Новий глобальний тріумвірат Трампа, Сі та Путіна: WSJ попереджає про ризики

Важко зрозуміти, що саме має на меті президент США Дональд Трамп у будь-який конкретний момент, оскільки він дуже часто діє під впливом тактичних імпульсів. Але Трамп давно прагне укласти великі угоди з Росією та Китаєм, і саме це, можливо, є його мотивацією зараз, коли він демонструє дедалі більшу ворожість до України та Європи і прагне організувати саміт із російським диктатором Владіміром Путіним та китайським лідером Сі Цзіньпіном, який може стати “Ялтою-2”, йдеться в статті редакційної колегії WSJ. 

Аналогія з Ялтою не є цілком доречною, оскільки у 1945 році Сталін і Черчилль були союзниками США (Росія та Китай зараз є супротивниками Америки). Але ця трійка дійсно намагалася поділити світ, і саме в цьому полягає небезпека. Як зауважує редакційна колегія, WSJ писала про це ще до президентських виборів у США 2024 року: такий сценарій був одним із головних побоювань щодо другого терміну Трампа.

Путін висловив ідею зустрічі трьох лідерів для врегулювання війни проти України. Російський диктатор не зміг завоювати Україну за майже п’ять років повномасштабного вторгнення, і, можливо, вважає, що його здобутки в цій війні тепер залежать від відкриття “другого фронту” у світовій політиці. Цього тижня Трамп натякнув, що готовий до такої зустрічі.

Останніми тижнями президент США відтермінував запровадження нових санкцій проти РФ, які мали набути чинності за законом Грема, а також запропонував військовій машині Путіна грошове вливання, дозволивши російському дизельному пальному надходити на світові ринки.

Нова політика Трампа виглядає не стільки як опортуністичний тиск на Україну, скільки як масштабна спроба забезпечити фальшивий мир шляхом умиротворення Путіна. 

Водночас президент США вже кілька місяців намагається укласти угоду з Сі. Чи є саме таке масштабне “примирення” з обома сторонами тим, чого прагне Трамп для своєї спадщини? Якщо так, то він накликає на себе неприємності як у США, так і за кордоном.

Будь-яка зустріч Сі, Путіна і Трампа, на якій вони намагатимуться диктувати долю України, стане помилкою та може створити передумови для масштабнішого конфлікту, подібно до Ялтинської конференції, яка заклала фундамент холодної війни. Сі та Путін спільно працюють над підривом інтересів та впливу Америки.

Новий тріумвірат, який розділить світ на сфери впливу, підірве глобальний авторитет Америки як надійного союзника. Союзники США, можливо, зараз є мішенями для критики, але мережа партнерів Америки — від НАТО до Японії, Південної Кореї та Австралії — дозволяє Вашингтону стримувати агресію та підтримувати мир, перш ніж загрози стануть непереборними.

Будь-який нав’язаний мир для України розколов би НАТО і продемонстрував би тихоокеанським союзникам США, що Америка — небезпечний друг. З практичного погляду WSJ сумнівається, що Трамп зміг би змусити Україну капітулювати. А якщо президент США припинить обмін розвідданими з Україною, то відповідальність за кровопролиття, яке можуть посилитися після цього, ляже саме на нього. 

Варто стримувати ентузіазм і щодо угоди з Китаєм. Трамп, можливо, хотів би отримати від Пекіна обіцянку не допомагати Ірану, але яку ціну за це зажадав би Сі? Лідер Китаю давно прагне захопити Тайвань, однак не поспішає вдаватися до блокади чи військового вторгнення. Сі, ймовірно, скористається будь-якою нагодою в переговорах із Трампом, щоб витіснити США з Тихоокеанського регіону, що, можливо, включатиме зменшення підтримки з боку Вашингтона для 23 мільйонів жителів острова.

Трамп заявив, що зустріч буде присвячена денуклеаризації. Звісно, варто спробувати змусити Пекін визнати своє стрімке нарощування ядерного потенціалу. Але Китай не хоче говорити про ядерну зброю, доки не матиме рівні з США можливості.

Щодо внутрішньої політики: радники Трампа можуть сказати йому, що виборці у США не цікавляться “світовим порядком після 1945 року”. Але американська громадськість розуміє, що Китай і Росія не є друзями США, та здатна розпізнати небезпеку, яка насувається з-за кордону.

Законодавці з Республіканської партії вже незадоволені політикою Трампа з умиротворення Путіна.

З часів війни у В’єтнамі до Республіканської партії входять прихильники жорсткої оборонної політики та джексоніанці, які підтримують лідерство США, навіть якщо не схвалюють військові авантюри. Передача Європи Росії, а Тихоокеанського регіону — Китаю спричинить серйозний розкол у партії. До моменту, коли Трамп може остаточно перетворитися на “кульгаву качку”, залишилося приблизно два тижні, і, можливо, деякі сенатори-республіканці нарешті наважаться висловитися.

Щоправда, Конгрес США і суди не можуть зупинити рішучого президента в питаннях зовнішньої політики, але вони можуть змусити його заплатити за це політичну ціну. “Ялта-2” — це, мабуть, найгірша ідея другого терміну Трампа, і президент США ставить під удар не лише власну спадщину.

Раніше оглядач Мартін Вольф зазначав, що США та створений Вашингтоном світовийпорядок переживають кризу. На його думку, нинішній світ нагадує той, що існував у роки перед 1914-м. Хороша новина, за словами Вольфа, полягає в тому, що ядерна зброя значно зменшує загрозу війни між великими державами. Також від сучасних урядів, як і раніше, здебільшого очікують забезпечення добробуту своїх народів. Погана новина в тому, що світ стикається з низкою викликів, з якими можна впоратися лише спільними зусиллями. 

Колишній посол України у СШАВалерій Чалий у статті "Куди прямує Америка Трампа: три сценарії проміжних виборів у США" зазначав, що навіть політично послаблений Трамп після проміжних виборів зберігатиме вплив на внутрішню та зовнішню політику США аж до президентських виборів у листопаді 2028 року, якщо не буде усунутий з посади раніше. Тож завершення драми “Куди прямуєш, Америко?” та її епілог ми побачимо вже на наступних президентських виборах у США. Розв’язка ще може здивувати чи навіть шокувати, але її епілог — з мораллю і подальшою долею основних героїв — пишеться вже сьогодні, вважає дипломат.