Катастрофа Бабиша: как власти Чехии с треском проиграли выборы и какие шансы это дает оппозиции

"Результат катастрофічний", – так прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш прокоментував здобуток своєї партії ANO на виборах до Сенату.

Попри те, що верхня палата чеського парламенту має суттєво менші повноваження за нижню, а тому сенатські вибори часто сприймають як "другорядний фронт", вони мали стати перевіркою для урядової коаліції.

І цю перевірку влада провалила.

Партії коаліції не здобули на нинішніх виборах жодного сенатського місця. А ультраправа SPD спікера Томіо Окамури на додачу провалила й місцеві вибори, що пройшли тижнем раніше.

Водночас вибори подарували ще одну сенсацію – тепер головним опонентом влади є партія STAN. Саме її представники виграли найбільше сенатських округів.

"Лідери всюди, окрім Сенату"

Сенат Чехії складається з 81 депутата, їх обирають на шість років. Але при цьому кожні два роки переобирають третину сенаторів на 27 округах.

На попередніх виборах восени 2024 року тріумфувала партія ANO Андрея Бабіша – їм вдалося виграти одразу у восьми округах, причому у двох із них – ще у першому турі.

Такий успіх змусив тоді говорити про ANO як про фаворита парламентських виборів 2025 року, що спростило їм перемогу та прихід до влади.

У 2026 році партія Бабіша мала всі шанси показати успішний результат. Адже на 27 округах, де проводили нинішні вибори, ANO мала лише одного сенатора. Тож була висока ймовірність, що фракція Бабіша в Сенаті зросте – для цього їм треба було виграти хоча б два округи. А в партії не приховували, що планують виграти десять округів.

Але вийшло геть навпаки.

Перший тур виборів виявився відносно непоганим для ANO.

Хоча жоден з її кандидатів не виграв, але у другий тур пройшли 13, що дозволяло сподіватися на загальний успіх. Однак другий тур став для партії шоковим – жоден із тих кандидатів не зміг перемогти. Відповідно, сенатська фракція ANO не те що не збільшилася – навіть зменшилася до 10 мандатів.

"Ми найсильніша партія в усій країні, крім Сенату", – намагається підсолодити пілюлю глава партії Андрей Бабіш.

Ключове питання: що стало причиною цього провалу? Низька увага до "другорядних" виборів (як намагається подати ситуацію Андрей Бабіш) – чи початок розчарування виборців у ANO?

"Цей уряд не веде нашу країну в майбутнє. Він перебуває при владі лише рік – і вже зазнав нищівної поразки на виборах до верхньої палати парламенту", – заявив лідер опозиційної партії STAN Віт Ракушан.

Втім, соціологія лише частково підтверджує такі змини у рейтингу ANO – хоча за місяць її підтримка впала аж на 4,5 пункти, партія Бабіша має 29,5% і залишається лідером симпатій виборців.

Не виключено, що причина нинішньої поразки полягає в тому, що через створення коаліції з проросійськими радикалами ANO підсилила свій антирейтинг. Це може стати проблемою для кандидата від партії влади на наступних президентських виборах, які пройдуть у січні 2028 року.

Ще одна причина провалу – "низька якість" кандидатів у сенатори від ANO. Наприклад, до Сенату балотувалася Сандра Цоукернік, дружина пов'язаного з РФ бізнесмена Леона Цоукерніка, якого у Чехії називають "російським олігархом".

Андрей Бабіш вже відреагував на нинішній провал, пообіцявши перезавантаження партії.

"Нам потрібно подумати, як це сталося і хто працює в партії, а хто ні&mldr; Деякі члени вважають, що наш бренд вже сам по собі гарантує перемогу. Однак інші партії зробили все, щоб обійти нас", – заявив прем'єр.

Саме тому експерти не виключають, що Бабішу доведеться займатися кадровими змінами в уряді. "Це так само, як політ на повітряній кулі – коли вам потрібно злетіти, ви скидаєте трохи баласту", – коментує ситуацію експрем'єр Їржі Пароубек.

Проте в опозиції у відповідь на критику Бабіша на адресу його однопартійців нагадали, що в демократичних силах саме лідер має брати на себе відповідальність за провал на виборах. І те, що в партії Бабіша жодним чином не говорять про особисту відповідальність голови партії, є ознакою, що ANO є власним виборчим проєктом Бабіша, а не повноцінною партією. І виборцям це стає дедалі очевидніше.

Поразка на сенатських виборах може стати першою з низки проблем лідера ANO.

Вже стало відомо, що Єврокомісія тимчасово призупинила виплату частини субсидій для агрохімічного холдингу Agrofert, побачивши ознаки конфлікту інтересів у його власника Андрея Бабіша.

Бабіш обіцяв прибрати цей конфлікт інтересів напередодні призначення прем'єром – і нинішні дії Єврокомісії можуть стати дуже серйозною проблемою для нього.

Провал українофобів

Ще одне історичне "досягнення" нинішніх виборов – вперше провладна коаліція не змогла вибороти жодного сенатського місця.

Особливо показовим – і приємним – став провал ультраправої партії "Свобода та пряма демократія" (SPD) антиукраїнського спікера парламенту Томіо Окамури. Його політсила не лише не взяла жодного сенатського місця, але й провалилися на місцевих виборах, які пройшли тижнем раніше – одночасно з першим туром виборів у Сенат.

В цілому SPD вдалося взяти 166 мандатів у різних органах самоврядування – це майже втричі менше, ніж партія здобула на попередніх виборах 2022 року. Особливо болісною стала поразка у столиці, де ультраправі втратили своє представництво.

Такі результати суттєво послаблюють Томіо Окамуру – у партії вже заговорили про необхідність його заміни. Тим більше, що і результати SPD на минулорічних парламентських виборах виявилися меншими за очікувані.

Та не варто сподіватися, що у разі заміни Окамури SPD стане менш проросійською.

Претенденти на його місце – Радім Фіала та Їндржих Райхл – мало чим відрізняються від чинного спікера.

На цьому тлі результати "Автомобілістів" – третьої партії чинної коаліції – виглядають цілком притомними. Ця партія не висувала кандидатів у сенатори, а на місцевих виборах отримала лише 61 мандат.

Це набагато менше за очікування, проте "Автомобілісти" вперше беруть участь у місцевих виборах – тому будь-який позитивний результат є успіхом.

Новий лідер опозиції?

Провал ANO призвів до того, що найбільшу фракцію в Сенаті тепер має правоконсервативна партія ODS, яку раніше очолював голова чеського уряду Петр Фіала. Вона виграла сім мандатів.

Втім, такий результат ODS виглядає досить суперечливим.

З одного боку – найбільша фракція у Сенаті. Дуже ймовірно, нинішнього спікера Мілоша Вистрчила, який є одним із лідерів ODS, переоберуть на новий термін. І це було б доброю новиною для України, оскільки Вистрчил є послідовним прихильником якомога ширшої допомоги Києву.

З іншого боку, оглядачі трактують її результат як тривожний сигнал для партії та її нового лідера Мартіна Купки. Адже якщо опозиція знову формуватиме спільний блок для парламентських виборів, то центром тяжіння вже буде не ODS.

Справжнім переможцем нинішніх виборів стала партія STAN ("Старости та незалежні") – вона виграла на дев'яти округах, причому на двох з них – у першому турі.

А на додачу, "партія мерів" (як її називають) вдало виступила на місцевих виборах, зокрема, здобувши перше місце у Празі. Це означає, що саме представник STAN Петр Гавлачек тепер має очолити столицю.

Такий результат дає підстави говорити про зміну лідера в опозиційному таборі.

Про це напряму заявив на післявиборчий конференції лідер партії Віт Ракушан. За його словами, "мери" хочуть бути головним суперником ANO в найближчі роки, зокрема на наступних парламентських виборах.

Показово, що одна з ключових причин успіху STAN полягає в тому, що вона не має чіткої ідеологічної бази – в ній є політики і з правими поглядами, і з лівими, і центристи. А відповідно – це дозволяє залучати виборців з різних таборів.

Аналогічне позиціонування свого часу принесло успіх ANO, однак тепер працює на користь їхніх опонентів. Саме тому, як вважають, у STAN є можливість переманити до себе поміркованих виборців ANO, незадоволених створенням коаліції з ультраправим Окамурою, а також із тим, що за уряду Бабіша Чехія не виконує свої зобов'язання перед НАТО та ЄС.

Амбіції STAN на лідерство в опозиції підтверджує соціологія. Наразі рівень підтримки "партії мерів" зріс до 17%, тоді як ODS перебуває на третьому місці з 12,5%.

Щоправда, останні опитування також свідчать і про те, що попри погіршення показників партій, що сформували нинішню коаліцію (ANO, SPD та "Автомобілісти"), вони все ще здатні у разі дострокових виборів зберегти за собою парламентську більшість.

А отже, навіть після яскравої перемоги опозиційних сил на виборах у Сенат говорити про радикальну зміну політичних уподобань виборців у Чехії явно зарано.