Альтернатива мостам через Дніпро: чи допоможуть вирішити проблему нові переправи

Інженерка шляхів сполучення, PhD у галузі будівництва та цивільної інженерії Анна Мінюкова не вважає будівництво альтернативних переправ через Дніпро актуальним і доцільним. Це й дорого, й досить довго, й наслідки не прораховані — а нові шляхи будуть такими ж вразливими, як і вже наявні мости.

Війна та виклики, пов’язані з російськими обстрілами, спонукають до пошуку нестандартних рішень. Одне з таких — реалізація експериментального проєкту нового будівництва комбінованих водних переправ та під’їзних шляхів до них. Жодним чином не маю на меті критикувати рішення колег, але як інженер-практик лише хочу зауважити, що необхідно брати до уваги усі можливі ризики.

Першочергово необхідно отримати відповіді на питання, чи є доцільним нове будівництво? Чи справді будівництво нових споруд є нагальнішим завданням, ніж забезпечення оперативного відновлення наявних мостів у разі їхнього пошкодження, зокрема з огляду на необхідні для цього витрати? Яка пропускна здатність та основна мета будівництва альтернативних переправ? І важливо, щоб ці питання не були риторичними. До оцінки доцільності такого рішення необхідно залучати незалежних фахівців-інженерів, які не є учасниками процесу, науковців та екологів. Вони мають надати фахову оцінку технічній можливості будівництва, його екологічним наслідкам і практичній доцільності.

Реалізовувати такий проєкт без повноцінної проєктної документації та належної оцінки впливу на довкілля небезпечно, адже втручання в русло Дніпра може мати незворотні наслідки для його екосистеми.

Навіть враховуючи терміновість будівництва — в країні залишаються проблеми з фінансуванням. Досі заблоковано низку казначейських платежів, а у Львові комунальні підприємства змушені залучати кредити для виплати зарплат працівникам.

Початок будівництва нових мостів, яке вже розпочалося, без належного фінансування може бути ризиковим для підрядних організацій, перед якими вже існують багатомільярдні борги. Великі будівельні компанії, які залучені до цих робіт, є основними гравцями в Україні та забезпечують приблизно 50% ринку, а роботи із зимового утримання на дорогах державного значення ними виконуються в борг. Тож у разі проблем з фінансуванням — це може привести до транспортного колапсу перед зимою. Кожен витрачений мільйон, а тим більше мільярд, має значення.

Окреме питання — експлуатація цих комбінованих водних переправ взимку. Коли буде льодохід.

Важливо Підводний тунель під Дніпром у Києві: чому його не буде щонайменше 10 років, а найімовірніше — ніколи

А якщо будівництво затягнеться на пів року, то чи буде воно досі актуальним?

А якщо по нових мостах будуть влучання? Коли подібні споруди зводяться у прифронтових регіонах, їх мета насамперед — рух військових, для яких непотрібні якісь додаткові дозволи. Інше діло — цивільні. Якщо буде влучання, то ці мости так само буде паралізовано, як і інші, бо без обстеження і дозволу ніхто не пустить рух транспорту для цивільного населення.

Можливо, замість будівництва нових переправ насамперед слід розглянути можливості підсилення наявних мостів. Тим більше у Києва вже є подібний досвід — так, під мостом Метро нещодавно влаштували металеві підпірні конструкції, які не тільки змінили схему роботи мосту, а й суттєво підсилили споруду.

Навіть теоретичне виведення з ладу одного чи декількох мостів критично не вплине на транспортну систему — основні функції, як-от забезпечення логістики, робота екстрених служб та сполучення між берегами будуть забезпечуватися іншими мостами. Транспортна модель перебудується, дискомфорту стане більше. Утім, скаржитися на дискомфорт у країні, де п’ятий рік триває повномасштабна війна, а загалом війна триває з 2014 року, мені здається дещо дивним. Бути до цього готовими й думати про це, безумовно, потрібно.

Проте, якщо ворог поставить за мету повністю зруйнувати транспортне сполучення через Дніпро й спрямує на це достатню кількість ракет та інших ресурсів, чи матиме вирішальне значення кількість додатково збудованих мостів? Без належного захисту від повітряних атак нові переправи так само залишатимуться вразливими.

Необхідність забезпечення резервного транспортного сполучення у разі пошкодження мостів не викликає сумнівів. Питання полягає в тому, які саме рішення зможуть забезпечити необхідну пропускну здатність, безпеку та стійкість транспортної системи в реальних умовах.

Альтернативні переправи можуть бути одним із інструментів реагування, однак вони мають розглядатися комплексно — разом із підготовкою до оперативного відновлення пошкоджених мостів (для чого необхідно мати достатню кількість спеціалістів, що за умови 50% бронювання — завдання із зірочкою) та завчасним плануванням перенаправлення транспортних потоків.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.