Євросоюз представив нову стратегію щодо Арктики на тлі зростання військової активності Росії

Європейський Союз 20 жовтня представив оновлену арктичну стратегію з акцентом на безпеку. Заплановані заходи мають посилити захист підводної інфраструктури та контроль за ситуацією в регіоні. Стратегію переглянули вперше з 2021 року на тлі загострення геополітичного суперництва в Арктиці. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Арктика дедалі більше привертає увагу США, Росії, Китаю та Європи. Танення льоду відкриває нові морські шляхи й посилює інтерес великих держав до регіону. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп намагався придбати Гренландію — територію Данії, яка є членом ЄС. Водночас після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році відносини між Москвою та іншими арктичними державами загострилися.

 «Арктика — це одне з місць, де стикаються тектонічні плити геополітики. Коли ми бачимо, що суверенітет, територіальну цілісність і правила, які забезпечували стабільність у регіоні, більше не можна сприймати як належне, ми маємо діяти», — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед журналістами у Страсбурзі.

За словами посадовців ЄС, останніми роками Росія відновила роботу та модернізувала військові бази радянських часів в Арктиці. Вони також звернули увагу на значну концентрацію російської ядерної зброї на Кольському півострові, розташованому за Полярним колом. Крім того, як зазначають європейські представники, регіон став майданчиком для випробувань російських ракет.

Москва зі свого боку звинувачує НАТО в мілітаризації Арктики. Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров у серпні заявляв, що Росія прагне зберегти там мир і стабільність. За його твердженням, російська політика також спрямована на зменшення загроз національній безпеці в регіоні.

Один із ключових напрямів нової стратегії — захист життєво важливих підводних кабелів і трубопроводів. Через зростання занепокоєння їхньою безпекою Євросоюз планує створити центр морської безпеки. Він забезпечуватиме обмін інформацією між державами ЄС та партнерами. Для цього використовуватимуть дані з різних джерел — «від морського дна до космосу».

Першим кроком має стати створення арктичного центру підводних кабелів. Його завданнями будуть спостереження за інфраструктурою, її захист і допомога з ремонтом. Такі заходи передбачає документ, підготовлений Єврокомісією та високою представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас.

Для уважнішого спостереження за Арктикою Євросоюз також планує використати розширення супутникової мережі Copernicus. Ще один пріоритет — збільшення кількості криголамів. У стратегії зазначено, що об’єднанню з 27 держав, до якого входять арктичні країни Фінляндія, Швеція та Данія, потрібно більше таких суден. ЄС обіцяє допомагати державам-членам із їхнім придбанням.

Загальну вартість запланованих заходів у документі не визначили. Це перше оновлення арктичної стратегії ЄС із 2021 року та черговий крок у посиленні уваги до регіону. Окремо минулого місяця фон дер Ляєн оголосила про плани інвестувати в Гренландію 200 млн євро коштів Євросоюзу.

Нагадаємо, що Китай і Росія готують спільну транспортну мережу в Арктиці для зменшення залежності від традиційних торговельних маршрутів. Сторони обговорили поєднання китайського Морського Шовкового шляху з російським Трансарктичним транспортним коридором. Співпраця передбачає розвиток арктичних портів, автоматизацію контейнерних терміналів, наукові дослідження та суднобудування.

Окрім того, Норвегія заявила, що продовжить освоєння нафтових і газових ресурсів Баренцевого моря незалежно від позиції Євросоюзу щодо арктичного буріння. Міністр енергетики Тер’є Осланд назвав розробку цих ресурсів суверенним правом країни. Осло вважає нові родовища необхідними для збереження нинішніх обсягів видобутку щонайменше до 2035 року.