Океан приховує нове джерело енергії: що виявили вчені

На дні Тихого океану випробували установку, яка перетворює тепло підводних геотермальних джерел на електроенергію. Під час експерименту система вперше вийшла на режим, коли виробляла більше електрики, ніж споживала для власної роботи, хоча цей результат протримався лише 8,7 секунди. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Ars Technica.

Як вулканічне тепло перетворюють на електрику

Випробування провела американська компанія Endurance Energy біля підводного вулкана Axial Seamount у північно-східній частині Тихого океану. У вересні 2026 року команда розгорнула там експериментальну установку Adélie вагою близько трьох тонн. Її проєктна електрична потужність становить 100 кіловатів.

Місце для досліду обрали не випадково. У районі підводного вулкана з-під морського дна виходить нагріта геотермальна рідина. Під час буріння дослідники виявили потік із температурою близько 260 °C. На іншій ділянці, де згодом випробували генератор, температура природного гідротермального потоку сягала приблизно 281 °C.

Принцип роботи установки нагадує геотермальну електростанцію на суші. Гаряча рідина надходить до системи й нагріває робоче середовище, яке випаровується. Пара обертає турбіну, а та приводить у дію електрогенератор. Отримана електроенергія має покривати потреби самої установки, а в перспективі – забезпечувати споживачів.

Головна відмінність полягає в умовах роботи. Обладнання потрібно доставити на морське дно, під’єднати до свердловини й забезпечити його надійну роботу під величезним тиском, далеко від людей і звичайної ремонтної інфраструктури.

Що вдалося отримати під час першого запуску

27 вересня команда запустила Adélie біля природного гідротермального джерела. Турбіна розкрутилася приблизно до 26 тис. обертів за хвилину, а генератор виробив 60 ват-годин електроенергії.

Найважливішим результатом стало не загальне виробництво, а короткий вихід на позитивний енергетичний баланс. Це означає, що установка в певний момент віддавала більше електроенергії, ніж витрачала на роботу власних систем. За даними Ars Technica, режим тривав близько 8,7 секунди. Середня чиста потужність у цей період становила приблизно 2 кіловати, а пікова – 16,5 кіловата.

Для розуміння масштабу: 100 кіловатів – це проєктна потужність установки, а не результат, якого вдалося стабільно досягти під час тесту. Фактичний експеримент був коротким і показав лише те, що система здатна виробити більше електрики, ніж споживає сама.

«Це підтвердження принципової можливості», – так засновник і керівник Endurance Energy Ендрю Редд пояснив значення результату в коментарі Ars Technica. Для компанії важливо було довести, що підводна геотермальна установка може перейти межу самоокупності за електроспоживанням.

Чому експеримент зупинився

Перший запуск не перетворився на тривалу роботу через технічні проблеми. Початкова свердловина виявилася надто малою, щоб забезпечити генератор достатньою кількістю гарячої рідини. Її глибина становила близько 16 метрів, а діаметр – лише п’ять сантиметрів.

Команда вирішила перевірити установку біля природного джерела, де гаряча рідина вже виходила на поверхню морського дна. Однак і там не вдалося продовжити тестування: система автоматично зупинилася після того, як один із модулів акумулятора перестав передавати дані. Захисне програмне забезпечення припинило роботу установки.

Під час спроби повторного запуску пошкодився також силовий кабель, який живив насос системи охолодження. Через дефект оболонки всередину потрапила морська вода, що спричинила коротке замикання.

Компанія планує врахувати ці проблеми під час модернізації обладнання. Наступне випробування, за даними Ars Technica, заплановане на зиму 2026–2027 років. Оновлену установку перейменують на Gentoo – у межах серії назв, пов’язаних із пінгвінами.

Чи зможе підводна геотермальна енергія забезпечити цілі острови

Endurance Energy розглядає цю технологію як можливість для регіонів, яким дорого обходиться імпорт пального. Один із потенційних напрямів – Королівство Тонга в південній частині Тихого океану, де електроенергетика значною мірою залежить від привізного дизельного пального.

Компанія розробляє комерційний генератор потужністю два мегавати. За планом, у 2027 році біля Тонги можуть розмістити до шести таких установок. Однак це поки що намір компанії, а не вже реалізований енергетичний проєкт.

Професор енергетики Стенфордського університету Роланд Горн, якого цитує Ars Technica, вважає технологію технічно можливою, але застерігає, що виробництво електроенергії під водою, найімовірніше, коштуватиме дорожче, ніж на суші. Потрібно довести, що установка здатна стабільно працювати й забезпечувати електрику за конкурентною ціною.

Є й екологічний аспект. Під час випробування команда відбирала проби води, спостерігала за морськими організмами біля місця робіт і порівнювала результати з даними незалежних наукових датчиків. Ці спостереження мають допомогти оцінити можливий вплив технології на глибоководну екосистему.