Трамп наполягає на мирі з РФ, тисне на Зеленського: що це означає?

Нещодавні кроки Дональда Трампа включають відмову від двопартійного закону про нові тарифи проти Росії, укладення угоди щодо закупівлі російського дизелю та погодження контурів угоди стосовно активів російської енергетичної компанії «Лукойл». Ці дії відбуваються на тлі відкритої критики українського лідера та закликів до його заміни, що створює новий контекст для геополітичних відносин.

Публічні заяви Трампа підкреслюють його позицію. Він зазначив, що «Росія, відверто кажучи, нормально поводиться щодо України. Вони особливо нічого не роблять», при цьому не згадуючи про атаки на українські міста. Щодо України, він заявив: «Ми дали Україні багато. Вони нам нічого не дали. Запам’ятайте це», додавши, що Зеленський «не хоче закінчувати цю війну і, ймовірно, ніколи не хотів».

Кульмінація цих дипломатичних зусиль очікується під час зустрічі в Осло, де спецпосланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер (онлайн) зустрінуться із Володимиром Зеленським, прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере та президентом Фінляндії Александром Стуббом. Головний меседж для Києва: утримувати окуповані території сходу України не варто, а згода на поступки може принести економічні вигоди.

Наступного дня після зустрічі в Осло Віткофф і Кушнер вирушать до Санкт-Петербурга для переговорів з Володимиром Путіним. Очікується, що на цій зустрічі обговорюватиметься звільнення американця Стівена Габбарда, ув’язненого в Росії з 2022 року. Це розглядається як крок до подальшої нормалізації відносин між США та Росією.

У ширшому контексті Трамп також обговорює можливість проведення тристороннього саміту з Путіним і Сі Цзіньпіном у листопаді на полях АТЕС, а потім ще одну зустріч трьох лідерів на саміті G20 у Флориді. Метою цих зустрічей є відновлення відносин між США та Росією, які значно погіршилися після анексії Криму.

Наразі українські посадовці висловлюють сумніви щодо реальної допомоги США у разі нового російського нападу, навіть за наявності формальних «гарантій безпеки». Володимир Зеленський в інтерв’ю NBC визнав, що без американської військової та розвідувальної підтримки шанси України вижити будуть «низькими».

Колишній дипломат Річард Гаас зазначив, що «Причину, чому важко знайти прецедент, коли Америка переходить на бік агресора в такому конфлікті, пояснюється просто — такого прецеденту немає». Він підкреслив, що «Безпрецедентним є рішення розвернутися і карати жертву вторгнення — Україну — і водночас винагороджувати агресора».

Ця нова стратегія, за оцінками видання The New York Times, свідчить про зростаючу рішучість адміністрації Трампа змусити Україну піти на угоду, навіть якщо її умови значною мірою відповідатимуть російським вимогам. Мета – не лише завершення конфлікту, а й ширша нормалізація відносин Вашингтона з Москвою.

«Росія, відверто кажучи, нормально поводиться щодо України. Вони особливо нічого не роблять», — заявив Трамп журналістам біля Білого дому.

«Ми дали Україні багато. Вони нам нічого не дали. Запам’ятайте це», — також сказав Трамп, коментуючи американську допомогу Києву.

Поточна дипломатична активність Трампа вказує на зміну зовнішньополітичного курсу США, де пріоритетом стає нормалізація відносин з Росією, навіть ціною тиску на Україну. Цей підхід створює невизначеність для України та вимагає від Києва переосмислення стратегій виживання в умовах змінних міжнародних альянсів.