Трамп знайшов винного в паливній кризі США: чому звинувачення впали на Україну

Політичний оглядач Юрій Рашкін у своєму авторському огляді на YouTube 24 Каналу проаналізував, чому Білий дім перекладає відповідальність за подорожчання дизеля на Київ. Він також звернув увагу на суперечливі рішення Вашингтона після відмови Росії припинити удари по українській енергетиці.

Проблеми з постачанням дизеля пов'язані не лише з Україною

Напередодні виборів до Конгресу США 3 листопада високі ціни на пальне стали серйозною політичною проблемою для республіканців. За даними, наведеними в огляді, середня вартість бензину в країні становила 4 долари 33 центи. Американська адміністрація намагається пояснити подорожчання енергоносіїв зокрема українськими ударами по російських НПЗ.

Саме з необхідністю стабілізувати ціни Білий дім пов'язує рішення дозволити Росії додаткові операції з дизельним пальним та призупинити застосування нових санкцій. Однак залишається питання, наскільки такі заходи можуть вплинути на американський ринок і чому Вашингтон зосереджується на діях України.

Національний інтерес. Який? Офіційно – дизель. Бензин по країні – 4 долари 33 центи. До виборів – 17 днів. І Трамп про Зеленського говорить: "Усе, що він робить, піднімає світові ціни на нафту". Добре, давайте запитаємо не Трампа, а людей, які цим живуть,
– сказав Рашкін.

Аналітикиня агентства Argus Media Сара Рафуль, на оцінку якої послався оглядач, серед головних проблем паливного ринку назвала недостатні постачання дизеля через Ормузьку протоку. Цей морський маршрут має важливе значення для експорту енергоносіїв із Перської затоки, а бойові дії навколо Ірану ускладнюють ситуацію з постачанням.

При цьому українські удари по російських нафтопереробних заводах мають іншу мету – послаблення можливостей держави-агресорки продовжувати війну. Київ не відкидав і можливості зупинити такі атаки, але наполягав на взаємності, щоб Росія одночасно припинила обстрілювати українські енергетичні об'єкти.

Україна відповідала відкрито: "Ми зупиняємо удари по російських НПЗ, якщо Росія припиняє бити по нашій енергетиці". Взаємно. Обидві сторони. Чесно. І Путін, звісно ж, відмовився. Відмовився,
– наголосив оглядач.

Після відмови Москви американська адміністрація не посилила тиск на Кремль, а, навпаки, дозволила додаткові операції з російським дизелем і призупинила нові обмеження. Рашкін нагадав, що в цей період Росія продовжувала масовані повітряні атаки проти України, зокрема застосувала 320 Шахедів.

Попри це, Трамп продовжив публічно говорити про складність переговорів із Володимиром Зеленським. Оглядач вбачає суперечність у тому, що українська пропозиція передбачала взаємне припинення ударів, тоді як відмова Москви не завадила Вашингтону послабити економічний тиск на Росію.

Кремль вітає санкційні поступки Вашингтона

У Росії рішення американської адміністрації сприйняли позитивно. Переговорник Кремля з інвестицій Кирило Дмитрієв назвав його важливим та історичним моментом, хоча економічні наслідки цих заходів для Сполучених Штатів залишаються предметом дискусії.

Для Москви призупинення нових санкцій означає можливість уникнути додаткових торговельних обмежень, які мали ускладнити експорт енергоносіїв. Водночас Вашингтон поки не продемонстрував переконливих доказів того, що послаблення санкцій суттєво зменшить витрати американських споживачів.

Я виріс у Радянському Союзі. І одне правило там розумів кожен: якщо Кремль говорить "історично", значить, хтось за це заплатить. І не Кремль,
– зауважив Рашкін.

В Україні рішення Білого дому викликало протилежну реакцію. Голова парламентського комітету із закордонних справ Олександр Мережко заявив, що такі поступки допомагають фінансувати російську військову машину. Радник президента Владислав Власюк, який працював із американськими законодавцями над посиленням санкцій, охарактеризував рішення словами "На неправильному боці історії".

Сумніви щодо економічної доцільності послаблення обмежень висловив і консультант із санкційних питань Деніел Таєнбаум. Він не впевнений, яку реальну користь американській економіці принесуть нові рішення адміністрації Трампа. Рашкін звернув увагу, що навіть фахівці фінансового сектору не бачать очевидних переваг такого кроку для США.

Питання полягає також у ставленні Вашингтона до учасників переговорів. Попри російські атаки та відмову від взаємного припинення ударів по енергетиці, американський президент продовжує критикувати українську сторону. Цю різницю оглядач вважає показовою для оцінки політики Білого дому.

Трамп говорить: "Із Зеленським важко". Звісно, важко. Зеленський ставить запитання. Зеленський просить. Зеленському треба пояснювати. З Путіним легко. Путіну нічого пояснювати не треба. Ні Конгресу звіту, ні Україні світла. У Вашингтоні світло вимикають одним підписом. У Луцьку його одним підписом знову не ввімкнеш,
– підкреслив Рашкін.

Наслідки російських атак для України не обмежуються руйнуванням енергетичної інфраструктури. Відновлення електропостачання, води й опалення потребує часу та ресурсів, тоді як зменшення санкційного тиску не створює для Москви додаткових причин погоджуватися на українську пропозицію щодо припинення ударів.

Рашкін закликав американців вимагати від своїх сенаторів оприлюднення звіту, який Білий дім надіслав Конгресу для обґрунтування призупинення санкцій. На його думку, адміністрація повинна публічно пояснити, у чому полягає національний інтерес США та яку практичну користь американцям мають принести рішення, які вже позитивно оцінили в Кремлі.

Рашкін про ціни на дизель у США: дивіться відео