Геополітичні тектонічні плити: ЄС представив нову стратегію щодо Арктики

20 жовтня Європейський Союз оприлюднив переглянуту арктичну стратегію, яка акцентує увагу на безпеці регіону. Це оновлення, перше з 2021 року, стало відповіддю на зростаючу військову активність та геополітичне суперництво між провідними світовими державами, такими як США, Росія, Китай та країни Європи.

Історія інтересу до Арктики сягає ще спроб колишнього президента США Дональда Трампа придбати Гренландію. Однак після подій 2022 року, коли Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, відносини між Москвою та іншими арктичними державами значно загострилися, що прискорило необхідність перегляду політики ЄС.

Ключовим моментом стало усвідомлення, що «суверенітет, територіальну цілісність і правила, які забезпечували стабільність у регіоні, більше не можна сприймати як належне». Це підкреслила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи у Страсбурзі, що стало каталізатором для розробки нових рішучих кроків.

У відповідь на виклики ЄС планує створити арктичний центр підводних кабелів для моніторингу, захисту та допомоги у ремонті життєво важливих підводних комунікацій. Це є першим кроком у широкому плані захисту інфраструктури, що передбачає обмін інформацією між державами-членами та партнерами, з використанням даних «від морського дна до космосу».

Крім того, Євросоюз розширить використання супутникової мережі Copernicus для посиленого спостереження за Арктикою та збільшить кількість криголамів, обіцяючи допомогу країнам-членам, зокрема Фінляндії, Швеції та Данії, у їх придбанні. Ці заходи покликані зміцнити присутність та можливості ЄС у регіоні.

Наразі конкретна вартість запланованих заходів не визначена, але інвестиції вже анонсовані. Наприклад, минулого місяця фон дер Ляєн оголосила про плани інвестувати 200 мільйонів євро коштів Євросоюзу в Гренландію, підкреслюючи стратегічну важливість регіону.

Європейські посадовці зазначають, що останніми роками Росія модернізувала військові бази радянських часів в Арктиці, а також зосередила значну кількість ядерної зброї на Кольському півострові, використовуючи регіон для випробувань ракет. У свою чергу, Москва звинувачує НАТО в мілітаризації Арктики, заявляючи про прагнення зберегти мир і стабільність.

Інші держави також проявляють активність: Норвегія заявила про продовження освоєння нафтових і газових ресурсів Баренцевого моря, а Китай і Росія готують спільну транспортну мережу в Арктиці для зменшення залежності від традиційних торговельних маршрутів, обговорюючи поєднання китайського Морського Шовкового шляху з російським Трансарктичним транспортним коридором.

«Арктика — це одне з місць, де стикаються тектонічні плити геополітики. Коли ми бачимо, що суверенітет, територіальну цілісність і правила, які забезпечували стабільність у регіоні, більше не можна сприймати як належне, ми маємо діяти», — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, як повідомило інформаційне агентство Reuters.

Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров у серпні заявляв, що Росія прагне зберегти мир і стабільність в Арктиці та зменшити загрози національній безпеці в регіоні.

Нова арктична стратегія ЄС відображає зростаючу стурбованість щодо безпеки та стабільності в регіоні. Вона окреслює комплексний підхід, який поєднує захист інфраструктури, розширення спостереження та міжнародну співпрацю, щоб адаптуватися до мінливого геополітичного ландшафту та зберегти ключові інтереси Європи в Арктиці.