Бронь під ударом. Що задумали в уряді та що пішло не так

«Чинні броні заберуть?!», «Бронювання в ОПК не буде!» «Броні можуть піти в минуле», «Бронь – для своїх! А звільнять учителів?»… Український Youtube вже понад тиждень наповнюється такими алармістськими відео. Привід для них – переписування правил бронювання, яке затіяла влада. Зміни, які розробило Міністерство економіки та має ухвалити Кабмін, будуть внесені до постанови Кабміну №76 від 27 січня 2023 року – щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Одразу варто зауважити, що ця ініціатива не є чисто урядовою – відповідна постанова розробляється на виконання рішення Ставки Верховного головнокомандувача задля «запобігання незаконним схемам працевлаштування та створення умов для ухилення від мобілізаційних заходів».

Перші проби та кроки назад

Перші витоки проєкту урядових змін, що суттєво змінює критерії бронювання, сколихнули бізнес. Якщо вони набудуть чинності, низці підприємств доведеться підлаштовуватися під нові умови та або потенційно втрачати частину своїх працівників, або вигадувати хитрі схеми, аби максимально зберегти штат. Обурення викликали не тільки самі зміни, а й таємничість, в якій вони «варилися». Прем’єр Сергій Корецький навіть визнав, що консультацій з бізнесом при підготовці такої важливої постанови майже не велося.

Початковий варіант постанови передбачав скорочення частки військовозобов’язаних для різних галузей: так, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичної сфери, які наразі можуть бронювати до 100% працівників, пропонувалося урізати цю частку до 85%. Підприємствам житлово-комунального господарства – з 75 до 60%. Іншим критичним підприємствам – залишити діючий показник у 50%. Крім того, міністерствам та обласним державним адміністраціям пропонували до 20 жовтня переглянути критерії визначення підприємств критично важливими.

Ще одна пропозиція – зміна порядку підрахунку квоти. Наразі вона рахується від кількості всіх військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві. До їхньої кількості можуть входити особи, які вже мають відстрочку з різних причин (наприклад, за станом здоров’я або через наявність трьох дітей). В уряді пропонували вивести відстрочників з загальної квоти і вираховувати її тільки з «чистих» військовозобов’язаних. Але після галасу, який здійнявся, Кабмін здав назад у цьому питанні – квоти рахуватимуть по-старому.

Інша «тригерна» норма – запровадження Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. Мета його створення – ніби цілком прагматична: уніфікувати галузеві та регіональні критерії до визначення критичності від різних міністерств та обладміністрацій, які зараз кожен з цих органів встановлює фактично на власний розсуд. Це вже друга спроба створити такий центр: перша була у липні цього року, але тоді уряд до кінця цей задум так і не довів.

Проте запровадження додаткової ланки в такому чутливому процесі, та ще й переважно з силовиками у складі, само по собі викликало хвилю критики. А коли з’ясувалося, що цей «консультативно-дорадчий орган Кабміну» не тільки погоджуватиме критерії критичності підприємств, а й матиме вирішальний голос у визначенні критичним того чи іншого підприємства, побоювання посилилися. Проти створення цього органу з надмірними повноваженнями виступили навіть провладні члени парламентського оборонного комітету. Окреме питання, яке збурило депутатів, – що робить у складі структури, яка визначатиме критичність підприємств, представник Служби зовнішньої розвідки? Своєю чергою Національне агентство з питань запобігання корупції знайшло у потенційному створенні такого надоргану корупціогенні фактори.

До складу Координаційного центру з організації бронювання входять:

• два співголови – заступник міністра оборони та заступник міністра економіки та довкілля
• заступник державного секретаря Кабінету Міністрів;
• заступник міністра цифрової трансформації;
• заступник міністра внутрішніх справ;
• заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту;
• заступник міністра з аграрної політики та продовольства;
• заступник керівника Офісу президента;
• державний секретар Міністерства енергетики;
• заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил;
• перший заступник (заступник) голови Держприкордонслужби;
• заступник голови Національної поліції;
• заступник голови правління Пенсійного фонду;
• заступник голови Держпраці;
• представник Центрального управління СБУ;
• представники Служби зовнішньої розвідки та Головного управління розвідки Міноборони;
• представник Мінекономіки.

Згодом функції Координаційного центру дещо послабили: він не виноситиме фінального рішення щодо надання підприємствам критичного статусу, а лише надаватиме відповідні рекомендації центральним органам виконавчої влади. Крім затвердження критеріїв критичності та надання рекомендацій, цей дорадчий орган зможе ініціювати зняття критичного статусу, ініціювати збільшення квоти понад норму або навіть зняти вимогу про відсутність податкової заборгованості для конкретного критичного підприємства.

Загалом процедура затвердження критичності через центральні органи виконавчої влади та обладміністрації залишиться такою, як є зараз, окрім того, що ЦОВВ та ОВА додатково передаватимуть запити підприємств до Координаційного центру для отримання рекомендацій. Якщо вона буде негативною, остаточне рішення ухвалюватимуть ЦОВВ або ОВА. Але, скоріш за все, думка Центру у переважній більшості випадків буде ключовою.

Основні критерії, яким має відповідати підприємство, що претендує на статус критичності, лишаються старими: насамперед, це відсутність заборгованості зі сплати податків та середній рівень заробітної плати на підприємстві не менше трьох «мінімалок» – близько 26 тис. грн.

Також в уряді лунають ідеї позбавити можливостей бронюватися підприємства-порушники військового обліку – компанії, які не ведуть належного обліку військовозобов'язаних, – але поки це лише одна з ідей.

«Скоро будуть заброньовані абсолютно всі»

Очевидно, що яке б рішення не було прийнято у підсумку, воно буде непопулярним. Уряд ухвалив резонансну постанову 13 жовтня, але дав п’ять днів на її доопрацювання. Втім, 18 жовтня вона так і не була оприлюднена. Але це не означає, що документ надовго відклали у шухляду, – за інформацією «Главкома», остаточний його варіант має з’явитися вже цього тижня.

Брати на себе пряму відповідальність за урізання «броні» не бажає ніхто, і віддувається на «розстрільну» тему один прем’єр-міністр Сергій Корецький. На годині питань до уряду у Верховній Раді 16 жовтня Корецький пояснював нагальність перегляду діючих умов, аргументуючи його численними зловживаннями: «Поняття «100% бронювання» дає можливості для маніпуляцій. Якщо ти маєш 100%, то можеш збільшувати штат безкінечно і бронювати людей незалежно від того, чи є він ремонтником або енергетиком, чи не є. Ця система набула великого масштабу, на жаль, зловживань багато. І продовжуються десятками тисяч щомісяця додаткові бронювання».

Голова уряду намагався переконати народних депутатів конкретними прикладами: «Є підрядник, який сьогодні заброньований на 100%, тому що він виконує підрядні роботи, наприклад, для компанії «Укренерго». Тільки коли ми детально розібралися, то побачили, що 20 людей зі 100 дійсно виконують роботи для «Укренерго», а заброньовані 100. Вони займаються якимись бізнесовими справами, роблять якісь проєкти».

Водночас Корецький запевнив, що дійсно критичним підприємствам переживати нема про що – для цих виробництв ніяких радикальних змін не буде.

Згодом прем’єр зачепив гарячу тему в інтерв’ю «ВВС-Україна». 

«Генштаб потребує військових, потребує мобілізації, – констатував він. – Водночас статистика показує: сьогодні тих, хто має відстрочку, хто переховується, хто заброньований, суттєво більше, ніж тих, хто служить… Якщо ця динаміка збережеться, то скоро будуть заброньовані абсолютно всі. Тому, щоб, як мінімум, зупинити оцю динаміку, яка набрала дуже негативного тренду, і уникнути зловживань і маніпуляцій в системі бронювання, ми і пропонуємо переглянути правила».

Прем’єр пропонує звертати увагу на два критерії критичності підприємства – обороноздатність і життєзабезпечення держави: «Переживати треба тим, хто створив компанію, яка виробляє умовно два дрони на рік, але забронювала у себе як працівників сотні людей. Потрібно мінімізувати ці зловживання. Саме це і є єдиним питанням, і я дуже сподіваюся, що за цей тиждень ми все відшліфуємо».

Бізнес кричить про «диверсію»

За урядовими підрахунками, бронь від мобілізації зараз мають понад 1,5 млн осіб, хоча ще на початку року заброньованих було лише близько 1,2 млн. Нинішні оцінки зростання «броні» вражають – понад 25 тис. осіб щомісяця. Це майже дорівнює місячному плану по мобілізації (30 тис. осіб).

Водночас людський ресурс, як знеособлено називає призовників держава, невпинно скорочується через низку факторів: призов, втрати на полі бою, природна смертність, несприятлива демографія, звільнення з армії за станом здоров'я... Плюс до того військове керівництво давно в очікуванні нової хвилі мобілізації в Росії – її прогнозували ще після виборів в Держдуму у вересні, але поки посилений набір в російську армію триває хіба що в прихованому форматі. Однак сама небезпека нікуди не поділася.

Якщо уряд вважає, що зростання кількості заброньованих свідчить про зловживання системою, то бізнес натомість побоюється, що влада намагається поповнити мобілізаційний ресурс за рахунок тих, кого найлегше знайти й облікувати, – офіційно працевлаштованих працівників.

Проти зниження 100%-ї частки заброньованих на підприємствах ОПК та енергетики виступають відповідно Міноборони та Міненерго. Прогнозовано різко розкритикували такі обмеження і численні профільні асоціації. Наприклад, в Національній асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) назвали такі плани «диверсією» та «підривом обороноздатності держави».

Бізнес, зокрема, незадоволений самим підходом влади. Держава ставить в пріоритет не розшук понад 1,5 млн громадян, які ухиляються від мобілізації (за даними Нацполіції), а намагається закрити мобілізаційні плани за рахунок заброньованих, які інформацію про себе не приховують.

Крім того, кількість реальних заброньованих працівників може з часом зменшуватися сама собою через численні російські удари по промисловій інфраструктурі. Логічно, що коли підприємство припиняє існування або скорочує виробництво, воно втрачає статус критичності, а його працівники – відстрочку.

У бізнес-лобі, яке виступає проти посилення вимог до бронювання, є неабияка підтримка в парламенті – понад 60 народних депутатів з різних фракцій підписали проєкт постанови про перегляд рішень Кабінету міністрів від 13 жовтня. Вони вимагають провести консультації з бізнес-асоціаціями, ввести у склад Координаційного центру представників від бізнесу та обмежити повноваження цього новоствореного органу. Звісно, Кабінет міністрів не зобов’язаний у своїх внутрішніх рішеннях оглядатися на Верховну Раду, тим не менш уряд вже пішов на певні поступки – зменшив роль Координаційного центру.

Ще одним компромісом може стати запровадження перехідного періоду після підписання постанови, аби уникнути хаосу та дати час підприємствам переоформити документи.

Остаточний варіант резонансного документа має з’явитися вже найближчими днями.

Павло Вуєць, «Главком»