Вибори в Університеті Шевченка: кар'єра, статки та таємниці чотирьох кандидатів у ректори

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 27 жовтня відбудеться голосування за нового ректора. «Главком» зібрав інформацію про кар’єру кандидатів, їхні зв’язки в університетських колах, статки та суперечливі епізоди з професійного життя.

За посаду ректора змагаються четверо кандидатів: доктор політичних наук Валерій Копійка, доктор технічних наук Олександр Корченко, докторка біологічних наук Ганна Толстанова та докторка юридичних наук Ксенія Смирнова.

Троє кандидатів мають багаторічний досвід роботи в Університеті Шевченка. Олександр Корченко – єдиний кандидат, який раніше працював в інших закладах: Національному авіаційному університеті та Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій.

Що відомо про кандидатів на посаду ректора

Валерій Копійка

Валерій Копійка – доктор політичних наук, більшу частину професійної кар’єри якого пов’язана з університетом.

У 1984 році закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права університету, після чого два роки працював військовим перекладачем у Республіці Конго. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію, а у 2004-му – докторську.

У 1991–2005 роках Копійка працював доцентом кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики. У 2007–2008 роках був заступником директора Інституту міжнародних відносин з навчальної роботи, у 2008 році виконував обов’язки директора, а з 2009 року очолив інститут. З 2021 року керує Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин. Також виконував обов’язки завідувача кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій.

З 30 квітня до 25 вересня 2026 року Копійка виконував обов’язки ректора Університету Шевченка за призначенням Міністерства освіти і науки України.

Серед його відзнак – Державна премія України в галузі науки і техніки (2012), звання «Заслужений працівник освіти України» (2014) та орден «За заслуги» III ступеня (2025). Також отримав відзнаки «За наукові та освітні досягнення» (2017) і «Відмінник освіти України» (2009), почесні грамоти Кабінету міністрів України (2009) та Міністерства закордонних справ України (2003).

У листопаді 2013 року студенти Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка публічно звинувачували тодішнього директора Валерія Копійку в тому, що він відмовляв їх від участі в Євромайдані та перешкоджав долученню до студентського страйку.

Як писала «Україна молода», одна зі студенток розповіла, що Копійка переконував студентів не виходити на Майдан, стверджуючи, що протести нічого не змінять, а асоціація з ЄС Україні нібито не потрібна.

Також студенти Інституту міжнародних відносин заявляли, що директор тиснув на них і не відпускав із занять на страйк. Проте ректорат Університету Шевченка загалом не перешкоджав студентам долучатися до протестів.

Водночас наукові інтереси Копійки охоплюють європейську інтеграцію. У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні та практичні виміри процесу розширення Європейського Союзу». Серед напрямів його спеціалізації – зовнішня політика країн Західної Європи.

У 2020 році студенти Інституту міжнародних відносин звинувачували завідувачку кафедри іноземних мов Валентину Дайнеко в сексизмі, приниженні та психологічному насильстві.

9 вересня Студентський парламент Університету Шевченка попросив ректора провести внутрішнє розслідування після скарги студентки Марії Музиченко. Серед претензій до викладачки були гендерна дискримінація, приниження людської гідності та некоректне ставлення до студентів.

Інститут міжнародних відносин відмовився розглядати колективну скаргу, пославшись на невідповідність її форми та змісту вимогам законодавства. У відповіді студентці директор інституту Валерій Копійка зазначив, що вона не надала документа, який підтверджував би її право представляти інших заявників.

Згодом «Рубрика» повідомила, що Музиченко заявила про погрози відрахуванням і можливим позовом за наклеп. У відповіді Копійки містилося нагадування про Етичний кодекс інституту та можливість академічної відповідальності, зокрема відрахування, за поширення неправдивої або неперевіреної інформації.

Водночас близько сотні випускників Інституту міжнародних відносин підписали лист на підтримку Дайнеко. Серед них були колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі, тодішній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак і телеведучий Андрій Джеджула.

У січні 2026 року StopCor опублікував матеріал про Валерія Копійку. Видання стверджує, що він пов’язаний із низкою організацій, зокрема благодійними фондами, громадськими об’єднаннями та комерційною компанією. За даними журналістів, деякі з цих структур зареєстровані за адресами, пов’язаними з Інститутом міжнародних відносин або самим Копійкою. Також у матеріалі йдеться про нерухомість людей із прізвищем Копійка та можливі зв’язки між ними.

Зазначимо, публічної електронної декларації НАЗК Валерія Копійки у відкритому реєстрі немає.

У травні 2026 року Копійка, який тоді виконував обов’язки ректора Університету Шевченка, підписав наказ про створення комісії для перевірки обставин навколо аудиторії №105. Перевірка стосувалася колишнього ректора Володимира Бугрова та інших працівників університету.

Скандал навколо аудиторії №105 спалахнув після оприлюднення в анонімних мережах інтимного відео, на якому, за твердженням авторів зливу, був присутній ректор Володимир Бугров, а студенти заявили про виявлення в приміщенні речей для дорослих. Це спровокувало масові студентські протести, які разом із судовим рішенням щодо корупційного порушення призвели до зміни керівництва вишу та створення спецкомісії для внутрішньої перевірки інциденту.

Корупційний скандал навколо Бугрова виник через приховування в декларації автомобіля та квартири за $200 тис. Наприкінці квітня 2026 року суд остаточно визнав ректора винним у корупційному правопорушенні та оштрафував на 17 тис. грн.

Міністерство освіти і науки звільнило Володимира Бугрова з посади ректора у зв'язку із завершенням терміну дії його контракту, а через наявність судового вироку щодо корупційного правопорушення він втратив право брати участь у нових виборах керівника вишу.

Ганна Толстанова

Ганна Толстанова – професорка кафедри фізіології та анатомії Інституту біології та медицини Університету Шевченка.

У 2000 році закінчила університет за спеціальністю «Біологія». У 2003 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2011-му – докторську з біохімії. В університеті пройшла шлях від молодшої наукової співробітниці до професорки.

У 2015–2021 роках Толстанова очолювала науково-дослідну частину Університету Шевченка. У період 2021–2026 років Ганна Толстанова обіймала посаду проректорки з наукової роботи, з якої була звільнена навесні 2026 року автоматично через завершення контракту ректора Володимира Бугрова. Це звільнення є суто юридичною процедурою: за законом, повноваження всієї команди проректорів закінчуються разом із каденцією керівника університету.

Також працювала в університетах Каліфорнії в Ірвайні та Лос-Анджелесі й навчалася за програмою для академічних лідерів у Каліфорнійському університеті в Берклі (США).

Також Толстанова – лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки.

30 вересня 2026 року під час зустрічі з працівниками Університету кандидатці на посаду ректора поставили запитання про корупційний скандал за попереднього керівництва та історію з аудиторією №105. На запитання про вплив скандалів, пов’язаних із неналежною поведінкою колишнього керівництва, на імідж університету Толстанова відповіла, що подібні випадки трапляються й в інших закладах освіти.

Щодо аудиторії №105 кандидатка заявила, що не знає, де вона розташована, і не знала, що там відбувалося. Водночас у 2015–2021 роках Толстанова очолювала науково-дослідну частину КНУ, яка розташована в аудиторії №107.

У декларації Ганни Толстанової зазначено квартиру в Києві площею 40,9 кв. м, право власності на яку вона набула 7 березня 2024 року. Її вартість за останньою грошовою оцінкою становить майже 3,04 млн грн. Її чоловік Михайло Толстанов володіє квартирою площею 115 кв. м, набутою у 2015 році, а у 2024 році він також набув нежитлове приміщення площею 3 кв. м вартістю 80 тис. грн.

У декларації також зазначено 721 тис. грн зарплати Толстанової та 57,1 тис. грн доходу від громадської організації «Асоціація психологів України».

Серед її грошових активів – 5 тис. доларів готівкою, 202,6 тис. грн на банківських рахунках, 28,5 тис. грн у Скарбничці та близько 5,9 тис. євро на рахунку в Приватбанку. Її чоловік задекларував 7 тис. євро готівкою.

Олександр Корченко

Олександр Корченко з 2024 року обіймає посаду першого проректора Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

У 1983 році з відзнакою закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації. У 1990 році захистив кандидатську, а у 2004-му – докторську дисертацію з технічних наук.

Кар’єру продовжив у Національному авіаційному університеті, де пройшов шлях від інженера та доцента до завідувача кафедри безпеки інформаційних технологій, яку очолював у 2004–2023 роках. У 2003–2004 роках керував Європейським субрегіональним навчальним центром Міжнародної організації цивільної авіації, що спеціалізується на авіаційній безпеці. У 2023–2024 роках був виконувачем обов’язків проректора з наукової роботи НАУ.

Під час роботи в Національному авіаційному університеті Олександр Корченко очолював комісію, яка проводила службове розслідування щодо чотирьох працівників закладу. Перевірка стосувалася можливого конфлікту інтересів під час голосування за зміни до організаційної структури університету в листопаді 2023 року.

У декларації Олександра Корченка зазначено дві квартири площею 33,2 та 71,3 кв. м, право власності на які він набув у 2004 та 1993 роках відповідно. Також він задекларував майнові права на квартиру площею майже 45 кв. м в об’єкті незавершеного будівництва.

Його дружина Валентина володіє квартирою площею 48,8 кв. м, яку набула у 2020 році. Її вартість на дату набуття права становила майже 892 тис. грн.

Корченко також має автомобіль Honda CR-V 2013 року випуску, придбаний у серпні 2021 року за задекларованою вартістю 426 тис. грн.

Серед зазначених у декларації доходів Корченка – 2,49 млн грн зарплати в Університеті Комісії народної освіти в Кракові та 997,7 тис. грн зарплати в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій. Крім того, він задекларував 283,3 тис. грн пенсії. Його дружина отримала 167,7 тис. грн зарплати та 54,6 тис. грн пенсії.

Значну частину задекларованих грошових активів становлять валютні заощадження. Корченко вказав $30 тис. і 75 тис. євро готівкою, а його дружина – ще $1,6 тис. і €1,5 тис. Крім того, подружжя задекларувало гривневі кошти на банківських рахунках: близько 177 тис. грн у Корченка та 172 тис. грн у його дружини. На рахунку Корченка в польському Bank Millennium також було 23,4 тис. злотих.

Ксенія Смирнова

Ксенія Смирнова навесні 2026 року залишила посаду проректорки з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Університету Шевченка, оскільки через завершення контракту ректора Володимира Бугрова автоматично закінчилися повноваження й усієї його команди. Жодних скандальних чи дисциплінарних причин у цьому звільненні не було.
 
Наразі вона залишається в університеті як професорка кафедри порівняльного і європейського права, де продовжує викладати та займатися наукою. 

Академічний та управлінський шлях Ксенії Смирнової в Університеті Шевченка є тривалим і послідовним. У 2005 році захистила кандидатську дисертацію, а вже з 2006 року почала працювати в університеті, пройшовши шлях від асистентки й доцентки до професорки кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Паралельно з викладанням Ксенія Смирнова активно займалася адміністративною та експертною діяльністю. Із жовтня 2016 до травня 2021 року очолювала науково-методичну комісію Інституту міжнародних відносин, а з 2017 року стала членкинею Науково-експертної ради Антимонопольного комітету України. Згодом, упродовж 2021–2026 років, вона обіймала посаду проректорки з науково-педагогічної роботи та входила до складу Вченої ради закладу.

У серпні 2019 року Ксенія Смирнова увійшла до Комісії з питань правової реформи за указом президента. У березні 2026 року комісія припинила роботу, оскільки президент ліквідував її в межах оптимізації державних дорадчих органів.

З 2023 року Смирнова очолює Українську асоціацію європейського права. У 2019–2022 роках керувала секцією права Європейського Союзу Центру досконалості Жана Моне, який працює на базі Інституту Інституту міжнародних відносин Університету Шевченка.

З 2021 року входить до Науково-консультативної ради при голові Верховної Ради України.

У 2023 році очолила Українську асоціацію європейського права та Раду проректорів з міжнародного співробітництва при Спілці ректорів України. У 2023-2025 роках була членкинею Європейської консультативної ради з питань досліджень (European Research Advisory Council), створеної одним із найбільших у світі наукових видавництв Springer Nature.

Також із 2023 року входить до парламентської групи підтримки України при парламенті Шотландії та керує її робочою групою з питань освіти.

Смирнова пов’язана з Українською асоціацією європейського права, громадськими організаціями «ЛігалБро» та «Українською агенцією з авторських та суміжних прав».

Відповідно до декларації при звільненні із посади проректорки з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) Університету Шевченка, Ксенія Смирнова володіє двома квартирами в Києві площею 70,5 та 105 кв. м, гаражем площею 41,9 кв. м і земельною ділянкою площею 1200 кв. м у Михайлівці-Рубежівці Київської області. Її чоловік декларує дві земельні ділянки на Закарпатті площею 615 та 1010 кв. м.

У 2024 році Смирнова набула право власності на Mazda CX-5 2024 року випуску вартістю майже 1,245 млн грн. У декларації зафіксовано й кредитне зобов’язання перед Правекс Банком: на кінець звітного періоду залишалося сплатити 223,2 тис. грн. Водночас декларація не дає підстав стверджувати, що кредит брали саме на придбання автомобіля. У 2026 році також задекларовано Volkswagen Golf 2013 року випуску вартістю 345 тис. грн.

За період із 1 січня до 29 квітня 2026 року Смирнова отримала 641,8 тис. грн зарплати в КНУ та ще 183,9 тис. грн за сумісництвом. Її чоловік задекларував 306 тис. грн зарплати в «Держгідрографії» та 96 тис. грн пенсії.

Серед грошових активів Смирнової – €10 тис. та $8 тис. готівкою. Її чоловік задекларував ще $10 тис. готівкою. Крім того, Смирнова має кошти на банківських рахунках.

Раніше «Главком» повідомляв, що під час виборчого процесу у КНУ імені Тараса Шевченка МОН припинило повноваження Валерія Копійки як виконувача обов’язків ректора та призначило на цю посаду Володимира Ільченка.