Загроза з боку Росії для Німеччини: наскільки вона серйозна?

Дедалі частіше лунають попередження про загрозу з боку Росії, зокрема й для Німеччини. Глава Федерального відомства з охорони конституції Зінан Зелен (Sinan Selen) заявив 12 жовтня у Берліні, що приховані атаки та дестабілізаційні дії Росії проти Німеччини та інших європейських держав є «не тимчасовим явищем, а довгостроково спланованою гібридною атакою».

За словами Зелена, російська загроза не зникне навіть після завершення війни Росії проти України. «Для Росії йдеться про повне перекроювання карти Європи та власної ролі в Європі й світовій політиці», – вважає він. За його словами, агресію Росії й надалі можна буде спостерігати не лише в Україні, а й у країнах Балтії, Польщі та насамперед у Німеччині.

Росія скута війною в Україні – поки що

Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (Alexander Dobrindt), говорячи про нинішній рівень загрози, наголошує на тому, що ФРН наразі «не перебуває у стані війни, але щодня стає ціллю гібридного ведення війни». За його словами, Росія не ставить за мету військову поразку Німеччини, «а прагне підкорити нас політично та суспільно».

Втім, експерти з безпеки не настільки впевнені, що Росія обмежується лише політичним і суспільним впливом. Ще минулого року політолог Карло Масала (Carlo Masala) в ефірі телеканалу ARD заявив, що «Росія готується до великої війни». Говорячи це, він мав на увазі не лише кібервійну. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр (Carsten Breuer), найвищий військовий посадовець німецької армії, погоджується з цією оцінкою.

Поки що Росія значною мірою скута війною проти України. Згідно з оцінкою генерального секретаря НАТО Марка Рютте, безпосередньої військової загрози для території НАТО наразі також немає. Проте, за одностайними оцінками військових експертів, європейських спецслужб і міністерства оборони Німеччини, не пізніше 2029 року Росія матиме достатні людські та матеріальні ресурси для ведення звичайної війни проти НАТО. Російська оборонна промисловість працює на повну потужність. Крім того, Москва планує збільшити чисельність збройних сил до 1,5 мільйона військовослужбовців.

Експерт зі Східної Європи Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister) не вважає, що РФ наразі готується саме до прямого військового зіткнення.

«Я вважаю, що наразі Росія не зацікавлена в прямому військовому конфлікті з НАТО. Вона хоче випробувати НАТО і виставити його в невигідному світлі», – сказав він у розмові з DW.

Військова конфронтація через випадковість?

Прикладом є невдала атака безпілотником із вибухівкою на український транспортний літак в аеропорту Лейпциг–Галле в серпні. Через цей аеропорт у Лейпцигу проходить значна частина військової допомоги Україні. Невдовзі після цього федеральний уряд Німеччини дійшов висновку і публічно заявив, що за спробою організувати вибух у аеропорту стоїть Росія.

Експерт із безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange) сказав тоді DW, що країні дуже пощастило, адже вибухівка не здетонувала: «Чесно кажучи, це був чистий випадок, а не результат німецьких заходів протидії». Міркуючи про те, чому ціллю стала саме Німеччина, експерт зазначив, що країна завжди була однією з головних цілей російського впливу та гібридної війни.

«Росія вважає, що Німеччина є ключем до ухвалення європейських рішень. Зараз Німеччина відіграє провідну роль у підтримці України», – зауважив Ланґе.

Москва гнівно відреагувала на звинувачення з боку уряду Німеччини у спробі влаштувати вибух в аеропорту Лейпциг–Галле. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що це «початок справжньої війни». Однак подальшої ескалації після цих заяв не відбулося.

Попри це, завжди існує ризик того, що після російської провокації та відповідних заходів у відповідь ситуація може вийти з–під контролю, попереджає Штефан Майстер.

«Ви випадково збиваєте літак, який хотіли змусити змінити курс, і це викликає відповідну реакцію. Але я не думаю, що Росія наразі цілеспрямовано прагне прямої війни. Її мета – провокації, розкол і посилення невпевненості серед населення», – переконаний експерт.

Праві та ліві популісти закликають припинити допомогу Україні

Не всі у Німеччині поділяють оцінку, що країні загрожує Росія, або ж вважають, що цій загрозі можна запобігти. Політики насамперед із ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН), яка у низці федеральних земель визнана праворадикальною, а також із лівопопулістського «Альянсу за соціальну справедливість і економічний здоровий глузд» (BSW) хочуть покращити відносини з Росією попри війну Росії проти України, відновити постачання російських енергоносіїв і припинити підтримку України.

На початку вересня, під час передвиборної кампанії перед земельними виборами, співголова АдН Тіно Хрупалла (Tino Chrupalla) розкритикував підтримку України та ескалацію у відносинах з РФ.

«Людям уже набридла ця ескалація у відносинах із Росією, мільярди, що там марно витрачаються на систему, яка фактично фінансується за рахунок грошей німецьких платників податків», – сказав він.

Цей меседж був почутий виборцями. АдН суттєво покращила свої результати на всіх трьох земельних виборах. У Саксонії–Ангальт партія з великим відривом стала найсильнішою політичною силою і в майбутньому може очолити земельний уряд, що стане прецедентом для Німеччини.

Втім, у розмові з DW експерт із питань безпеки консервативного Християнсько–демократичного союзу (ХДС) Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) заперечив твердження АдН та BSW про те, що нібито припинення допомоги Україні означатиме підвищення безпеки та більше коштів для німецької соціальної системи.

«Витрати на освіту, соціальну політику та інфраструктуру можливі лише тоді, коли ми живемо в умовах свободи, демократії і, насамперед, безпеки. Той, хто вважає, що в нас буде більше грошей на соціальні потреби, якщо ми припинимо підтримку України й дозволимо Росії діяти на власний розсуд, глибоко помиляється або ж стає інструментом російської пропаганди», – наголосив він.

Десятиліття пацифістських настроїв у німецькому суспільстві

На підставі оцінки загроз Бундесвер зараз проходить масштабну модернізацію, на яку виділяються значні кошти. Однак він відчуває труднощі з набором достатньої кількості рекрутів для запланованого збільшення чисельності. Школярі протестують проти обов'язкової військової служби так само, як донедавна виходили на демонстрації за посилення захисту клімату.

Міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) зазнав критики навіть з боку членів власної партії після того, як заявив, що Німеччина має стати «готовою до війни». Для багатьох це прозвучало надто войовничо.

Чи готова Німеччина до загрози, зокрема й військової? Штефан Майстер вважає, що ні.

«Зовсім не готова. Вона недостатньо підготовлена ані у військовому плані, ані в цивільній сфері, ані психологічно серед населення. Ви ж бачите демонстрації проти обов'язкової військової служби, проти армії, які й досі відбуваються, хоча Німеччині потрібна обов'язкова військова служба. Нас десятиліттями виховували в дусі пацифізму та життя в зоні комфорту. Я вважаю, що стійкість суспільства є дуже обмеженою, але насамперед ми абсолютно не підготовлені до війни психологічно і не готові до неї», – вважає експерт.

Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) і його партія ХДС дедалі більше стикаються з політичним тиском, насамперед від правих політсил, щодо скорочення підтримки України. Однак Мерц не втомлюється наголошувати, що за його канцлерства підтримка України триватиме й надалі. За його словами, при цьому йдеться також про безпеку й самої Німеччини. Нещодавно він знову відвідав Київ і разом з президентом України Володимиром Зеленським на власні очі побачив руйнівні наслідки російських ударів.

Але це також означає, що загроза з боку Росії залишатиметься й навіть посилюватиметься, вважає Майстер.

«Я думаю, що ми побачимо значне зростання кількості таких атак (як у Лейпцигу), провокацій із використанням безпілотників. Ми станемо свідками диверсій проти об'єктів інфраструктури, а можливо, і нападів на окремих представників військово–промислового комплексу. На мою думку, саме це є реальною й конкретною загрозою для Німеччини в найближчі місяці», – прогнозує він.

Крістоф Гассельбах