Заміна Starlink від Європи: хто захистить Україну від "капризів" Ілона Маска

"Гойдалки" Трампа та Маска з відключенням Starlink змушують Київ звернути свою увагу на аналогічні системи супутникового зв'язку в Європі. Справді, тут є кілька таких систем, які не повною мірою, але могли б замінити американську. Журналіст Коротко про аналізував, хто з європейських компаній найближчий до бажаного результату.

Єдиний європейський конкурент Starlink - Eutelsat OneWeb

Тут відразу треба визнати, що прямо зараз Європа не має миттєвої та повноцінної заміни Starlink "з коробки" для масового сегменту і тактичних військових завдань (таких як, наприклад, управління дронами) через розміри самих терміналів зв'язку OneWeb. Але європейці працюють над тим, щоби створити повністю незалежну систему. У цих рамках Європа розвиває три ключові напрями космічного інтернету: одну повністю робочу комерційну мережу, одне суверенне мегагрупування і проміжні урядові хаби.

Єдиний реальний та повністю розгорнутий європейський конкурент Starlink на низькій навколоземній орбіті (LEO) належить французько-британському оператору Eutelsat OneWeb. Це великий міжнародний оператор супутникового інтернету, який надає послуги високошвидкісного зв'язку з низькою затримкою через низькоорбітальне супутникове угруповання (LEO). Компанія утворилася 28 вересня 2023 року в результаті офіційного злиття французького оператора Eutelsat та британської компанії OneWeb.

Орбітальне угруповання Eutelsat OneWeb складається з 634-650 активних супутників на орбіті (для порівняння, Starlink їх вже близько 10 000). Але європейські супутники на орбіті "висять" набагато вище, ніж у Starlink: 1200 км проти 550 км. Це дає більше охоплення території одним супутником, але трохи збільшує затримку зв'язку.

Специфіка цього оператора полягає в тому, що він працює виключно в сегменті бізнесу, телеком-операторів та урядів, а не для масового роздрібного користувача. Постачання терміналів та фінансування трафіку в основному забезпечує уряд Німеччини через офіційних дистриб'юторів.

Наразі в Україні задіяно близько тисячі таких терміналів. Вони забезпечують фіксований зв'язок для командних пунктів, логістичних хабів, вузлів зв'язку та об'єктів критичної інфраструктури. Для фронтових потреб (і особливо для управління тактичними БпЛА та морськими дронами) OneWeb зараз не застосовується, тому що наземне обладнання дороге та громіздке.

Європа готується стати незалежною

Є ще система зв'язку всього ЄС – проект IRIS². Це державно-комерційна багатоорбітальна система широкосмугового доступу, що будується і є головною технологічною надією Євросоюзу.

Мережа складатиметься з орбітального угруповання до 348 супутників (330 на низькій орбіті та 18 на середній орбіті) плюс виділений захищений оборонний шар із 66 супутників. Виробництво супутників розділене між промисловими гігантами Європи: Airbus Defence and Space будує військовий шар, а молодий бельгійський завод Aerospacelab збирає основну масу низькоорбітальних апаратів.

Головний недолік цієї системи для України полягає в тому, що цей проєкт зараз перебуває на стадії розробки та масштабного розгортання. У серпні 2026 року Єврокомісія лише підписала остаточну угоду з консорціумом SpaceRISE (SES, Eutelsat, Hispasat). Вартість цієї системи оцінюється в рекордні 15,6 млрд євро, а перші комерційні запуски перенесені на 2029 рік, причому повноцінна робота очікується до 2030 року.

Проміжне рішення, яке покликане закрити пролом у безпеці Європи до повноцінного розгортання IRIS², - це система EU GOVSATCOM, запущена в січні 2026 року. Її недолік у тому, що вона не має власних нових супутників, а об'єднує захищені потужності існуючих державних і військових супутників країн - членів ЄС. Тому на початку 2027 року Єврокомісія планує інтегрувати в GOVSATCOM комерційні супутникові сервіси, щоб різко наростити пропускну спроможність для військових потреб.

Ця європейська мережа не використовується Україною безпосередньо, але зараз це питання активно вирішується на найвищому політичному рівні. У жовтні 2026 року політичні групи Європарламенту офіційно звернулися до Єврокомісії із закликом надати Україні тимчасовий доступ до ресурсів GOVSATCOM, щоб знизити ризики та залежність від можливих перебоїв у роботі Starshield/Starlink. Переговори про інтеграцію України до цієї системи тривають.

А буквально 19 жовтня телеком-гіганти Deutsche Telekom, Orange, Telefónica та Vodafone підписали угоду про створення загальноєвропейської Direct-to-Device супутникової системи, яка дозволить звичайним смартфонам підключатися до європейських супутників без терміналів.

Портативність проти геополітичної вразливості

Як видно, європейські проєкти швидкісного зв'язку мають свої мінуси, так і плюси. Так, наприклад, вони програють Starlink за цільовою аудиторією та позиціонуванням. Starlink – це універсальна екосистема, яка одночасно покриває масмаркет (звичайні користувачі), корпоративний сектор (бізнес) та військові структури (через оборонне крило Starshield).

Європейський Eutelsat OneWeb строго орієнтований на сегмент влади та бізнесу. Система не продає інтернет звичайним людям, а працює виключно з бізнесом, телеком-операторами та державними структурами. Майбутній проєкт IRIS створюється, намперед, під потреби урядів, армії та захисту критичної інфраструктури країн Європи. Комерційний сектор підключатиметься за залишковим принципом.

Крім того, європейські проєкти менш залежні від геополітичних вагань. У той час як Starlink контролюється однією приватною компанією зі США, що ставить інші країни у технологічну залежність від рішень SpaceX та американського законодавства, у Eutelsat OneWeb такий ризик низький. Компанія є франко-британською, її діяльність та пріоритети жорстко регулюються європейськими інститутами та урядом Великобританії. Що ж до проекту IRIS², то тут ризик політичного маніпулювання взагалі нульовий. Проєкт спочатку задуманий та фінансується як гарант абсолютного технологічного суверенітету Євросоюзу, який виключає зовнішній вплив.

Ну і є суто технічне відставання європейських систем. Антени Starlink компактні, відносно дешеві, легко встановлюються на рухомі платформи, цивільний транспорт та навіть тактичні БпЛА.

У Eutelsat OneWeb портативність набагато нижча. Термінали залишаються важкими, громіздкими та дорогими. Вони підходять для стаціонарної установки на будинках, кораблях або великих поїздах, але не для індивідуального використання. В IRIS² очікується висока портативність. Оскільки проект тільки будується, ЄС зараз активно субсидує та проводить конкурси грантів на розробку принципово нових, компактних та доступних абонентських терміналів.