Хто стане новим ректором Університету Шевченка? Порівнюємо програми та обіцянки кандидатів

27 жовтня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться голосування за нового ректора. «Главком» порівняв передвиборчі програми чотирьох кандидатів: доктора політичних наук Валерія Копійки, доктора технічних наук Олександра Корченка, докторки біологічних наук Ганни Толстанової та докторки юридичних наук Ксенії Смирнової та розповів, які зміни вони обіцяють університету.

Кандидати пропонують різні стратегії: Толстанова спирається на фінансовий аудит та діалог зі студентами, Смирнова – на впровадження KPI та євроінтеграцію, Копійка – на адаптацію університету до умов воєнного стану, а Корченко – на оптимізацію управління та цифровізацію.

Ганна Толстанова – сім пріоритетів і візія Університету до 2036 року

Програма Ганни Толстанової охоплює сім пріоритетних напрямів: від умов праці та підтримки студентів до розвитку науки, міжнародної співпраці, фінансової автономії університету й модернізації кампусу. Серед запропонованих змін – відмова від короткострокових трудових контрактів, розширення підтримки молодих науковців, автоматизація адміністративних процесів і оновлення університетської інфраструктури.

Серед основних пріоритетів кандидатки – підтримка університетської спільноти, розвиток науки й інновацій, міжнародна інтеграція, відкрите управління та дебюрократизація, посилення інституційної й фінансової спроможності Університету, а також створення безпечного та комфортного кампусу.

Окремо в програмі представлена візія розвитку Університету до 2036 року. Толстанова бачить університет закладом, який приваблює найкращих вступників, використовує штучний інтелект у навчанні та дослідженнях, перетворює наукові розробки на стартапи й технології, а кампус розвиває як єдину цифрову екосистему.

Ксенія Смирнова – дорожня карта розвитку університету до 2031 року

Програма Ксенії Смирнової побудована навколо шести тематичних блоків. Один із ключових інструментів її реалізації – публічна дорожня карта з конкретними строками та вимірюваними показниками. Це дає змогу відстежувати виконання обіцянок і оцінювати результати запропонованих змін.

Серед пріоритетів кандидатки – прозорість управління, оновлення освітніх програм і моделей оцінювання з урахуванням поширення штучного інтелекту, створення спільних дослідницьких просторів і залучення додаткового фінансування через міжнародні гранти, партнерства з бізнесом та контракти на дослідження.

Окрему увагу Смирнова приділяє міжнародній інтеграції: пропонує розширювати спільні освітні програми з іноземними університетами, розвивати міжнародні лабораторії, дослідницькі консорціуми й академічну мобільність. Також вона виступає за аудит лабораторної інфраструктури, комерціалізацію наукових розробок і модернізацію кампусу, зокрема навчальних корпусів, гуртожитків, укриттів і цифрової інфраструктури.

Серед особливостей програми – підготовка Університету до отримання Хартії Erasmus для вищої освіти (ECHE). Це офіційний сертифікат якості європейського зразка, який Європейська Комісія надає закладам вищої освіти. Документ є  обов'язковою умовою для того, щоб університет мав право брати повноцінну участь у міжнародних проєктах, конкурсах та фінансуванні від загальноєвропейської програми Erasmus+.

Також Смирнова робить окремий акцент на використанні штучного інтелекту. Вона пропонує адаптувати навчальні курси й оцінювання до нових технологій, наголошуючи, що ШІ має посилювати можливості людини, а не замінювати її мислення.

Олександр Корченко – фінансова прозорість і підзвітність керівництва

Програма Олександра Корченка складається з 15 пунктів, що охоплюють управління університетом, фінанси, умови праці й навчання, науку та модернізацію інфраструктури. Головна ідея програми – перехід від ручного управління до прозорих процедур, фінансової децентралізації та персональної відповідальності керівництва за результати. Серед запропонованих змін – незалежний аудит ресурсів університету, запровадження вимірюваних показників ефективності, скорочення бюрократії та розширення повноважень структурних підрозділів.

Програма Корченка зосереджена передусім на зміні принципів управління. Кандидат пропонує провести незалежний аудит фінансових і майнових ресурсів університету, запровадити вимірювані показники ефективності (KPI), визначити строки виконання завдань і запровадити регулярне звітування керівництва.

Окремий акцент – на фінансовій автономії факультетів та інститутів. Корченко пропонує запровадити субрахунки для структурних підрозділів, оприлюднювати критерії розподілу коштів і регулярно перевіряти витрати та використання майна. Ще один напрям – скорочення бюрократії через цифровізацію процесів, автоматизацію звітності й усунення дублювання документів.

Кандидат обіцяє поліпшити умови проживання в гуртожитках, посилити роль студентського самоврядування та розвивати оплачувані стажування. У науковій сфері – підтримувати молодих дослідників, залучати студентів до дослідницьких проєктів з оплатою їхньої праці, розвивати міжнародні партнерства й комерціалізацію наукових розробок.

Також Корченко пропонує модернізувати корпуси, лабораторії, укриття та інженерні мережі, підвищувати енергетичну стійкість університету й реалізовувати Стратегію розвитку Університету на 2025–2032 роки через щорічні плани з визначеними відповідальними та показниками результативності.

Валерій Копійка – 12 напрямів розвитку та план першого року

Програма Валерія Копійки передбачає 12 напрямів розвитку Університету Тараса Шевченка. Серед пріоритетів – справедливість і довіра в університетській спільноті, якісна освіта без надмірної бюрократії, розвиток науки, безпека й безперервність роботи, фінансова стійкість, модернізація інфраструктури, а також концепція Green Campus, яка передбачає підвищення енергоефективності університету, використання відновлюваної енергетики та раціональніше використання ресурсів.

Окремі напрями присвячені цифровізації університету, відкритому й децентралізованому управлінню, залученню студентів та аспірантів до формування освітнього й наукового середовища, ветеранській та інклюзивній політиці, міжнародній співпраці й партнерству з державою, громадами та бізнесом.

Крім стратегічних напрямів, Копійка представив план дій на перший рік роботи, який містить сім першочергових завдань. Серед них – незалежний аудит фінансів, майна, безпеки, енергетичної стійкості, цифрових систем та адміністративних процедур університету.

Кандидат також пропонує створити Центр грантового і фандрайзингового супроводу та портал університетських проєктів, підготувати план скасування дубльованої звітності й цифровізації процедур, визначити енергетичні та ресурсні показники університету й оприлюднити черговість ремонтів.

Серед інших пропозицій – створення KNU Global Alumni. Ця ініціатива спрямована на створення глобальної асоціації випускників університету, які проживають, працюють або навчаються як в Україні, так і за кордоном.

Також Копійка пропонує створення координаційного центру ветеранської й інклюзивної політики, запуск перших електронних послуг за принципом одноразового введення даних, скорочення звітності, оприлюднення бюджету й правил фінансової децентралізації, а також створення фонду модернізації.

Окремий акцент у програмі зроблено на енергетичній стійкості: Копійка пропонує забезпечити резервне живлення критичних об’єктів, встановити сонячні електростанції та посилити кіберзахист університету.

Також «Главком» зібрав інформацію про кандидатів, їхні зв’язки в університетських колах, статки та суперечливі епізоди з професійного життя.

Раніше «Главком» повідомляв, що Міносвіти призначило Володимира Ільченка виконувачем обов’язків ректора КНУ імені Тараса Шевченка на період виборчого процесу, припинивши відповідні повноваження Валерія Копійки.