерс в коментарі Axios. За її словами, запровадження санкцій у цей момент могло б ускладнити зусилля США щодо укладення мирної угоди. Водночас президент залишає за собою право повернутися до застосування обмежень, якщо вважатиме це необхідним.

"Застосування положень про санкції зараз завадило б триваючим зусиллям США щодо укладення міцної та всеосяжної мирної угоди між Україною та Росією. Президент залишає за собою право використовувати ці повноваження в будь-який час, якщо він вважатиме, що це сприятиме просуванню національних інтересів", - заявила Роджерс.

Чому Росія очікує на нові домовленості зі США

Поки американська адміністрація пояснює паузу в санкціях необхідністю оцінити економічні наслідки та перспективи переговорів, у Москві розглядають ситуацію як можливість для подальшого зближення з Вашингтоном. Спеціальний представник президента Росії Кирило Дмитрієв заявив, що американська сторона нібито шукає способи скасувати частину обмежень. Він також повідомив про обговорення нових спільних проєктів, зокрема в енергетиці та сфері технологічної інфраструктури.

За словами Дмитрієва, санкційні обмеження накопичувалися протягом тривалого часу й тепер створюють труднощі не лише для Росії, а й для інших учасників світової економіки. Представник Кремля стверджує, що у США дедалі більше схиляються до пошуку механізмів послаблення цих заходів. Водночас його заяви не підтверджують, що американська адміністрація вже ухвалила рішення про масштабне скасування санкцій.

"По-перше, американці все більше і більше розуміють, що санкції шкодять саме США. По-друге, вони самі загнали себе в ситуацію, що намагаються знайти варіанти, як їх знімати", - заявив Дмитрієв.

Виступаючи на конференції "Російський енергетичний тиждень" у Москві, він назвав закон Ліндсі Грема хибним і заявив, що домовленості щодо дизельного пального демонструють можливість поступового розширення співпраці між країнами. Дмитрієв також пообіцяв появу нових ініціатив, однак не уточнив їхнього змісту.

Окремо російський представник повідомив, що Міністерство фінансів США нібито зверталося до очолюваного ним Російського фонду прямих інвестицій щодо складних питань оплати дизельної угоди. Він також стверджує, що спільні проєкти вже реалізуються та можуть тривати надалі. Ці твердження є позицією російської сторони й самі по собі не свідчать про остаточне узгодження нових домовленостей.

Чи дозволять США російським танкерам вільніше перевозити нафту

Ще одним напрямком можливого послаблення обмежень стала робота танкерів, які перевозять російську нафту. За інформацією Reuters, американські посадовці розглядають механізм, який може дозволити частині суден так званого тіньового флоту працювати за спеціальними дозволами Міністерства фінансів США. Ідеться про часткове пом'якшення санкційного режиму, а не про повне скасування обмежень на продаж російської нафти.

За задумом ініціаторів, зміна правил може вплинути на вартість фрахтування суден і збільшити доступність танкерів для перевезення нафти з Перської затоки. Водночас американська сторона розраховує підтримати попит на нафту зі США, оскільки високі транспортні витрати, інфляція та перебої в постачанні впливають на позиції американських виробників.

Про можливість часткової легалізації суден раніше говорив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на нафтовому конгресі в Ер-Ріяді. Водночас аналітики Energy Aspects сумніваються, що такий крок суттєво знизить вартість морських перевезень. За їхньою оцінкою, більш імовірним наслідком може стати збільшення обсягів транспортування нафти на Близькому Сході.

Reuters також звертає увагу на те, що можливе послаблення обмежень не обов'язково означатиме швидке розширення доступного танкерного флоту. На ринку й надалі діятимуть обмеження Великої Британії та Європейського Союзу, які можуть стримувати перевезення й не дозволити істотно знизити транспортні витрати.

У матеріалі агентства зазначається, що ініціатива американської адміністрації може мати й іншу мету - допомогти виробникам США відновити позиції на ринку. За інформацією Reuters, американські нафтові компанії зіткнулися зі зниженням продажів через високі витрати на транспортування, війну з Іраном та інфляцію. На цьому тлі покупці почали шукати альтернативних постачальників.

Чому США пропонують Європі відновити закупівлі російського газу

Можливі зміни санкційної політики не обмежуються морськими перевезеннями нафти. За інформацією The New York Times, представники Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час контактів з українськими та європейськими посадовцями порушували питання про відновлення транзиту російського газу до Європи. Така пропозиція може стати частиною ширшого плану американської адміністрації щодо завершення війни.

За даними видання, американські представники розглядають можливість повернення російського газу на європейський ринок як один із потенційних економічних стимулів для Москви. Прихильники цього підходу вважають, що відновлення експорту може забезпечити Росії додаткові доходи, а Україні - певні економічні вигоди від роботи газотранспортної інфраструктури.

Водночас європейські посадовці, обізнані з перебігом переговорів, негативно сприйняли цю ідею. Відновлення великих обсягів закупівель російського газу суперечило б багаторічній політиці ЄС зі скорочення енергетичної залежності від Росії. Європейські країни поступово змінювали структуру постачання енергоносіїв після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

"Згідно з позицією США, Європа повинна відновити закупівлі російського газу в більших обсягах - такий крок став би економічним благом для Москви та повернув би їй вплив у регіоні", - пише The New York Times.

Видання наголошує, що ця пропозиція відображає підхід адміністрації Трампа до переговорів: замість посилення економічного тиску на Росію Вашингтон вивчає можливість запропонувати Москві фінансові стимули. Така стратегія викликає заперечення критиків, які вважають, що додаткові доходи від енергетичного експорту можуть допомогти Кремлю продовжувати війну.

"Замість того, щоб чинити тиск на Володимира Путіна або намагатися посилити військові зусилля України, адміністрація витратила значний час на вивчення економічних стимулів для Росії та підняття цих питань під час переговорів із Європою та Україною", - констатує The New York Times.

Чому американські сенатори виступили проти рішення Дональда Трампа

На тлі можливого послаблення санкційної політики рішення Білого дому спричинило критику з боку представників обох основних політичних партій США. За інформацією Associated Press, законодавці вважають, що відмова від застосування передбачених законом обмежень послаблює економічний тиск на державу, яка продовжує війну проти України.

Сенатор-республіканець Рік Скотт наголосив, що Сполучені Штати повинні використовувати доступні економічні інструменти для протидії російській агресії. Його однопартієць Том Тілліс також розкритикував рішення президента, звернувши увагу на те, що законопроєкт отримав значну підтримку в Сенаті.

"Очевидно, що Росія - агресор, і ми маємо зробити все можливе, щоб чинити на неї економічний тиск", - заявив Рік Скотт.

Том Тілліс назвав рішення адміністрації безвідповідальним і поставив під сумнів готовність Білого дому виконувати закон, який підтримала більшість сенаторів.

"Чого саме президент і його радники не розуміють у виконанні закону, ухваленого Сенатом 86 голосами проти 11? Абсолютно неприпустимо, що нинішня адміністрація йде на поступки російському диктатору, який незаконно вторгся в Україну", - заявив сенатор.

Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер також виступив проти зміни санкційної політики. Він вважає, що економічні домовленості з Москвою можуть забезпечити російській економіці додаткову підтримку в умовах війни.

"Надаючи російській економіці своєрідну систему життєзабезпечення, Трамп укладає угоду з дияволом, яка стає дедалі бруднішою", - заявив Шумер.

Сенаторка-демократка Елізабет Воррен закликала колег шукати способи змінити ситуацію. Однак можливості Конгресу вплинути на рішення президента залишаються невизначеними. Як зазначає Associated Press, законодавці пішли на перерву до завершення дня виборів, тому швидких кроків для оскарження дій адміністрації не очікується.

Чому Валерій Чалий вважає зміну політики США системним розворотом

Дипломатичні наслідки рішень Вашингтона оцінюють і українські експерти. Голова правління Українського кризового медіа-центру, надзвичайний і повноважний посол України Валерій Чалий в ефірі програми "Тепер Головне" на телеканалі "Еспресо" заявив, що зміни в американській політиці щодо Росії не можна пояснювати лише особистою позицією Дональда Трампа.

На думку дипломата, рішення щодо санкцій формуються за участю різних представників американської адміністрації. Він звернув увагу на складну конфігурацію поглядів у Вашингтоні та зауважив, що державний секретар Марко Рубіо, за його оцінкою, певною мірою дистанціювався від окремих рішень. Чалий також вважає, що заяви американського президента відображають не лише його публічну риторику, а й конкретні зміни в підходах до Росії.

"Чомусь у нас постійно згадують тільки Дональда Трампа. Це зрозуміло: він президент, очільник виконавчої влади, і в них, на відміну від нас, президент відповідає за всі виконавчі рішення. Але ж це напрацьовується не лише ним. Зараз в Америці складна конфігурація думок, скажімо, Марко Рубіо зараз дещо дистанціювався від цього. Є й інші гравці", - зазначив Чалий.

Дипломат переконаний, що відмова від запровадження передбачених санкційних заходів свідчить про серйозну зміну курсу. Раніше Україна розраховувала, що Вашингтон використає закон Ліндсі Грема для посилення економічного тиску на Кремль. Натомість нинішні рішення, за оцінкою Чалого, демонструють прагнення американської адміністрації шукати способи пом'якшення обмежень.

"Він фактично, по суті, ретранслює російські вимоги. Ми думали, що етап, коли Дональд Трамп намагатиметься встановити мир, як він казав, закінчився саме механізмом тиску на Україну. Сподівалися, що буде новий етап, на якому він нарешті зможе використати санкційний закон Лінсі Грема проти Росії, але врешті-решт Трамп розвернувся", - сказав Чалий.

Він також звернув увагу на дії американських фінансових органів, які, за його словами, не запроваджували нових санкцій проти Росії, а тепер беруть участь у пошуку варіантів пом'якшення чинних обмежень.

"За такою дією, по суті, стоїть не збільшення санкцій проти Росії. Причому не лише Дональд Трамп, а й Мінфін, Бессент та інші за цей період жодних санкцій проти Росії не накладали, а зараз почали низку ініціатив, як зняти санкції з Росії. А далі за цим можуть послідувати й погрози", - підсумував Валерій Чалий.