Чемпіонка світу зі стрільби Олександра Ілюхіна: Набої — моя слабкість, їх багато не буває!

На чемпіонаті світу в грецькому Корінфі змагалися 850 спортсменів із 44 країн. Але тріумфаторкою турніру в категорії Lady дивізіону Standard стала українка Олександра Ілюхіна. Здобувши "золото", вона досягла історичного результату – це перша перемога представниці України в індивідуальному заліку на чемпіонаті світу з практичної стрільби з рушниці за всю 50-річну історію цього виду спорту.

Про непростий шлях до вершини, роль батьків, секрети влучної стрільби, любов до важкого року та плани перемогти чоловіків в абсолютному заліку Олександра Ілюхіна розповіла в інтерв’ю Коротко про.

Шлях до перемоги почався з падіння

— Олександро, що ви відчували в ту мить, коли зрозуміли, що стали чемпіонкою світу?

— Я зрозуміла це одразу після завершення своїх виступів, хоча змагання ще тривали. Учасників було дуже багато, чемпіонат проходив у дві зміни. Мій останній змагальний день завершився приблизно опівдні, і за результатами вже було видно, що я перша.

Це була дивна суміш почуттів. "Золото" вже нікуди не могло подітися, я відчувала гордість, але водночас мені було складно повірити в те, що відбувається. Я так довго йшла до цієї миті, а коли вона нарешті настала, усе сталося дуже швидко. І я була неймовірно щаслива розділити цей момент зі своєю родиною, яка була поруч.

— У який момент змагань ви відчули, що перемога можлива?

— Мої змагання почалися з падіння. Під час другої вправи з тридцяти я впала й сильно роздерла ногу. Тоді я вперше подумала, що цей чемпіонат може виявитися зовсім не таким "веселим", як я очікувала. Після першого дня здавалося, що доведеться надолужувати дуже багато втрачених позицій.

Але вже на третій день я відчула, що все може скластися добре. Потрібно було просто зберігати свій темп. А впевненість у тому, що я справді можу перемогти, прийшла на четвертий день. Я бачила результати й розуміла, що маю достатній запас за відсотками. Залишалося найважливіше: не втратити зосередженості й довести справу до кінця.

— Яким був шлях до цієї перемоги?

— Фактично я працювала над цією метою вісім років. До попереднього чемпіонату світу в Таїланді 2023 року я готувалася з 2019-го. Потім були COVID-19 і повномасштабна війна в Україні. Усе це сильно вплинуло на тренування та життя. До Таїланду я поїхала сама, без групи підтримки, і протягом п’яти днів самостійно відповідала за все: від набоїв і справності рушниці до приготування їжі. Тоді я посіла друге місце. У 2025 році я виграла чемпіонат Європи, продовжуючи готуватися до головного старту. Це був довгий, часом тернистий шлях, і я надзвичайно рада, що зрештою мені вдалося досягти своєї мети.

— Що для вас значить, що ваша медаль стала першим "золотом" України за 50 років історії цього виду спорту?

— Для мене це величезна радість і честь. Я щаслива, що змогла вписати своє ім’я в історію українського спорту. Але ця перемога важлива не лише для мене. Вона привертає увагу до України на міжнародній арені й показує, що наші спортсмени здатні досягати найвищих результатів.

"Люблю вінтажні косухи й великі сонцезахисні окуляри"

— Як у вас поєднуються любов до зброї та точності з жіночністю, сукнями й макіяжем?

— Я вважаю, що жінки дуже багатогранні. Жінка може любити зброю, бути сильною та зосередженою і водночас любити сукні й макіяж. Одне зовсім не виключає іншого. В Україні зараз чимало прикладів сильних жінок у війську. Я взагалі не вважаю, що захоплення чи спосіб життя потрібно розподіляти за гендерними ролями.

— Як люди реагують, коли дізнаються, що перед ними чемпіонка світу зі стрільби?

— Найчастіше люди реагують саме на вид спорту. Зазвичай це викликає цікавість. Сьогодні, наприклад, на вулиці до мене вперше в житті підійшла людина по автограф. Вона дізналася про мене через спільних знайомих. Мені було надзвичайно приємно. Особливо подобається, коли після розмови зі мною дівчата теж хочуть спробувати стрільбу.

— Звідки у вас любов до стрільби?

— До стрільби я прийшла поступово. З дитинства бачила, що тато захоплюється зброєю (Іван Ілюхін — відомий український тренер із практичної стрільби (IPSC), інструктор із вогневої підготовки та зброяр. — Авт.). Але сприймала це як його хобі, приблизно так само, як захоплення автомобілями. По-справжньому спробувати стрільбу мені захотілося, коли я побачила, як тренується мама (Богдана Ілюхіна — призерка міжнародних турнірів зі стрільби. — Авт.). У дитинстві зброя здавалася мені чимось брутальним. А потім я побачила маму, уособлення любові, доброти й жіночності, яка водночас упевнено почувалася з рушницею. Я зрозуміла, що ці речі не суперечать одна одній, і мені захотілося стати трохи більше схожою на маму.

— У спорті ви максимально зосереджені. А яка ви в повсякденному житті?

— Мені хотілося б вважати, що я така ж зосереджена, як на стрільбищі, але я звичайна людина. Бувають кращі дні, бувають гірші. Намагаюся мислити логічно й не ухвалювати рішень під впливом емоцій. Водночас не можу сказати, що спорт кардинально змінив мене поза стрільбищем. Можливо, іноді я буваю трохи різкою, але це просто частина мого характеру.

— Який стиль одягу вам найбільше до душі поза спортом?

— Зазвичай я створюю образ навколо кількох улюблених речей: черевиків Dr. Martens на масивній підошві, вінтажної шкіряної косухи та великих сонцезахисних окулярів. Бажано із дзеркальними лінзами, щоб ніхто не бачив, куди я дивлюся. Мені подобається поєднувати такі грубуваті речі з чимось ніжним, наприклад легкою спідницею або мереживним топом. Але бувають дні, коли джинси, худі та кросівки чудово розв’язують усі питання.

— Як виглядає ваш ідеальний день, коли ви належите тільки собі?

— Якщо чесно, мій ідеальний день усе-таки передбачає тренування та підготовку. Мені подобається мати мету й бачити, куди я рухаюся. А коли спорту зовсім немає, намагаюся приділяти час близьким, ходити в кіно або їздити в цікаві місця.

— Які риси характеру сформувала у вас стрільба?

— У дитинстві я була доволі хитрою дитиною. Якщо завдання не давало зрозумілого результату, я шукала спосіб його уникнути. Справжні дисципліна й цілеспрямованість прийшли зі спортом, коли я побачила перші результати й зрозуміла, як далеко можу зайти. Одне поступово посилювало інше.

— Стрільці звикли контролювати все до дрібниць. Чи не викликає дискомфорту життя, у якому неможливо все проконтролювати?

— У мене був період, коли здавалося, що я маю контролювати все так само ретельно, як на стрільбищі. Але з часом я зрозуміла, що спорт і життя дуже різняться. У повсякденному житті не потрібно аналізувати кожен крок чи кожну емоцію. Важливо вміти розділяти ці два світи і мати простір, де можна просто розслабитися та жити.

— Які у вас жіночі слабкості? Солодощі, косметика, фотографії?

— Набої! Це моя головна слабкість. Набоїв багато не буває!

— На вашу думку, сильна жінка — це…

— Українка. У нашій історії та сучасності є тисячі таких прикладів, і кожна сильна по-своєму.

— Яким має бути чоловік поруч із вами?

— Сильним, таким, що не боїться сильних емоцій і пригод. Під час змагань моє сприйняття загострюється, я дуже зосереджена на результаті. Людина поруч має це розуміти й не сприймати кожну емоцію на свою адресу. Мені потрібен надійний партнер, з яким можна розділити і досягнення, і труднощі.

Якби не спорт, стала б акторкою

— Якби не стрільба, що б ви обрали?

— Мабуть, стала б акторкою. Приблизно три роки я відвідувала заняття з акторської майстерності. Мені завжди подобалося, як актори можуть проживати безліч різних життів і досліджувати досвід, якого у власному житті ніколи не переживеш.

— Що вас захоплює, крім спорту?

— Світ у всьому його розмаїтті: подорожі, природа, історія, театр. У літературі дуже люблю Стівена Кінга, а з українських класиків — Ольгу Кобилянську та Олександра Довженка. Останніми роками багато читала з психології, щоб краще розуміти себе та людські реакції. З музики найбільше люблю рок, альтернативу й гранж.

— Ваш ідеальний відпочинок — це…

— На стрільбищі! А якщо без жартів, то в горах, на природі. Десь подалі від великих міст, де час ніби сповільнюється й можна дихати на повні груди.

— Про що ви мрієте?

— Про перемогу України! А якщо говорити про спорт, то хочу увійти в історію як перша жінка, яка переможе чоловіків і посяде перше місце в абсолютному заліку чемпіонату світу.

До речі

Зброя, створена за участю чемпіонки

Олександра Ілюхіна виступає з інерційною самозарядною рушницею Benelli M2 Speed 12-го калібру, у розробленні якої брала особисту участь.

У 2020 році італійський виробник залучив п’ятьох найкращих стрільців Європи до створення ідеальної спортивної зброї. Олександра разом із батьком допомогла інженерам удосконалити ергономіку з урахуванням жіночої анатомії та оптимізувати вікно для дозаряджання, щоб забезпечити максимальну швидкість і безпеку.

Головна перевага Benelli M2 Speed полягає в тому, що рушниця повністю готова до найвищого рівня змагань одразу після придбання, без тривалого індивідуального припасування. Саме з цією рушницею українська спортсменка здобула "золото" чемпіонатів Європи та світу.