Мирні переговори Віткоффа з Путіним: які ризики чекають на Україну?

Перемовини між США та Росією: що чекає на Україну?

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф відвідав Санкт-Петербург для обговорення можливого врегулювання війни між Україною та Росією. Під час зустрічі з Путіним він озвучив американські пропозиції та заявив, що є прогрес у мирних переговорах. Але що насправді стоїть за цими переговорами і яку ціну можуть заплатити українці за угоди між Вашингтоном і Москвою? 🤔

Експерти вважають, що Трамп намагається встигнути укласти угоду до своїх виборів, однак Україні важливо не піддаватися на тиск. З огляду на складну політичну ситуацію, питання безпеки, територіальних поступок та енергетичних домовленостей залишаються невирішеними. ⚡️

Які наслідки можуть мати ці переговори для України? Які шанси на досягнення справедливого миру? Читайте далі, щоб дізнатися більше про ці ключові питання в міжнародній політиці.

Від переговорів із Зеленським в Осло — до зустрічі з Путіним у Петербурзі. Стів Віткофф привіз до Росії американські пропозиції щодо завершення війни й заговорив про “рух уперед”. Але що насправді обговорюють Вашингтон і Москва та яку ціну за їхні домовленості можуть запропонувати заплатити Україні? Політологи пояснили Фокусу, чому Трамп поспішає укласти угоду, до чого тут російська нафта і як Київ може зруйнувати плани “великих людей”.

У Константинівському палаці в Санкт-Петербурзі відбулася зустріч спеціального представника президента США Стіва Віткоффа та кремлівського диктатора Путіна.

Однією з ключових тем бесіди стало питання врегулювання війни між Україною та Росією. За словами Віткоффа, є підґрунтя для досягнення перемир’я у конфлікті в Україні:

“Я хотів би сказати, що сьогодні у нас на порядку денному кілька питань для обговорення. Я проінформую вас про результати переговорів, які відбулися в Осло. Я вважаю, що переговори були продуктивними. Можу сказати, що є певний прогрес. Я проінформую вас про них”.

Американець висловив сподівання, що Путін розгляне можливість відновлення тристоронніх переговорів у форматі РФ — США — Україна, де можна було б обговорити технічні питання. Він привіз до Кремля документи, в яких викладено “підходи до проблеми українського врегулювання”.

Видео дня

Віткофф прибув до Путіна після зустрічі в Осло з деякими європейськими лідерами, Володимиром Зеленським та українською делегацією. Голова Офісу президента України Кирило Буданов, який увійшов до переговорної групи для зустрічей зі спецпредставником Дональда Трампа та європейськими чиновниками в Норвегії 20 жовтня, заявив, що зараз ведуться важкі переговори заради сталого миру, який потрібен не тільки Україні.

“У цей складний момент необхідно, щоб усі сторони діяли виважено, зокрема, реалістично оцінювали ситуацію та доносили правдиву інформацію”, — написав він.

А Зеленський заявив, що переговори про припинення війни Росії проти України триватимуть у найближчі дні. Глава української держави сподівається протягом найближчих 48 годин знову поспілкуватися з державним секретарем США Марком Рубіо.

“Ми домовилися, що, можливо, через 48 годин знову зв’яжемося”, — додав президент України.

Трамп намагається домогтися капітуляції України

Саме після переговорів у Норвегії, як зазначає у коментарі Фокусу політолог Вадим Трюхан, Європа не покинула Україну. Вона не побоялася тиску з боку США, дуже швидко мобілізувалася, і до переговорів долучилися як лідери Норвегії та Фінляндії, так і представники Італії, Великої Британії та Німеччини.

По-друге — відновлено повноцінний робочий діалог з американською стороною. Зеленський розмовляв по телефону з Кушнером, відбулася онлайн-зустріч із представниками Конгресу. Все це вказує на те, що все, що публічно заявляє Трамп, — це не позиція США, це гра, яку він веде.

“Трамп намагається тиснути на Україну, а конкретно на Зеленського, до підписання капітуляції перед виборами. Щоб за день до виборів показати якийсь папірець і сказати: ось моя перемога, я зупинив ще одну війну. Але завдання України — не піддаватися на ці маніпуляції, не піддаватися на цю гру, працювати у співпраці з Європою, тому що після виборів ситуація миттєво зміниться, Трамп уже не буде приділяти уваги Україні”, — зазначає експерт.

По-третє — дещо здивували надмірно теплі обійми Віткоффа із Зеленським, його позитивний настрій. На думку політолога, це свідчить про те, що він є певним заручником Трампа. Він навряд чи не розуміє, що нічого не вдасться досягти, але змушений виконувати місію, яку йому доручив Трамп. І водночас здивували його досить холодні рукостискання з президентом Фінляндії та президентом Норвегії.

“Мені здається, що він відчував невідповідність такого формату, коли аж троє лідерів трьох європейських держав — України, Фінляндії та Норвегії — вели переговори з одним представником Трампа, але не дипломатом, не чиновником, а бізнесменом. І наступна дуже цікава конкретизація пунктів, щодо яких велися переговори. Це й гарантії безпеки, й територіальні питання, й енергетичне перемир’я, й громадська безпека, й відновлення — це п’ять таких ключових напрямків”, — вважає політолог.

Але, як зазначає експерт, неприємно здивувало те, що Кушнер дистанційно, онлайн, наполягав і наполягає на послабленні ударів по НПЗ. А ось погано те, що немає жодних даних про те, що існує якийсь загальний документ, узгоджений, переданий Віткоффу, який би побачила, як то кажуть, широка громадськість. З чим він поїхав до Санкт-Петербурга — незрозуміло.

США домовляються про Україну без України, а це неправильно

Переговорний процес у Санкт-Петербурзі явно затягнувся, і зрозуміти, до чого вони дійшли, складно на основі нечисленних заяв прес-секретаря Путіна Пєскова та коротких фраз, кинутих журналістам. Це нормально для міжнародної політики, тим більше для питання такого рівня, де різні інтерпретації можуть лише зашкодити подальшому розвитку подій, вважає політолог Сергій Ягодзинський. У будь-якому разі, за його словами, ми ж бачимо, що будь-які дії, які пропонуються Російській Федерації, Песков коментує за усталеною формулою. Він каже, що так, таке питання розглядається, але остаточного рішення ще не ухвалено. Тобто вони завжди залишають за собою таке право останнього слова та голосу.

“Тому варто дочекатися, поки якісь результати цих переговорів дійдуть до вух Дональда Трампа та його аналітиків, з’явиться зворотний фідбек, і лише після цього з’являться якісь прес-релізи. До цього сторони, впевнений, домовилися не коментувати. Це дуже схоже на стиль ведення переговорів з Китаєм. І це справді така тенденція, нам цьому ще треба повчитися, бо у нас будь-які слова, підтверджені чи ні, стають предметом розголосу й шкодять міжнародній політиці, оскільки вона стає публічною, а деякі домовленості не є публічними”, — зазначає у коментарі Фокусу політолог.

Ми зараз перебуваємо в дуже специфічній ситуації, підкреслює експерт. Якщо дивитися очима пересічної людини, для нас важливо, щоб війна припинилася. Здається, що Україна зараз чинить опір і не хоче просто піти на якісь певні поступки. Але справа в тому, що сьогодні, коли Україна зайняла таку позицію, вона може виторгувати значно більше від США, ніж якби ми погодилися на все, що нам пропонують. Є домовленості великих людей. У даному випадку — Трампа і Путіна. Скільки вони протримаються — невідомо, тому що Трамп уже багато говорив про великі угоди.

Колись він укладав з нами великі угоди щодо рідкісноземельних ресурсів, але це ні до чого не призвело. Тепер у нього є основний план — наситити світовий ринок енергоносіями, і для нього Путін сьогодні відіграє дуже важливу роль.

“Домовленості між Трампом і Путіним навряд чи будуть діяти, якщо Україна продовжить завдавати ударів по російських НПЗ та логістичній інфраструктурі. Ймовірно, Путін переконує Трампа, що готовий до домовленостей, але Україна нібито не йде на поступки. Тому Трампу важливо домогтися від Києва припинення таких ударів. Інакше Путін зможе постійно використовувати цей аргумент, ухилятися від виконання обіцянок і вимагати нових поступок від Вашингтона”, — підкреслює експерт.

Тому, за словами Ягодзинського, виникає парадоксальна ситуація: навіть якщо Трамп і Путін домовляться про щось між собою, без згоди України ці домовленості можуть виявитися практично беззмістовними. Саме тому зараз Вашингтону необхідно знайти формулу врегулювання, яка дозволить врахувати український фактор. Якою саме може бути ця формула — поки що залишається предметом припущень.

Показово, що Трамп уже заявляє, нібито Зеленський не хоче домовлятися та припиняти війну. Однак такі заяви можуть бути частиною політичної риторики та інструментом тиску на Київ. Але питання в тому, що саме запропонували Україні — ніхто не говорить. Ця фраза Трампа про те, що Зеленський не хоче, була б переконливою, якби він сказав: ми запропонували Україні раз, два, три, а Зеленський відповідає: ні, я з цим не згоден. А так ми побачили результат емоцій, як реакцію на те, що Зеленський на щось не погодився. На що — ми не знаємо, вважає політолог.

“Тому переговори тривають. І Росія, з одного боку, тисне ракетами. Американці тиснуть за допомогою Starlink та розвідданих. Бо сьогодні злісна Україна, яка дається відсіч, нікому не потрібна. США вона точно не потрібна. Бо вони так ніколи не зможуть реалізувати домовленості з Путіним”, — зазначає Ягодзинський.

Як писав Фокус, європейські лідери розглядають можливість прямих переговорів із Путіним і обговорюють два можливі сценарії завершення війни в Україні. Один із них передбачає замороження бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту, а інший — передачу Росії решти Донбасу в обмін на можливість вступу України до НАТО.

Президент США Дональд Трамп послабив тиск на Росію, створив проблеми для України та розраховує на “мирну угоду” до грудня 2026 року. У грудні відбудеться саміт G-20 у Маямі, на який може прилетіти російський диктатор Путін.