/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F4cc655a88bad8d752ef6b2c684ae7a73.jpg)
Не лише блекаути: Росія визначила 7 нових цілей для ударів по Україні, що відомо
Ключові факти:
- Росія має сім стратегічних цілей ударів по енергетиці України
- Енергосистема входить у зиму з 57% доступних потужностей
- Найбільший ризик тривалих відключень прогнозують на січень
Росія готує багатоцільову кампанію ударів по енергетичній системі України на опалювальний сезон 2026–2027 років. Кремль прагне не лише спричинити тривалі відключення електроенергії, тепла й води, а й посилити міграцію населення, погіршити економічну ситуацію, послабити міжнародну підтримку України та отримати додаткові важелі впливу на переговорах. За оцінкою експертів Ukraine Facility Platform, енергосистема входить у зиму ослабленою, а Росія вдосконалює засоби ураження та розширює перелік потенційних цілей.
Главред з'ясував, які сім цілей Росія переслідує ударами по енергетиці України, чого очікувати взимку 2026–2027 років і як атаки можуть вплинути на ситуацію на фронті, економіку та міжнародну підтримку.
Які сім цілей Росія переслідує ударами по енергетиці України
Аналітичний звіт "Пʼята зима: змагання на швидкість", підготовлений експертами Ukraine Facility Platform (UAFP), розглядає російські атаки на енергетичну інфраструктуру як комплексну кампанію, спрямовану на досягнення військових, політичних та економічних результатів. Автори документа - Олександр Візір, Роман Вибрановський, Марія Цатурян, Анастасія Колодка та аналітики сектору UAFP "Енергетика та клімат" - наголошують, що руйнування енергетичних об'єктів є лише частиною ширшої стратегії.
На думку аналітиків, протягом опалювального сезону Москва намагатиметься одночасно впливати на повсякденне життя українців, внутрішню політичну ситуацію, оборонні можливості країни та рішення її міжнародних партнерів. При цьому пріоритетність окремих завдань змінюватиметься залежно від температури повітря, результатів атак і політичного календаря.
У звіті визначено сім основних цілей Росії:
- Знеструмити, заморозити й знелюднити українські міста через удари по електроенергетиці, тепло- та водопостачанню.
- Розхитати внутрішньополітичну ситуацію, використовуючи проблеми з комунальними послугами для загострення суперечностей між центральною владою та регіонами.
- Залякати міжнародних партнерів України, щоб зробити подальшу військову, фінансову й політичну підтримку менш привабливою для іноземних урядів.
- Випробувати нові засоби й тактики ураження, які в майбутньому можна застосувати на інших театрах воєнних дій.
- Отримати важіль впливу на переговорах, використовуючи загрозу тривалих відключень як засіб примусу до поступок.
- Відтягнути сили та ресурси з фронту, змусивши Україну розподіляти обмежені засоби протиповітряної оборони між військовими об'єктами й цивільною інфраструктурою.
- Погіршити економічну ситуацію, знизивши активність підприємств, ускладнивши логістику та відлякуючи потенційних інвесторів.
"Удари по енергетиці - це багатоцільова, комплексна кампанія, де "знеструмити" та "заморозити" Україну - один із ключових, однак не єдиний компонент", - наголошують автори аналітичного звіту.
Чому енергосистема України входить у зиму ослабленою
Окремим викликом перед початком опалювального сезону залишається стан української генерації. За наведеними у звіті даними національного оператора енергосистеми НЕК "Укренерго", порівняно з лютим 2022 року доступними залишаються лише 57% генеруючих потужностей. Це означає, що країна готується до зимового періоду в умовах суттєво обмежених можливостей виробництва електроенергії.
Водночас автори документа вважають, що сама кількість доступних потужностей не визначатиме, наскільки успішно Україна пройде зиму. Важливішими будуть здатність захистити об'єкти від повторних ударів, розосередити генерацію, зберегти працездатність мереж і швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру.
Особливе значення матиме резервування систем, від яких залежить робота енергетики. Йдеться про паливну інфраструктуру, газотранспортну систему, водопостачання та об'єкти, необхідні для ремонту й обслуговування пошкодженого обладнання.
"Успішність проходження цього опалювального періоду визначатимуть не абсолютні величини генерації, запущеної в роботу до певної дати, а те, наскільки важко ворогу буде "вибити" ці потужності з системи", - пояснюють автори звіту.
Таким чином, ключовим завданням для України стане не лише відновлення електростанцій, а й забезпечення їхньої стійкості до повторних атак. Якщо Росія зможе систематично виводити з ладу відремонтовані об'єкти швидше, ніж Україна відновлюватиме їхню роботу, навіть наявність додаткових потужностей не гарантуватиме стабільного постачання електроенергії.
Які нові загрози відрізнятимуть опалювальний сезон 2026–2027 років
На тлі обмежених можливостей енергосистеми Росія змінює підходи до атак і розширює перелік об'єктів, на які може спрямовувати удари. Експерти UAFP виділяють п'ять характеристик майбутнього опалювального сезону, які відрізнятимуть його від попередніх зим.
- Перша - застосування нових або вдосконалених засобів ураження. У звіті йдеться про реактивні дрони, нові модифікації ракет і точніші удари. Автори також звертають увагу на дефіцит засобів перехоплення, здатних протидіяти таким загрозам.
- Друга особливість - розширення переліку потенційних цілей за межі традиційних енергетичних об'єктів. Під загрозою можуть опинитися підприємства металургійної промисловості, склади, автозаправні станції та залізнична інфраструктура. Такі атаки здатні впливати не лише на енергопостачання, а й на виробництво, перевезення вантажів та забезпечення економіки.
- Третій напрям - посилення психологічного й економічного тиску через тривалі повітряні тривоги. Вони можуть перешкоджати роботі підприємств, транспортних систем і ремонтних бригад, від яких залежить швидкість відновлення пошкоджених об'єктів.
- Четверта загроза пов'язана з так званою пасткою низького споживання. Зниження використання електроенергії може створювати враження, що система справляється з навантаженням, хоча насправді причиною може бути нестача працюючої генерації та вимушене обмеження споживання.
- П'ята характеристика - адаптація російських засобів ураження до українських захисних споруд. За оцінкою аналітиків, ворог прагнутиме змінювати озброєння та способи його застосування так, щоб наявний захист уже не забезпечував достатнього рівня стійкості об'єктів до ударів.
"Саме тому готуватися лише до зимових викликів минулих років недостатньо: Росія змінює та вдосконалює свою тактику швидше, ніж Україна встигає вирішити проблему вчорашніх вразливостей", - зазначають автори дослідження.
Як Росія планує спричинити нову хвилю міграції в Україні
Однією з основних цілей російських ударів залишається погіршення умов життя цивільного населення. За задумом, тривала відсутність електроенергії, опалення та води може змусити людей залишати свої домівки, а підприємства - переносити діяльність до безпечніших регіонів або припиняти роботу.
Найбільші ризики автори звіту пов'язують із великими містами, півднем України та територіями Лівобережжя. У разі тривалих перебоїв із базовими комунальними послугами ці регіони можуть зіткнутися з додатковим відтоком населення. Особливо вразливими будуть домогосподарства, які не мають альтернативних джерел опалення, електропостачання або доступу до води.
Масова міграція створюватиме навантаження на інші громади, інфраструктуру та місцеві бюджети. Водночас скорочення кількості мешканців і від'їзд працівників можуть поглибити проблеми підприємств, які вже працюють в умовах дефіциту кадрів і нестабільного енергопостачання.
У звіті наголошується, що мета таких дій не обмежується фізичним руйнуванням інфраструктури. Росія може використовувати побутові труднощі населення як спосіб тривалого виснаження країни, посилюючи наслідки кожної нової атаки.
Як удари по енергетиці можуть загострити конфлікти між владою та регіонами
Ще одним очікуваним наслідком енергетичного терору аналітики називають ризик поглиблення внутрішньополітичних суперечностей. Проблеми з електроенергією, опаленням і водопостачанням можуть стати приводом для конфліктів між центральною владою, обласними адміністраціями та місцевим самоврядуванням.
У разі тривалих відключень громадяни вимагатимуть пояснень щодо якості підготовки до зими, доступності резервного обладнання та справедливості розподілу ресурсів. Якщо ситуація в різних регіонах суттєво відрізнятиметься, це може посилити взаємні звинувачення між громадами й органами влади.
Росія, за оцінкою авторів документа, зацікавлена в тому, щоб локальні аварії переростали у ширші політичні конфлікти. У такому разі наслідки атак виходитимуть за межі енергетичної сфери, впливаючи на суспільну довіру та здатність держави координувати кризове реагування.
Особливо небезпечним цей сценарій може стати в періоди, коли через погодні умови зростатиме споживання електроенергії, а відновлення пошкоджених об'єктів потребуватиме більше часу. Тривалі перебої створюватимуть додаткові підстави для суперечок щодо того, які території мають отримувати допомогу першочергово.
Як Росія хоче послабити міжнародну підтримку України ударами по енергетиці
Енергетичні атаки можуть бути спрямовані не лише на українське населення, а й на іноземних партнерів, які забезпечують фінансову, військову та гуманітарну допомогу. Автори звіту вважають, що зображення міст без електроенергії та тепла Росія може використовувати для посилення тиску на громадську думку в Європі та США.
У разі тривалих відключень зростатимуть потреби України в обладнанні, коштах на відновлення та додаткових засобах протиповітряної оборони. Це вимагатиме від партнерів подальшого фінансування й ухвалення нових рішень щодо підтримки української енергетики.
Водночас Москва може намагатися переконувати іноземні аудиторії, що допомога Україні не змінює ситуації, а продовження війни лише збільшує гуманітарні та економічні втрати. Така інформаційна кампанія може бути спрямована на зростання політичної вартості рішень про подальшу підтримку Києва.
"Страшні кадри міст без електроенергії та тепла також розраховані на аудиторію ЄС і США", - зазначають аналітики UAFP.
У звіті також звертають увагу на можливі спроби Росії послабити міжнародний тиск на себе. Зокрема, енергетичну кризу можуть використовувати для просування аргументів на користь пом'якшення санкцій або скорочення допомоги Україні. Результат таких дій залежатиме від позиції іноземних урядів, суспільних настроїв та здатності України підтримувати роботу критичної інфраструктури.
Навіщо Росія випробовує нові методи ударів по цивільній інфраструктурі
Російська кампанія проти української енергетики, за оцінкою авторів дослідження, може мати значення й за межами війни проти України. Використання нових засобів ураження, перевірка ефективності різних способів атак і пошук вразливостей інфраструктури дають Росії досвід, який вона потенційно може застосувати в інших конфліктах.
Аналітики звертають увагу на вдосконалення озброєння, зміну тактики застосування ракет і безпілотників та спроби подолати наявні системи захисту. Водночас атаки на енергетику дають змогу оцінювати, як тривалі перебої впливають на роботу промисловості, транспорту, ремонтних служб та органів управління.
У звіті цей напрям пов'язують із підготовкою до можливого відкриття нових фронтів. Ідеться про використання набутого досвіду в інших театрах воєнних дій, зокрема в разі розширення воєнного протистояння з країнами Заходу.
Автори документа не стверджують, що новий фронт обов'язково буде відкрито. Їхній прогноз полягає в тому, що досвід застосування модернізованих засобів ураження протягом зимової кампанії може посилити військові можливості Росії та вплинути на її подальші рішення.
Як Росія планує використовувати удари по енергетиці на переговорах
Однією з ключових цілей майбутньої зимової кампанії аналітики називають створення додаткового тиску на переговорні позиції України. У звіті розглядається період із жовтня 2026 року до лютого 2027 року, коли можуть відбуватися важливі міжнародні зустрічі та ухвалюватися рішення щодо подальшої підтримки Києва.
Автори дослідження звертають увагу на можливе відновлення тристоронніх переговорів за участю США, України та Росії. Також у цей період заплановані обговорення фінансування України на засіданнях Європейської ради, проміжні вибори до Конгресу США, саміт G20 у Маямі, перегляд програми МВФ та ухвалення українського бюджету на 2027 рік.
За оцінкою аналітиків, Росія може використовувати загрозу тривалих відключень як інструмент впливу на українську позицію та рішення міжнародних партнерів. Енергетичні проблеми створюватимуть додаткове навантаження на державний бюджет, а потреба у фінансуванні відновлення збільшуватиме залежність від зовнішньої допомоги.
"Удари по енергетиці в цей час працюватимуть як меседж закордонним партнерам та як важіль впливу на українську переговорну позицію: темрява та холод в Україні - засіб отримати поступки", - йдеться у звіті.
Автори документа також розглядають можливість спроб домовитися про припинення енергетичних ударів в обмін на поступки з боку України. Серед потенційних предметів торгу вони називають послаблення санкцій проти Росії, відмову України від ударів по російських нафтопереробних заводах і територіальні поступки. Це оцінка можливих сценаріїв, а не підтвердження наявності конкретної домовленості.
Як удари по енергетиці можуть відтягнути ресурси ЗСУ з фронту
Поряд із політичним тиском Росія може прагнути ускладнити оборонні можливості України, змушуючи розподіляти обмежені ресурси між захистом фронту та цивільної інфраструктури. За оцінкою аналітиків UAFP, масовані атаки на енергетичні об'єкти вимагатимуть додаткових засобів протиповітряної оборони, боєприпасів і технічних ресурсів.
Захист великих міст, електростанцій, підстанцій та інших критично важливих об'єктів потребує значних зусиль. Якщо інтенсивність атак зростатиме, Україні доведеться враховувати необхідність одночасно прикривати військові позиції, промислові підприємства, транспортні вузли та об'єкти життєзабезпечення.
Окремий ризик пов'язаний із впливом перебоїв на оборонну промисловість і логістику. Удари по енергетичній та цивільній інфраструктурі можуть ускладнювати виробництво, зберігання й перевезення продукції, а також затримувати постачання необхідних матеріалів.
"Атаки на енергетичну систему та цивільну інфраструктуру загалом покликані змусити обирати між захистом міст і фронту, а також сповільнити військове виробництво та логістику", - пояснюють автори звіту.
Важливим чинником залишатиметься швидкість відновлення пошкоджених об'єктів. Якщо ремонтні бригади працюватимуть під постійною загрозою нових ударів, а логістика постачання обладнання буде ускладнена, навантаження на державні служби та оборонні ресурси зростатиме.
Як енергетичний терор Росії вплине на економіку України
Ще одним завданням російських атак аналітики називають скорочення економічної активності. Тривалі відключення електроенергії можуть призводити до простоїв підприємств, зменшення обсягів виробництва, порушення логістичних ланцюгів і додаткових витрат на резервне живлення.
Наслідки можуть поширюватися на різні сектори економіки. Промислові підприємства залежатимуть від стабільності електропостачання, торговельні мережі - від роботи обладнання та логістики, а транспортні компанії - від доступності інфраструктури. Тривалі перебої також ускладнюватимуть роботу малого й середнього бізнесу, який не завжди має достатньо ресурсів для придбання генераторів та інших резервних систем.
Погіршення умов для підприємництва може впливати на податкові надходження й можливості держави фінансувати оборону, соціальні виплати та відновлення. Додатковим ризиком стане зниження інвестиційної привабливості енергетичного сектору, якщо потенційні інвестори вважатимуть нові об'єкти генерації надто вразливими до повторних ударів.
"Паралізувати роботу бізнесу, поставити під загрозу доходи бюджетів; відлякати інвесторів, зокрема тих, хто планує інвестувати у нову генерацію", - так автори звіту описують одну з цілей російської кампанії.
У разі поглиблення енергетичної кризи економічні наслідки можуть посилюватися впродовж усього сезону. Пошкодження інфраструктури призводитимуть до додаткових витрат, а обмеження виробництва та інвестицій - до зменшення ресурсів, необхідних для відновлення країни.
Коли Росія може посилити удари по енергетиці України взимку
Аналітики UAFP очікують, що протягом опалювального сезону 2026–2027 років пріоритетність російських цілей змінюватиметься залежно від політичних подій, погодних умов і стану української енергосистеми. У звіті окремо розглянуто п'ять місяців - від жовтня до лютого, для кожного з яких визначено ймовірні напрями тиску.
Жовтень. На початку опалювального сезону особливого значення можуть набути спроби вплинути на переговори та міжнародну підтримку України. Серед важливих подій аналітики називають засідання Європейської ради 15–16 жовтня, можливий раунд тристоронніх переговорів і завершення прийому пропозицій на конкурс нової генерації.
За такого сценарію атаки можуть бути спрямовані на демонстрацію вразливості енергетичної інфраструктури та підвищення ризиків для потенційних інвесторів. Основними цілями стануть отримання переговорних переваг і посилення тиску на міжнародних партнерів.
Листопад. Цей місяць пов'язаний із проміжними виборами до Конгресу США 3 листопада, неформальною зустріччю лідерів ЄС 13 листопада, бюджетним процесом в Україні та переглядом програми МВФ. На думку авторів звіту, Москва може використовувати цей період для посилення економічного тиску й спроб просунути ідею так званого енергетичного перемир'я на вигідних для себе умовах.
Грудень. Серед ключових подій - саміт G20 у Маямі 14–15 грудня, засідання Європейської ради 17–18 грудня та рішення партнерів про фінансування України на 2027 рік. У цей час аналітики вбачають ризик посилення спроб вплинути на іноземні уряди та загострити внутрішньополітичні суперечності в Україні. Тривалі відключення можуть використовуватися для поширення аргументів проти подальшої допомоги, а проблеми з розподілом ресурсів - для провокування конфліктів між центральною владою та громадами.
Січень. Найхолодніший період року створюватиме додаткові ризики через пікове споживання електроенергії та підвищену потребу в опаленні. У разі масштабних пошкоджень систем тепло-, водо- й електропостачання наслідки для населення можуть бути особливо відчутними. Найбільшу загрозу автори звіту пов'язують із великими містами, Лівобережжям і південними регіонами.
Окремо у документі згадується ризик спроб порушити транспортні й енергетичні сполучення через Дніпро, зокрема шляхом атак на електроенергетичні перетини та мости. Такий сценарій міг би ускладнити передавання електроенергії між частинами країни й роботу логістичних маршрутів.
Лютий. Наприкінці опалювального сезону акцент може зміститися на виснаження українських запасів обладнання, ракет для протиповітряної оборони та фінансових ресурсів. Це збігатиметься з п'ятою річницею повномасштабного вторгнення та оцінюванням результатів зимової кампанії для подальших переговорів.
Аналітики також вважають, що Росія може використати досвід зимових атак для вдосконалення тактики й підготовки до наступних етапів війни. Особливе значення матиме здатність України відновити пошкоджені об'єкти та зберегти ресурси для роботи енергосистеми навесні.
Чому Київ став особливо вразливим до ударів по енергетиці
Додаткові ризики для столиці пов'язані зі знищенням власної генерації в січні 2026 року. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв'ю Суспільному пояснив, що раніше київські ТЕЦ забезпечували місто додатковою електроенергією, зокрема для підтримки водопостачання під час перебоїв.
"До січня 2026 року в Києві була власна генерація, і вона була доволі потужна. У січні 2026 року вся вона була знищена балістичними ударами, по 30 ракет, плюс-мінус, було спрямовано у кожну з ТЕЦ. І якщо раніше в ситуаціях, у яких ми зараз опиняємось, ми могли зсередини Києва, з цієї генерації набрати достатньо електрики - щоби, скажімо, не дати виключитися воді, то зараз цієї можливості немає", - розповів Харченко.
За його словами, Росія намагається порушити зв'язки столиці з об'єднаною енергосистемою України. Подібні спроби, зазначає експерт, стосуються також Одеси та енергетичних сполучень між лівобережною і правобережною частинами країни.
"Вони вперто намагаються зробити це з Києвом, з Одесою, розбити Україну на ліво- і правобережну", - пояснив Харченко.
Водночас експерт вважає, що проведена протягом 2026 року робота допоможе столиці пройти опалювальний сезон, хоча зима буде складною.
"Я не бачу зараз жодних ознак того, що ми це не пройдемо. Ми це пройдемо, хоча це буде непроста зима", - зазначив директор Центру досліджень енергетики.
Які міста можуть зіткнутися з найскладнішою ситуацією з електропостачанням
Київ та Одеса є серед найбільш уразливих міст через значне споживання електроенергії та недостатню власну генерацію. Керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп в інтерв'ю Главреду заявив, що Росія може намагатися від'єднувати великі енергодефіцитні міста від об'єднаної енергосистеми.
За його оцінкою, якщо російські війська вважатимуть, що досягли результату в Києві, вони можуть переключити увагу на інші міста, зокрема Одесу, Чернігів, Суми та Харків.
"Перша - спроби відрізати від енергосистеми великі енергодефіцитні міста, які не мають достатньої власної генерації. Це Київ та Одеса", - пояснив Прокіп.
Експерт також звернув увагу на можливі удари по об'єктах теплопостачання. Йдеться не лише про великі теплоелектроцентралі, а й про районні котельні.
"Загалом нічого принципово нового не з’явиться. Можливі довготривалі відключення і проблеми з теплопостачанням. Тепла зима може пом’якшити ці проблеми. Але абсолютно реалістичним є сценарій, за якого графіки будуть дуже жорсткими або взагалі виникатимуть блекаути в окремих регіонах - приблизно так, як ми це переживали у листопаді 2022 року", - зазначив керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього.
За словами Прокіпа, найуразливішими є міста, які мають мало власної генерації та обмежену кількість точок з'єднання з енергосистемою. Він також наголосив на особливому становищі Києва через велике споживання електроенергії та символічне значення столиці для Росії.
"Чим далі на схід, тим ситуація складніша. Але в Києві найскладніше, тому що це велике місто, тут велике споживання, значна залежність від зовнішніх джерел, тобто від енергосистеми. Плюс для росіян Київ має символічне значення", - сказав Прокіп.