Переговоры в Норвегии о мире, новая блокада от Венгрии, Румыния вышла из кризиса: новости дня

Сьогодні у Норвегії представники України, деяких країн Європи, а також Сполучених Штатів провели переговори, "пов’язані з безпекою України". Віткофф після цього вирушає до Санкт-Петербурга. 

У Литві зібрали понад 1 млн євро на дрони-перехоплювачі для України, а Болгарія виключає можливість участі в новій програмі допомоги ЄС для України.

Білорусь заборонила деякі товари з Латвії, а Макрон на тлі протестів домовився про поставки дизпалива з країн Перської затоки.

Ryanair прогнозує найбільше в історії зростання цін на авіаквитки в Європі.

Попередні результати референдуму у Канаді засвідчили, що більшість жителів провінція Альберта – за те, щоб залишитися у складі Канади.

Все важливе і цікаве за вівторок, 20 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Переговори про мир у Норвегії

Сьогодні президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом в Осло, а також з представниками країн Європи.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре повідомив, що у вівторок, 20 жовтня, в Осло обговорили питання, "пов’язані з безпекою України, планом процвітання після війни, територіальні питання, питання санкцій, а також питання європейського безпекового порядку після завершення цієї війни".

Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що переговори відбувались на двох рівнях: короткострокова перспектива і загальна картина.

"У загальній картині ми знайшли деякі елементи для миру, які завтра будуть передані до Санкт-Петербурга. Ми обговорили та визначили ключові елементи щодо безпеки, а також щодо економіки. Всі ці пропозиції були ретельно опрацьовані представниками США, України і ключових країн Європи", – розповів фінський президент.

Щодо короткострокової перспективи, то, за словами Стубба, тут йшлося про такі важливі питання, як протиповітряна оборона, енергетична інфраструктура та часткове припинення вогню, включаючи енергетичну та продовольчу безпеку.

Він вважає, що на технічному рівні, ми вважаємо, що переговори просуваються дуже добре.

Президент Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів у Осло 20 жовтня американська сторона наголосила, що Україна матиме "надійні" гарантії безпеки.

"Ми говорили про НАТО, п’яту статтю Альянсу та гарантії безпеки, подібні до тих, які передбачає стаття 5. У документі прописані різні варіанти таких гарантій. Стів передасть цей документ росіянам, і за день ми почуємо його відгук. Це надзвичайно важливо, адже після завершення цієї війни нам потрібні сильні гарантії безпеки", – акцентував Зеленський.

Ввечері прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре оголосив про майбутню поїздку спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа до Росії.

"Він зустрінеться з російським керівництвом і обміняється думками щодо цієї зустрічі та пропозиціями, над якими працювали європейські й американські колеги, і, можливо, підготує ґрунт для зустрічі на рівні лідерів", – сказав прем’єр Норвегії.

Сьогодні також норвезький уряд оголосив про запровадження нових обмежень проти Росії, які відповідають 21-му пакету санкцій ЄС. Нагадаємо, Норвегія не є членом Євросоюзу.

Президент України Володимир Зеленський у вівторок, 20 жовтня, мав аудієнцію у короля Норвегії Гокона VIII під час свого візиту до Осло.

"Говорили про повернення українських дітей, яких викрала Росія. Маємо повернути кожну українську дитину. Обговорили, які можемо зробити для цього кроки. Докладаємо максимальних зусиль, щоб допомогти і нашим людям в окупованих росіянами Олешках. Ситуація там просто жахлива", – написав Зеленський.

Президент висловив вдячність королю Гокону VIII, норвезькому уряду та народу за підтримку України.

Розмова Зеленського з Рубіо

Напередодні переговорів у Норвегії президент України говорив з державним секретарем США Марко Рубіо.

"Ми почали рано вранці по дорозі в Осло, у потягу я провів розмову з секретарем Рубіо. Ми обговорили сенсативні проблеми, як зв'язок Starlink, про перехоплювачі, що дуже важливо, про розвідку. Ми були дуже конкретними, розмова була дуже позитивна", – зазначив український президент.

Також він анонсував розмову з держсекретарем США у найближчі два дні.

Під час спілкуванні з журналістами в Індії Марко Рубіо обурився заявами про відсутність попереджень від США щодо балістичних загроз.

"Я бачив, як хтось з оточення українського уряду заявив, що люди в Україні гинуть через те, що США відмовляють їм у наданні інформації. Це обурливо. Це неприпустимо. Це просто неправда. Це не відповідає дійсності", – заявив посадовець.

За його словами, ймовірні затримки з постачанням перехоплювачів Україні не є навмисними.

Він також повідомив, що триває обмін розвідданими.

В інтерв’ю Corriere della Sera, яке опублікували у вівторок вранці, президент Зеленський заявив, що Україна пішла назустріч США у питанні "енергетичного перемир’я", але натомість зіштовхнулася з обмеженнями в обміні розвідувальними даними та роботі Starlink.

Ми зустрічаємося й розмовляємо, але між партнерами має бути чесність", – наголосив Зеленський.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Україна "у певному сенсі" партнер, але має припинити бити по російських нафтопереробних заводах.

А міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що Сполучені Штати не скасовують санкції щодо "тіньового флоту", але планують вивести з тіні частину з них.

За його словами, уряд США співпрацює з інвесторами, які купують виведені з експлуатації танкери, що перебувають під санкціями, відновлюють їх і використовують для перевезення нафти, яка не підпадає під санкції.

"Ми переведемо частину суден із того, що я називаю "флотом поганих хлопців", до "флоту хороших хлопців". Вони більше не перевозитимуть нафту, на яку накладено санкції", – зазначив Райт у понеділок на заході компанії Citadel Securities у Нью-Йорку.

Щодо тристоронньої зустрічі

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що американські переговорники вже півтора року намагаються підштовхнути Україну до капітуляції на умовах російського правителя Владіміра Путіна, однак Україна не здалася завдяки підтримці Європи.

Президент США Дональд Трамп заявив у понеділок, 19 жовтня, що він готовий зустрітися з російським правителем Владіміром Путіним та президентом Китаю Сі Цзіньпіном, щоб обговорити шляхи припинення війни в Україні.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що хотів би розуміти, про що йтиметься на можливій зустрічі Трампа, Сі та Путіна, щоб "уникнути нових несподіванок". 

"Проблема не лише в тому, чи зустрінуться вони з нами, чи без нас: на жаль, поступовий вихід Путіна з ізоляції вже почався. Це не був би перший крок", – сказав він.  

Спікер польського Сейму Влодзімеж Чажастий розкритикував плани проведення зустрічі між лідерами США, Китаю та Росії щодо завершення війни в Україні та закликав президента Польщі Кароля Навроцького висловитися з цього приводу. 

"Пропонується так звана "друга Ялта" за участю глави Китаю, президента Сполучених Штатів та Путіна. Сі, Трамп і Путін мали б зустрітися й вирішувати долю України. Проведення зустрічі в такому складі, на мою думку, є скандалом. Незапрошення на цю зустріч України та Європейського Союзу є скандалом", – заявив спікер Сейму. 

Тим часом рейтинг Трампа в Сполучених Штатах впав до рекордного 31% напередодні проміжних виборів.

Він лякає, що США горітимуть, як Франція, якщо демократи виграють вибори.

Щодо допомоги Україні і посилення ЄС

У Литві зібрали понад 1 млн євро на дрони-перехоплювачі для України, а Болгарія виключає можливість участі в новій програмі допомоги ЄС для України.

Литва почала встановлювати нові американські радари, що передаватимуть дані до системи НАТО. Альяс посилить спостереження в Чорному морі після низки інцидентів.

У Берліні демонстранти приклеїли себе до дороги біля заводу Rheinmetall.

Нова блокада від Угорщини

Угорщина поки не погоджується на відкриття кластерів 4 та 5 для України.

Про це кореспондентці "Європейської правди" повідомили кілька дипломатів ЄС, обізнаних з перебігом засідання.

Джерела "Європейської правди" наразі не уточнили, які саме аргументи озвучив представник Угорщини, оголошуючи про відмову затвердження результатів скринінгу.

Румунія вийшла з кризи

У вівторок, 20 жовтня, Палата депутатів та Сенат Румунії офіційно затвердили новий уряд на чолі з Лукою Нікулеску, що поклало край кількамісячній політичній кризі та відвернуло країну від перспективи дострокових виборів.

Новий прем’єр-міністр Лука Нікулеску – дипломат, колишній журналіст, який до цього був тимчасовим заступником міністра закордонних справ.

Протести в Європі

У Франції обмежать соцвиплати для тих, хто займався мародерством під час протестів, а в частині Парижа ввели комендантську годину після заворушень.

Прем’єр Франції обіцяє масштабні заходи безпеки через протести, заплановані на суботу, 24 жовтня. Серед іншого, планують розгорнути військові підрозділи.

Французький президент Емманюель Макрон на тлі протестів домовився про поставки дизпалива з країн Перської затоки – додаткових 200 тисяч тонн дизельного палива на місяць.

У Португалії поліція розігнала табори протестувальників, 22 людини заарештовані.

Міністр оборони Італії назвав протести у Мілані "наслідком гібридної війни". В Італії розширять повноваження поліції після масових заворушень.

Щодо інцидентів на кордоні з Молдовою

У Молдові вдруге за тиждень затримали українських прикордонників, які ловили втікача.

Водночас у Кишиневі спростували надсилання ноти протесту Україні через інцидент на Дністрі.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан, коментуючи інциденти з українськими прикордонниками, заявив, що їх не було б, якби не розв'язана РФ війна.

"Закони Молдови діють на нашій території. Гадаю, наша влада відповідально підійшла до цього питання. Але водночас хочу ще раз наголосити: у сусідній країні триває війна. Там відбуваються мільйони трагедій. І я вдячний Україні за те, що вона захищає і нас, і Європу. Я розумію, наскільки їм важко", – наголосив прем’єр Молдови.

Решта новин

На місці масового вбивства українців у Польщі знайшли останки понад 40 людей.

Білорусь заборонила деякі товари з Латвії.

За попередніми результатами, в провінції Альберта більшість – за те, щоб залишитися у складі Канади. Прем’єр Канади Марк Карні зазначив, що 19 жовтня мешканці Альберти зробили чіткий вибір: "Вони обрали єдність, спільне будівництво та турботу одне про одного. Перш за все, мешканці Альберти обрали Канаду".

Ryanair прогнозує найбільше в історії зростання цін на авіаквитки в Європі.

Андорра та Сан-Марино підписали Угоду про асоціацію з ЄС.

ЄС представив нову стратегію щодо Арктики.