Трамп ввів 500% мит проти Росії й одразу зупинив їх: Рашкін про паніку в Білому домі

Дональд Трамп підписав указ про запровадження 500-відсоткових мит проти Росії, однак у тому самому документі призупинив застосування нових обмежень. Рішення з'явилося лише за два дні до того, як санкції мали запрацювати, а їхнє подальше застосування залишилося залежним від американської адміністрації.

Політичний оглядач Юрій Рашкін у своєму авторському огляді на YouTube-каналі 24 Каналу проаналізував зміст указу та пояснив, чому вважає його вигідним Кремлю. Він також розповів про величезні передвиборні витрати республіканців, які не допомагають їм подолати падіння підтримки, та боротьбу за вплив в оточенні Трампа.

500% мит залишилися на папері

Новий указ Дональда Трампа складається із семи розділів і містить положення про посилення торговельних обмежень проти Росії. У другому розділі передбачені мита у розмірі 500% на російські товари, а також 100% для п'яти найбільших покупців російських нафти й газу та п'яти найбільших учасників схем обходу санкцій.

Однак для розуміння того, як працюватиме цей механізм, потрібно звернути увагу на інші положення документа. Уже в четвертому розділі міститься рішення, яке фактично зупиняє застосування щойно запроваджених мит.

Той самий документ, лише кілька сторінок потому. Розділ четвертий: "Цим я скасовую застосування будь-яких мит". Ввів і скасував в одному документі, одним підписом, однією ручкою. Навіть чорнило не встигло висохнути,
– розповів Рашкін.

Завдяки такому формулюванню Білий дім може заявляти про надзвичайно жорсткі санкції проти Росії, хоча фактично нові мита не починають діяти. Представники адміністрації отримують можливість посилатися на їхнє запровадження, не пояснюючи, чому в тому самому указі передбачене призупинення обмежень.

У політичному сенсі це дозволяє створити враження рішучості щодо Кремля. Адже для публічної заяви достатньо назвати розмір мит, тоді як їхні практичні наслідки залежать від того, чи почнуть ці обмеження застосовувати.

Я вже бачив таке. Контора "Роги й копита": вивіска є, печатка є, папери підписуються, а роботи немає. Навіщо все це? Щоб завтра хтось із людей Трампа вийшов на Fox News і сказав: "Президент ввів мита у 500%, найжорсткіші в історії". І формально це буде правдою. На папері ж ввів,
– іронічно зауважив оглядач.

Інше важливе питання стосується терміну призупинення санкцій. У четвертому розділі, пункті D, не встановлено конкретної дати, коли мита повинні почати діяти. Подальше рішення залежатиме від того, чи вважатимуть президент або держсекретар за потрібне відновити їхнє застосування.

Попередній задум санкційного механізму, як пояснив оглядач, полягав у тому, щоб економічний тиск на Росію не залежав від політичних настроїв Білого дому. Обмеження мали діяти за встановленими правилами, а не змінюватися після чергових переговорів американського президента з Кремлем.

Тепер адміністрація отримує можливість самостійно визначати, коли санкції застосовувати, а коли залишати без практичних наслідків. При цьому указ не встановлює строку, після якого призупинені заходи автоматично відновлюються.

Скасування діє доти, доки президент або держсекретар не вирішать, що потрібні подальші дії. Тобто коли захочеться. А коли це станеться? Можливо, ніколи. Санкції знову залежать від настрою однієї людини й від того, хто їй останнім зателефонував,
– наголосив Рашкін.

Показовим є і час підписання документа. Нові торговельні обмеження щодо найбільших покупців російської нафти мали почати діяти 18 жовтня. Проте Трамп підписав указ 16 жовтня, за дві доби до запланованого початку їхнього застосування.

Документ з'явився у п'ятницю приблизно о десятій вечора. Рашкін звернув увагу, що після тривалих заяв про майбутні жорсткі заходи адміністрація зупинила їх ще до того, як вони могли створити додаткові труднощі для Росії.

Не менш важливі положення містяться в п'ятому розділі указу. Там президент передає держсекретарю повноваження ухвалювати окремі рішення щодо застосування санкцій, що саме по собі є звичайною адміністративною процедурою.

Однак пункт B, за трактуванням оглядача, передбачає поширення відповідних повноважень також на майбутні закони аналогічного змісту. Це означало б, що механізм призупинення санкцій може застосовуватися не лише до вже ухвалених обмежень, а й до нових ініціатив Конгресу.

Конгрес ще нічого не ухвалив, ніхто ще нічого не підписав, а можливість відключити санкції вже передбачили заздалегідь. Якщо завтра в Конгресі скажуть: "Давайте ухвалимо новий, ще жорсткіший закон", відповідь уже готова: "Ухвалюйте, ми його вимкнемо". Навіть президента турбувати не доведеться,
– пояснив Рашкін.

Водночас указ не скасовує всіх попередніх американських санкцій проти Росії. У четвертому розділі, пункті B, прямо зазначено, що раніше запроваджені обмеження залишаються чинними.

Проте нові заходи розробляли саме через недостатню ефективність старих санкцій. Росія вже навчилася обходити частину обмежень за допомогою тіньового танкерного флоту, посередників та банків у третіх країнах, через які продовжує проводити торговельні операції.

Посилення санкцій мало ускладнити використання таких схем, а відповідний закон, як зазначив Рашкін, підтримували представники обох американських партій. Призупинення нових заходів залишає Кремлю можливість і надалі користуватися механізмами обходу попередніх обмежень.

Оглядач вважає наслідки указу значно ширшими за звичайне пом'якшення торговельної політики. На його думку, можливість адміністрації не застосовувати ухвалені Конгресом заходи послаблює вплив американських законодавців на санкційний тиск проти Росії.

Кремль виграє від санкційних поступок

Відмова від застосування нових санкцій потребує пояснення з погляду національних інтересів Сполучених Штатів. Американське законодавство передбачає письмове обґрунтування такого рішення, яке адміністрація повинна надати Конгресу.

У підписаному указі Трамп зазначив, що необхідні документи були надіслані. Однак у самому тексті немає детального пояснення, чому послаблення обмежень проти Росії відповідає інтересам американської держави. На це звернуло увагу й видання The New York Times.

Головним публічним аргументом Білого дому залишається необхідність знизити ціни на пальне. За наведеними в огляді даними, середня вартість бензину у США становила 4 долари 33 центи, а до виборів у Конгрес залишалося 17 днів.

Напередодні голосування економічні проблеми стали особливо небезпечними для республіканців. Трамп намагається пов'язати подорожчання енергоносіїв з українськими ударами по російських нафтопереробних заводах, хоча ситуація на світовому ринку залежить і від інших обставин.

Зокрема, значні труднощі з постачанням нафтопродуктів виникли через ситуацію в Ормузькій протоці. Цей морський маршрут має важливе значення для експорту енергоносіїв із Перської затоки, а війна навколо Ірану впливає на обсяги доступного пального.

Аналітикиня агентства Argus Media Сара Рафуль звернула увагу на недостатні постачання дизеля через протоку. Проблеми цього маршруту мають безпосередній вплив на світовий ринок, тоді як Трамп у своїх заявах зосереджується на Україні.

А війна в Ірані – це чия війна? Зеленського? Ні, це війна Трампа. Коли Вашингтон каже: "Дизель дорогий через Україну", виходить, що пальне подорожчало через мою війну, а відповідати за це повинна Україна. Сам підпалив, сусіда звинуватив, а гасити покликав того, хто підкидає сірники,
– заявив оглядач.

Водночас Україна пропонувала Москві взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Київ був готовий зупинити атаки на російські НПЗ, якщо Росія припинить обстрілювати українські енергетичні об'єкти.

Такий формат передбачав зобов'язання для обох сторін. Проте Путін, як розповів Рашкін, відмовився від запропонованих умов, а російські війська продовжили атаки на Україну.

Після цього Вашингтон дозволив Росії додаткові операції з дизельним пальним і призупинив застосування нових санкцій. Оглядач вважає особливо показовою реакцію Трампа, який продовжив називати Зеленського складним партнером для переговорів.

І що робить Америка після відмови Путіна? Дає Росії ліцензію продавати дизель, потім послаблює санкції, а тієї ж ночі Росія запускає 320 "Шахедів". І після всього цього Трамп каже, що із Зеленським важко домовлятися. Це не дипломатія, це добровільний стокгольмський синдром,
– наголосив Рашкін.

Володимир Зеленський раніше попереджав, що Росія намагається влаштувати Україні масштабний блекаут напередодні зими. Удари по енергетиці загрожують залишити людей без електроенергії, води й опалення, а відновлення пошкодженої інфраструктури потребує значного часу.

Американські санкційні рішення оглядач порівняв з іншим, політичним блекаутом. На відміну від України, де російські удари руйнують реальні енергетичні об'єкти, у Вашингтоні йдеться про відмову від інструментів економічного тиску на державу-агресорку.

Два блекаути. Один в Україні – справжній: без світла, тепла, води. Ліфт, у якому на дев'ятому поверсі застрягла бабуся. Другий – у Вашингтоні. Там вимкнули світло над Путіним, щоб ніхто не бачив, що він робить,
– сказав Рашкін.

У Кремлі рішення американської адміністрації сприйняли позитивно. Російський переговорник з інвестицій Кирило Дмитрієв назвав його важливим та історичним моментом.

В Україні реакція була протилежною. Голова парламентського комітету із закордонних справ Олександр Мережко заявив, що послаблення обмежень допомагає фінансувати російську військову машину.

Радник президента Владислав Власюк, який протягом кількох місяців працював із американськими законодавцями над посиленням санкцій, також розкритикував рішення Вашингтона. Його коментар складався лише з чотирьох слів: "На неправильному боці історії".

Сумніви щодо економічного ефекту висловив і консультант із санкційних питань Деніел Таєнбаум, який працює з банками. Він зазначив, що не впевнений, яку реальну користь послаблення обмежень принесе американській економіці.

Для Рашкіна така різниця між реакцією Кремля й оцінками економічних фахівців стала ще одним аргументом проти рішення Трампа. Він вважає, що російська сторона отримала послаблення тиску, тоді як вигода для американських споживачів залишається незрозумілою.

Україні зв'язок уповільнюють, Путіну санкції пом'якшують. Україні стає важче, Росії – легше. Це не помилка й не хаос. Це вже певний напрямок політики,
– висловив переконання оглядач.

Американським громадянам, які не погоджуються з рішенням Білого дому, Рашкін запропонував вимагати його публічного обґрунтування. Зокрема, вони можуть звертатися до сенаторів із проханням оприлюднити звіт, у якому адміністрація пояснює національний інтерес США в призупиненні санкцій.

Окремо він наголосив на важливості участі у виборах 3 листопада та підтримки незалежних медіа, які фінансуються передплатниками й пожертвами читачів, а не великими політичними спонсорами.

Мільярдні витрати не рятують республіканців

Напередодні виборів до Конгресу американська Республіканська партія витрачає величезні суми на підтримку своїх кандидатів. Проте додаткові кошти не забезпечують очікуваного результату, а демократи продовжують лідирувати в низці важливих перегонів.

За даними, які наводили Axios та CNBC, від початку вересня до 14 жовтня республіканські політичні групи спрямували на передвиборні кампанії понад 740 мільйонів доларів. Ілон Маск, який раніше обіцяв дистанціюватися від політичної боротьби, від липня виділив на підтримку республіканців ще 276 мільйонів доларів.

Повернення мільярдера до активного фінансування партії відбулося після його публічного конфлікту з Трампом. Тоді американський президент погрожував переглянути субсидії та державні контракти компаній Маска, а в його оточенні навіть лунали пропозиції націоналізувати SpaceX.

Тепер відносини між ними помітно змінилися. Маск отримав від президента наукову відзнаку, а його компанії зацікавлені в угоді щодо використання радіочастот, яка потребує погодження федерального регулятора.

Маск же обіцяв більше не втручатися в політику. Чому передумав? Можливо, згадав, як минулого літа Трамп погрожував позбавити його державних контрактів і субсидій. Тепер він знову підтримує республіканців. На мою думку, це не просто пожертви, а страховка для його бізнесу,
– припустив Рашкін.

Попри значне фінансування, передвиборна реклама не змінює загального становища республіканців. У низці ключових перегонів до Сенату демократи зберігають перевагу, а партійні фонди змушені витрачати дедалі більше коштів, щоб підтримувати конкурентоспроможність своїх кандидатів.

Показовою стала ситуація в Техасі, де демократ Джеймс Толларіко змагається з республіканцем Кеном Пекстоном. За два тижні кампанія Толларіко витратила приблизно 2,5 мільйона доларів на телевізійну рекламу в Далласі.

Водночас незалежна політична група, яка підтримує Пекстона, спрямувала на аналогічні цілі майже 8 мільйонів доларів. Однак утричі більший бюджет забезпечив їй лише приблизно на 70% більше рекламних показів.

Така різниця пояснюється американськими правилами закупівлі політичної реклами. Безпосередньо кандидати під час виборчої кампанії мають право купувати телевізійний ефір за спеціальними найнижчими тарифами, тоді як незалежні політичні комітети платять за звичайними комерційними цінами.

Тому великі пожертви мільярдерів не завжди дають пропорційно більшу присутність у телевізійному ефірі. За однакові гроші кампанія самого кандидата може отримати значно більше рекламного часу, ніж організація, яка підтримує його незалежно від виборчого штабу.

Загалом проти Толларіко, за наведеними даними, витратили вже близько 113 мільйонів доларів. Проте в опитуванні, на яке послався оглядач, демократ продовжував випереджати Пекстона з результатом 48% проти 44%.

Республіканський соціолог Ніл Ньюхаус пояснив, чому навіть такі великі суми не гарантують зміни настроїв виборців.

Гроші – це підсилювач, а не чарівна паличка. Можна скупити весь телевізійний ефір, але якщо настрої виборців проти тебе, реклама цього не змінить,
– процитував Рашкін слова Ньюхауса.

Подібну закономірність оглядач помітив і під час власної політичної кар'єри. Він сам брав участь у виборах до міської та окружної рад, здобував перемоги, але також мав кампанії, у яких програвав.

При цьому успішні вибори обходилися йому майже без значних фінансових витрат. Натомість у програшних кампаніях грошей було більше, проте вони не допомогли переконати виборців.

Я сам перемагав на виборах до міської та окружної рад. І знаєте, що цікаво? Кампанії, які я вигравав, майже нічого мені не коштували. А коли програвав, грошей витрачав більше. Тоді я зрозумів: гроші не можуть змінити політичні настрої. Можна купити парасольку, але вона не врятує від потопу. А в республіканців зараз парасолька за мільярд, коли навколо вже потоп,
– розповів Рашкін.

Про проблеми Республіканської партії свідчить і зміна напрямків фінансування. Навесні один із головних фондів підтримки республіканських кандидатів до Сенату оголосив про бюджет у 342 мільйони доларів, який планували спрямувати на боротьбу за нові місця.

Тоді серед пріоритетів не було Техасу, Канзасу та Небраски. Ці штати вважалися достатньо надійними для республіканців, адже Дональд Трамп раніше перемагав там зі значною перевагою.

Тепер до цих трьох штатів уже спрямували близько 180 мільйонів доларів. Республіканці змушені витрачати ресурси не лише на боротьбу за додаткові місця, а й на збереження позицій у штатах, які ще недавно не викликали особливого занепокоєння.

У Північній Кароліні одному з кандидатів спочатку обіцяли приблизно 71 мільйон доларів підтримки. Однак після витрат 33 мільйонів подальше фінансування припинили, переключивши увагу на інші перегони.

Схожі рішення ухвалюють і щодо окремих чинних представників Республіканської партії в Палаті представників. Погані результати внутрішніх опитувань змушують політичні фонди відмовлятися від фінансування кандидатів, перемогу яких вважають дедалі менш імовірною.

За оцінкою Рашкіна, така зміна пріоритетів свідчить про серйозні передвиборні труднощі. Партія змушена скорочувати підтримку частини кандидатів, щоб спрямувати гроші туди, де ще сподівається зберегти свої місця в Конгресі.

Боротьба за посади в Білому домі

Погіршення виборчих перспектив республіканців відчувається і в адміністрації Дональда Трампа. The Washington Post поспілкувалася приблизно з 20 співробітниками, радниками та людьми з президентського оточення, які розповіли про настрої всередині Білого дому.

За їхніми оцінками, частина команди вже очікує втрати республіканцями більшості в Палаті представників. Перспективи збереження контролю над Сенатом залишаються невизначеними, оскільки боротьба за нього може завершитися перемогою будь-якої з двох партій.

Паралельно загострюється конкуренція за вплив у президентській адміністрації. Особливе значення має посада керівника апарату Білого дому, яку зараз обіймає Сьюзі Вайлз.

У Білому домі вже багато хто переконаний, що Палату представників республіканці програють. А Сенат – це як підкинути монету. І поки корабель починає давати крен, усередині вже виникає боротьба за крісло керівника адміністрації. Хоча Сьюзі Вайлз нікуди йти не збирається,
– розповів Рашкін.

Серед можливих претендентів на її посаду називають впливового радника президента Стівена Міллера, посадовця у сфері житлового фінансування Білла Полтея та керівника Агентства з охорони навколишнього середовища Лі Зелдіна.

Жоден із них поки не отримав нового призначення, а сама Вайлз не оголошувала про відставку. Проте повідомлення про можливих наступників з'являються ще до виборів, результати яких можуть суттєво змінити політичне становище президента.

Окрему увагу журналісти The Washington Post приділили Біллу Полтею. Він намагається донести свої ідеї до Трампа за допомогою великих плакатів, на яких розміщує пропозиції, фотографії з політичних мітингів та портрети самого президента.

Такі матеріали він приносить навіть під час перебування Трампа на полі для гольфу, у вертольоті або літаку. За повідомленням видання, плакатів стало настільки багато, що вони почали заповнювати простір президентської резиденції.

Водночас сам Трамп дедалі частіше висловлює невдоволення роботою своєї команди. Він телефонує друзям, помічникам і стороннім радникам, скаржачись на брак інформації та недостатньо активний публічний захист його рішень.

До виборів залишилося 18 днів, а президент скаржиться, що його недостатньо хвалять. Він звик, що за гроші можна отримати багато чого, зокрема лояльність. Але раптом виявилося, що є річ, яку неможливо купити, – настрої цілої країни. І тоді він починає шукати винних. Звичайно, не себе,
– зауважив Рашкін.

Невдоволення президента може позначитися і на політтехнологах, які відповідають за республіканські кампанії. Серед них Блер та Лачівіта, які працюють із виборчою стратегією команди Трампа.

Нещодавно вони, за інформацією оглядача, перебували в Республіці Сербській у складі Боснії і Герцеговини, де консультували місцеве проросійське керівництво. Такі контакти привертають увагу через зв'язки представників американського політичного середовища з іноземними урядами.

Зокрема, донька Сьюзі Вайлз є партнеркою лобістської компанії, яка представляє інтереси керівництва Республіки Сербської. Цю деталь Рашкін навів поряд із повідомленнями про внутрішню конкуренцію та невдоволення Трампа роботою політичних консультантів.

Відносини між президентом і його командою ускладнюються саме тоді, коли республіканські кандидати дедалі більше залежать від дорогих рекламних кампаній, а партійні фонди змінюють плани фінансування через несприятливі опитування. За повідомленнями з президентського оточення, боротьба за вплив уже розгортається, хоча голосування до Конгресу ще не відбулося і жодних кадрових змін у керівництві апарату Білого дому не оголошували.

Трамп скасував санкції проти Росії одним підписом та паніка республіканців перед виборами: дивіться відео