ЄС розслідує прокремлівську дезінформаційну кампанію щодо заворушень у Франції — FT

Регуляторні органи ЄС досліджують можливі випадки іноземного втручання в інтернеті та дезінформаційні кампанії, пов’язані із заворушеннями у Франції та подібними спалахами насильства й мародерства в інших європейських країнах останніми днями, повідомляє FT.

За словами представників служб безпеки, проросійські й ультраправі акаунти в соцмережах, пов’язані з попередніми дезінформаційними кампаніями, поширювали відео з насильством, намагаючись посіяти ще більший хаос. Експерти зазначають, що за деякими з цих дописів, імовірно, стоять Іран та Алжир.

“Ми хочемо знати, наскільки платформи готові до співпраці. Можливо, що російські інформаційні кампанії відбуваються, але платформи не повинні алгоритмічно посилювати їх”, — заявив представник ЄС.

За словами дослідника з Sciences Po Девіда Колона, який спеціалізується на дезінформації, “прокремлівські інфлюенсери”, пов’язані з російською групою Storm-1516 надавали події більшого розголосу та поширювали низку неправдивих наративів. Він також згадав російську кампанію впливу під назвою Matryoshka.

Однак дослідник заявив, що проросійські інфлюенсери “не є ініціаторами демонстрацій, а також не мали впливу на перебіг подій”.

Уряди країн, зокрема Франції, звернулися до розвідувальних служб із проханням з’ясувати, чи відігравали російські агенти активнішу роль у безпосередньому розпалюванні вуличних заворушень.

Один із високопоставлених представників європейських спецслужб зазначив, що конкретних доказів таких провокацій немає. За його словами, російські дезінформаційні кампанії здебільшого реагували на вже наявні події та розгорталися в інтернеті. Але французьке розслідування перебуває на початковій стадії.

В Італії, де на вихідних також відбулися протести, міністр оборони Гвідо Крозетто звинуватив у заворушеннях гібридну війну проти європейських країн за допомогою нетрадиційних інструментів, таких як TikTok, соціальні мережі та YouTube.

Цього тижня Єврокомісія провела зустріч із представниками французького уряду, щоб обговорити співпрацю з платформами соціальних мереж, зокрема з X Ілона Маска, які дозволили стрімко поширюватися расистським дописам і закликам до насильства. У Бельгії, де протести також переросли в насильницькі інциденти протягом вихідних, планували обговорити роль китайського TikTok.

Регуляторні органи вимагають від онлайн-майданчиків, таких як Amazon і Vinted, заблокувати продаж товарів, які, ймовірно, були викрадені під час мародерства.

За даними дипломатичної служби ЄС, Франція є другою країною в континентальній Європі після України, яка найчастіше стає об’єктом маніпуляцій інформацією за підтримки ворожих держав.

РФ уже влаштовувала провокації у Франції: у 2023 році ймовірні російські агенти малювали зірки Давида по всьому Парижу, нагадуючи про переслідування євреїв під час Голокосту. Метою цих графіті, які спочатку у пресі подавали як антисемітський інцидент, було посіяти розбрат, стверджувала організація з боротьби з дезінформацією Viginum.

“Взаємодія між інфлюенсерами, алгоритмами й операціями іноземних держав може призвести до надзвичайної нестабільності, що провокує насильницьку поведінку, спричинену вірусним поширенням емоційно зарядженого контенту”, — сказав Колон із Sciences Po.

Представники влади загалом застерігають: хоча є ознаки дезінформації та спроб іноземного втручання, наразі незрозуміло, чи мало це істотний вплив.

“Маємо справу зі справжнім об'єднанням людей, які обурені діями інституцій через свої обґрунтовані претензії, а іноземні державні суб’єкти намагаються це підсилити. Їхню роль не варто переоцінювати. Було б надто просто сказати, що в цьому винні росіяни”, — зазначив представник європейської розвідки. 

Також обговорювалося питання співпраці між поліцією та онлайн-платформами з метою виявлення агресивних учасників протестів або мародерів, зазначив представник ЄС. Єврокомісія заявила, що наразі ситуацією займаються національні органи влади, але Брюссель втрутиться, якщо ризик стане “системним”, а онлайн-платформи відмовляться співпрацювати.

Коли, попри риторику про “рівний доступ до освіти”, держава самоусувається від вирівнювання соціальних умов, жорстока конкуренція за майбутній соціальний статус переміщується у шкільні класи. Чому протести школярів на вулицях Парижа — це не про емоційний бунт старшокласників і не про те, що в невідремонтованій школі бігають пацюки й немає грошей на ремонт, розповідала Оксана Онищенко в статті “Більше ніж бунт: чому протестують школярі у Франції і що це означає для України”.