Брюссель визнав: 70 млрд євро для України на 2027 рік треба знайти, але варіантів мало, — ЗМІ

Масштаб дефіциту лідери ЄС почули безпосередньо від президента Володимира Зеленського наприкінці дводенного саміту минулого тижня, пише Euronews. За словами Зеленського, наступного року оборона України коштуватиме 155 мільярдів євро.

"Нам потрібно щонайменше ще 70 мільярдів від вас: на оборону, на зброю та на нашу стійкість. Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Вона допоможе нам стримати Росію", — заявив він.

За словами українського лідера, додаткові кошти дадуть змогу наростити виробництво дронів в Україні, зупинити просування Росії на фронті та підірвати її ланцюги постачання. Лідери ЄС доручили Єврокомісії дослідити, як закрити розрив, який значно більший за очікуваний у Брюсселі.

Досі ЄС спирався на позику у 90 мільярдів євро, яку лідери ухвалили минулого грудня. Вона мала покрити дві третини фінансових і військових потреб України на 2026 і 2027 роки разом, решту мали взяти на себе інші союзники. Єврокомісія розраховувала, що війна закінчиться у 2026 році, але Москва посилила наступ.

Київ уже кілька тижнів попереджає, що наступного року йому потрібно додатково 32,6 мільярда доларів на бюджет і 45 мільярдів на армію. Разом це 78 мільярдів доларів, або приблизно 70 мільярдів євро. Спершу Брюссель відмовлявся коментувати цю суму, але після технічних обговорень визнав оцінку й дійшов висновку, що гроші треба знайти.

Ці 70 мільярдів мають надійти на додачу до 45 мільярдів євро, які ЄС планує виплатити в межах чинної позики, та кількох мільярдів з інших програм. У Єврокомісії наголошують, що це буде "спільне зусилля" з партнерами, зокрема Британією, Норвегією, Канадою та Японією. Яку частку візьме на себе сам ЄС, поки незрозуміло, адже попередній розподіл "дві третини на одну третину" спрацював не так, як планувалося.

Нові спільні запозичення на ринках

Найімовірнішим варіантом, за словами дипломатів і чиновників, на які посилається Euronews, є нові спільні борги ЄС. Єврокомісія могла б збільшити чинний кредитний механізм. Про масштабні запозичення раніше говорив і колишній голова ЄЦБ Маріо Драґі.

Проте з грудня ситуація на фінансових ринках суттєво погіршилася. За даними видання, вартість запозичень зросла у світі через подорожчання нафти, зростання державного боргу та високий попит на інвестиції в ШІ. Особливо постраждали країни Європи з великим боргом: Бельгія тепер позичає під відсотки, співмірні з грецькими, а Франція платить більше за Італію.

Дохідність 10-річних облігацій ЄС зросла з 2,8% у січні до 3,44% у вересні, що менше, ніж на багатьох інших ринках. У Єврокомісії заявили, що цей процес зачіпає всіх інвесторів у світі, а ЄС залишається "надзвичайно конкурентним емітентом".

Якщо основним варіантом стане спільний борг, частина країн, імовірно, відмовиться від участі. Угорщина, Словаччина та Чехія вже звільнені від участі в позиці на 90 мільярдів євро. За словами прем'єра Словаччини Роберта Фіцо, на саміті він і прем'єр Угорщини Петер Мадяр погодилися зберегти цю політику.

"Якщо вони (інші країни) хочуть надати Україні позику, вони можуть це зробити, але щонайменше дві країни заявляють, що не братимуть участі в цьому фінансовому механізмі. Ми демонструємо солідарність іншими способами", — сказав Фіцо.

Euronews також вважає, що осторонь, імовірно, залишиться Болгарія, прем'єр якої Румен Радєв неодноразово критикував військову допомогу ЄС Україні.

Заморожені російські активи

Кілька країн останніми тижнями знову запропонували альтернативу — використати заморожені активи Центробанку Росії на території ЄС, що становлять 210 мільярдів євро. У серпні дискусію відновили Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, згодом їх підтримали країни Північної Європи, Балтії, Німеччина та Ірландія.

Торік такий проєкт розбився об спротив Бельгії, де в депозитарії Euroclear зберігається 185 мільярдів євро цих коштів. Прем'єр-міністр Барт де Вевер попереджав, що використання активів стане конфіскацією з катастрофічними наслідками для країни, і вимагав повної мутуалізації ризиків (розподілу ризиків, — ред.) та необмежених гарантій. Лідери не наважилися рятувати бельгійську банківську систему і в останню мить обрали спільний борг для позики на 90 мільярдів євро.

Зеленський наголошує: якщо Європа не використає активи, Росія спробує їх повернути. "Головне, щоб Росія не мала можливості пізніше впливати на дискусію щодо цих активів, бо ми чітко знаємо, що вони хочуть їх повернути. Це одна з цілей Росії", – сказав він минулого тижня.

Де Вевер залишається категорично проти. За даними Euronews, на саміті він з власної ініціативи повторив, що його позиція не змінилася, і запропонував тримати кошти заблокованими до завершення війни, щоб запобігти втручанню Москви чи Вашингтона. Після саміту, пише видання, у дипломатів і чиновників склалося враження, що в активів цього разу мало шансів. Вважається, що Франція та Італія, підтримка яких була б вирішальною, досі не підтримують ідею. Бельгія також проти перенесення активів з Euroclear до європейського кастодіана.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова сказала Euronews, що це питання "виникатиме знову і знову" і, можливо, зрештою буде вирішене. "Але, я думаю, не в короткостроковій перспективі, не цього чи наступного місяця", — додала вона.

Раніше ми писали про те, що Україна змінює заради мільярдів від ЄС та МВФ. Які рішення приймаються Верховною Радою.

Зазначимо, що станом на жовтень 2026 року, загальна підтримка України в межах Плану України перевищила 32 млрд євро. У межах семи регулярних платежів за планом України було виплачено 21,64 млрд євро, а сукупні виплати за бюджетним компонентом Pillar I з урахуванням передфінансування та проміжного фінансування сягнули 29,5 млрд євро.