Хто заплатить за війну в Україні у 2027 році: Євросоюз шукає 70 млрд євро

Читайте в матеріалі:

• Україні на 2027 рік не вистачає близько 70 млрд євро
• Єврокомісія шукає нові джерела фінансування для Києва
• Бельгія, як і раніше, блокує використання активів РФ
• Рішення лідери ЄС обговорять на саміті 26–27 листопада

Україні на 2027 рік не вистачає близько 70 млрд євро, і Євросоюз поки що не знає, де взяти ці кошти. Лідери ЄС доручили Єврокомісії підготувати варіанти - від нового спільного кредиту до використання заморожених російських активів. При цьому Бельгія знову виступає проти цієї ідеї, а частина країн-партнерів не виконала попередніх фінансових обіцянок.

Главред з’ясував, де ЄС шукатиме 70 млрд євро для України на 2027 рік.

Скільки грошей Зеленський попросив у ЄС на 2027 рік

Головним сигналом для європейських столиць став виступ Володимира Зеленського на саміті Європейської ради в Брюсселі 16 жовтня. Президент України прибув туди, коли Київ та великі міста щодня атакували сотні російських дронів і ракет. Він назвав колегам конкретну цифру, хоча ЄС уже зарезервував для Києва 45 млрд євро на наступний рік.

"Війна обійдеться в 155 млрд євро наступного року. І нам потрібно щонайменше ще 70 млрд євро від вас - на оборону, на зброю та на нашу стійкість. Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Вона допоможе нам стримати Росію", - звернувся Зеленський до лідерів ЄС.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, чия країна є найбільшим фінансовим донором Києва, після засідання закликав партнерів зробити все можливе для України. Його підтримав президент Франції Емманюель Макрон, який пов’язав ескалацію з боку Москви з її невдачами на фронті, передає Le Monde.

"Ми всі дуже стурбовані ситуацією в Україні", - визнав Мерц, додавши, що Європа має "допомогти Україні пережити зиму, а також допомогти наступного року".

Розмова в Брюсселі відбувалася на тлі різкого загострення відносин Києва з Вашингтоном. 9 жовтня президент США Дональд Трамп домовився з Володимиром Путіним про закупівлю кількох сотень тисяч тонн дизельного палива, скасувавши американські санкції щодо російського нафтогазового сектору. Зеленський назвав це "зрадою". Детальніше читайте в матеріалі: Дизельна угода Трампа: Конгрес готує заборону, нафта дорожчає, Будапешт чекає на пільги.

Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Йеттен і глава уряду Данії Метте Фредеріксен також визнали, що без американської участі Києву буде вкрай складно. Фредеріксен при цьому уникала прямої критики Вашингтона попри холодні відносини між країнами.

"Українці не можуть і далі воювати самотужки, їм потрібні Європа та американці", - зазначив Йеттен.

Яке доручення Європейська рада дала Єврокомісії щодо дефіциту бюджету України

Емоційні заяви лідерів завершилися формальним рішенням. За підсумками засідання 16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що 27 держав визначили наступний крок для Брюсселя. Подробиць щодо планів на наступний рік він не розкрив, передає Українська правда.

"Ми домовилися, що необхідно вирішити питання додаткових потреб у фінансуванні України на 2027 рік. І ми попросили Європейську комісію подати конкретну пропозицію для обговорення та затвердження", - заявив Кошта.

Високопоставлений чиновник ЄС, обізнаний із ходом розмови лідерів, розповів "Європейській правді", що документ перебуває на початковій стадії. За його словами, конкретних термінів поки що немає, і план не обов’язково затвердять до кінця року.

"Ще не час говорити про якісь дати та терміни. Зараз нашим колегам у Єврокомісії потрібно прокинутися, дізнатися новини та усвідомити, що їм робити далі", - пояснив співрозмовник видання.

Логіка Брюсселя полягає в тому, що пошук додаткових коштів може тривати, доки не буде вичерпано транш у 45 млрд євро з кредиту на 90 млрд, призначеного на 2027 рік. На запитання, чи може Єврокомісія запропонувати використати заморожені активи Росії, чиновник відповів, що відповіді поки що немає.

Коли лідери ЄС ухвалять рішення щодо фінансування України на 2027 рік

Невизначеність щодо термінів частково розвіялася вже через кілька днів. Як пише Reuters з посиланням на чиновника ЄС, який бере участь у підготовці, лідери спробують домовитися про виділення 70 млрд євро на спеціальному саміті 26–27 листопада. Там же обговорять довгостроковий бюджет союзу на 2028–2034 роки.

Брюссель поспішає, оскільки бюджет потрібно узгодити ще цього року. Наступного року вибори відбудуться у Франції, Італії, Польщі, Греції, Естонії, Фінляндії та Словаччині, і передвиборчі кампанії можуть політизувати цю тему.

Потреби на 2026 рік уже забезпечені. З 45 млрд євро, виділених ЄС Україні на цей рік, перераховано 14 млрд, а ще близько 31 млрд чекають, поки Верховна Рада ухвалить узгоджені реформи.

На 2027 рік у ЄС передбачено ще 45 млрд євро. Однак союз розраховував, що Норвегія, Швейцарія, Канада, Японія та Велика Британія разом додадуть ще 45 млрд на 2026–2027 роки, а за даними чиновників ЄС, ці кошти надійшли не в повному обсязі. Тому країнам блоку доведеться узгодити нову форму фінансування, ймовірно, ще один кредит.

Де ЄС може знайти 70 млрд євро для України

Варіантів для такої суми небагато, і кожен із них має свою політичну ціну. За даними Euronews, Київ кілька тижнів попереджав, що наступного року йому знадобиться 32,6 млрд доларів для бюджету та 45 млрд доларів для армії. Разом це близько 78 млрд доларів, або приблизно 70 млрд євро. Брюссель спочатку утримувався від коментарів, але після технічних консультацій погодився з цією оцінкою.

Ключова проблема полягає в тому, що кредит на 90 млрд євро розраховували за умови завершення війни у 2026 році. Натомість Москва посилила наступ, зокрема денні атаки на економіку. Тому Єврокомісія наполягає, що нову суму потрібно розділити з Великою Британією, Норвегією, Канадою та Японією.

"Ми завжди говорили, що не можемо пройти цей шлях самотужки. Тому наші партнери загалом мають активізуватися. Вони мають оголосити зобов’язання та виконати їх. Це дуже важливо", - наголосив представник Єврокомісії.

Найбільш імовірним інструментом дипломати називають нове спільне запозичення ЄС на ринках, наприклад, збільшення діючої кредитної лінії. Союз із рейтингом AAA став затребуваним емітентом, а колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі закликає до масштабних запозичень. Однак вартість боргу різко зросла. Бельгія позичає під ставки, близькі до грецьких, Франція платить більше, ніж Італія, а прибутковість 10-річних облігацій ЄС зросла з 2,8% у січні до 3,44% у вересні.

"Ця динаміка стосується всіх емітентів у світі, і наша відносна позиція, що важливо, не погіршилася. Ми залишаємося надзвичайно конкурентоспроможним емітентом", - запевнили в Єврокомісії.

Частина країн, найімовірніше, знову залишиться осторонь. Угорщина, Словаччина та Чехія вже звільнені від участі в кредиті на 90 млрд. Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що домовився з угорським колегою Петером Мадьяром зберегти цю позицію. Ймовірно, не приєднається й Болгарія, новий прем’єр якої Румен Радев неодноразово критикував військову допомогу Києву.

"Якщо інші країни хочуть надати кредит Україні, вони можуть це зробити, але щонайменше дві держави зараз заявляють, що ми не братимемо участі в цьому фінансовому механізмі. Ми виявляємо солідарність іншими способами", - сказав Фіцо.

Альтернативою залишаються заморожені активи Центробанку РФ на суму 210 млрд євро. У серпні дискусію відновили Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, потім їх підтримали Північні країни, Балтія, Німеччина та Ірландія. Але Бельгія, де в депозитарії Euroclear зберігається 185 млрд євро, минулого року заблокувала подібний план. Прем’єр Барт Де Вевер тоді вимагав повного розподілу ризиків і необмежених гарантій.

Зеленський переконаний, що бездіяльність Європи зіграє на руку Кремлю. За даними Euronews, США нібито пропонували частково розморозити активи як стимул для Москви до переговорів, але європейці цю ідею відкинули.

"Головний пріоритет полягає в тому, щоб у Росії не було можливості згодом впливати на дискусію щодо цих активів, бо ми чітко знаємо, що вони хочуть їх повернути. Це одна з цілей Росії", - заявив президент України.

Де Вевер на саміті з власної ініціативи взяв слово, щоб повідомити, що його заперечення не змінилися. Бельгія вважає, що кошти мають залишатися заблокованими до кінця війни, і виступає навіть проти їхнього перенесення з Euroclear до структури ЄС. Франція та Італія, чия підтримка є надзвичайно важливою, також досі вагаються.

"Це питання буде порушуватися знову і знову. Зрештою воно може знайти вирішення. Не думаю, що найближчим часом, цього чи наступного місяця, воно буде на порядку денному", - зазначила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

Переговори ускладнюються ще й президентською гонкою у Франції, де фаворитка Марін Ле Пен пообіцяла припинити будь-яку допомогу Україні.

Новий кредит ЄС для України може стати найімовірнішим рішенням

На користь нових позик висловлюються й у Балтії. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал в інтерв’ю Reuters напередодні другого дня саміту 16 жовтня заявив, що Євросоюзу, ймовірно, доведеться надати Києву ще один кредит. Таллінн розглядає підтримку України як ключову умову утримання фронту.

"Європейська фінансова допомога має бути. У війні на виснаження фінансова допомога - це альфа й омега. Її потрібно підтримувати... І вона має надходити від Європейського Союзу", - сказав Міхал.

Естонський глава уряду нагадав, що ідею щодо російських активів блокує Бельгія разом із кількома іншими державами. Тому позика, на його думку, стане найзрозумілішим варіантом, а рішення бажано ухвалити до кінця року, перш ніж у багатьох країнах ЄС розпочнуться виборчі кампанії.

"Це механізм, який Європа використовувала багато разів, тож для неї він цілком зрозумілий", - пояснив Міхал.

Кредит на 90 млрд євро ЄС фінансує запозиченнями під гарантії загального бюджету. На запитання, як забезпечити нову позику, естонський прем’єр відповів оптимістично.

"Ми знайдемо спосіб, бо Європа зазвичай його знаходить. Ти доходиш до найважчої години, а потім знаходиш вихід", - зазначив він.

Яких партнерів ЄС попросить збільшити допомогу Україні

Поки в Брюсселі шукають власні джерела, дипломати готуються тиснути на союзників за межами блоку. Як з’ясувало Politico, ЄС планує переконати Канаду та Велику Британію збільшити внесок, використовуючи саміти ЄС–Канада 29–30 жовтня в Монреалі та ЄС–Велика Британія 20 листопада. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нагадала, що на ЄС та його членів припадає 80% зовнішньої допомоги Києву.

"Нам вкрай необхідно, щоб інші партнери долучилися активніше", - заявила фон дер Ляєн.

Брюссель розраховував, що Канада, Японія, Південна Корея, Австралія та Норвегія забезпечать ще 45 млрд євро, однак ці кошти надходять повільно. Сума на 2027 рік зросла через посилення російських атак, подорожчання на тлі американо-ізраїльської війни з Іраном та зміну позиції Вашингтона на користь Москви. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс порушував цю тему на зустрічах МВФ та Світового банку в Бангкоку.

"Під час моїх зустрічей у Бангкоку необхідність забезпечити фінансову підтримку України у 2027 році була однією з головних тем", - розповів Домбровскіс, додавши, що закликав до "широкого розподілу тягаря".

За даними сторін, Велика Британія виділила Україні загалом 25 млрд фунтів, Канада пообіцяла 5,4 млрд євро військової допомоги та 8,2 млрд євро прямої фінансової підтримки. ЄС та його члени з початку повномасштабного вторгнення надали понад 231 млрд євро. Співрозмовники видання підкреслюють, що мова йде не про критику Лондона чи Оттави, а про зростання потреб Києва. Вибори в Європі та непередбачуваність США змушують дивитися ширше.

"Нам потрібно мислити ширше й масштабніше", - сказав високопоставлений дипломат ЄС.

При цьому Брюссель не збирається "поводитися як Трамп" і безпосередньо пов’язувати торговельні преференції з внеском в оборону України. Однак на тлі ідеї зробити Канаду першим "асоційованим членом" ЄС та участі Оттави в оборонній програмі SAFE ця тема неминуче впливатиме на атмосферу переговорів. У Канаді нагадали, що вже виділили майже 26 млрд канадських доларів на військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

"Канада й надалі підтримує Україну та продовжує взаємодію з міжнародними партнерами щодо потреб України", - заявила речниця Таємної ради Канади Кетрін Сер’є.

Велика Британія під керівництвом прем’єра Енді Бернема прагне зближення з ЄС. Лондон домагається, щоб її компанії вважалися європейськими в рамках Акту про промислове прискорення. Японія, яка, за даними джерела, вже надала Києву близько 20 млрд доларів, теж дотримується правил "Зроблено в Європі". Австралія ж повідомила, що запиту про додаткове фінансування на 2027 рік поки що не отримувала.

Чи можуть заморожені російські активи покрити дефіцит бюджету України

Питання російських активів детально розглядали ще наприкінці вересня. Під час дискусії Європейського політичного центру (EPC) 28 вересня міністр фінансів Сергій Марченко повідомив про непокритий бюджетний розрив у 32,6 млрд доларів на 2027 рік. Крім того, є ще близько 45 млрд доларів додаткових військових потреб. Він пояснив, що через безперервні обстріли цивільної інфраструктури податкові та митні надходження вже не відповідають очікуванням.

"Війна триває довше, війна важча", - констатував Марченко, закликавши партнерів до "сміливих кроків".

Фінансовий журналіст Гьюго Діксон представив концепцію "російського трансферу". Вона передбачає перенесення рахунків РФ разом з активами та зобов’язаннями з національних депозитаріїв до механізму на рівні ЄС. Сам трансфер не спрямовує гроші в Україну, а лише знижує ризики для Бельгії. Другий елемент, так званий "трансферний захист", передбачає компенсацію від ЄС таким установам, як Euroclear, у разі фінансових втрат.

Євродепутатка Наталі Луазо підтримала рух у цьому напрямку, але закликала серйозно ставитися до побоювань Бельгії. Вона зазначила, що підтримка цієї ідеї зростає в різних політичних групах Європарламенту, і нагадала про лист, підписаний 122 депутатами.

Більш скептично налаштований експерт з фінансового інжинірингу KU Leuven Вім Схаутенс. Він попередив, що глобальні інвестори можуть сприйняти трансфер як економічну конфіскацію незалежно від юридичної позиції ЄС. За його оцінкою, це поступово підриватиме довіру до євро та європейської фінансової інфраструктури.

Виконавчий директор EPC Фабіан Цулег назвав активи корисним, але тимчасовим рішенням навіть у разі повної мобілізації. На його думку, Європі зрештою знадобиться постійний механізм підтримки України, зокрема, можливо, спільні європейські запозичення.

Чому в ЄС сумніваються щодо розміру дефіциту бюджету України

Окрім пошуку коштів, Брюссель досі не може точно визначити, скільки їх потрібно. Як пише видання Rapporteur, приблизно через місяць після того, як Україна оголосила про розрив у 27 млрд доларів, ЄС не наблизився ані до способу його покриття, ані до точної суми. Ситуацію ускладнюють удари РФ по критичній інфраструктурі та морська блокада Чорного моря, що позбавляє Київ експортних доходів.

Зеленський пояснював, що кошти потрібні насамперед на оборону, зокрема на озброєння та грошове забезпечення військових. Він також зазначав, що розрив виник через рішення профінансувати більше витрат у першому півріччі. Такі пояснення разом із звинуваченнями в корупції з боку нещодавно звільненого міністра оборони посилили недовіру в деяких столицях.

"Не хочу робити поспішних висновків, але повторювані відставки та звільнення чиновників через звинувачення в корупції створюють досить непривабливу картину з Києва", - висловився високопоставлений дипломат ЄС.

Той самий співрозмовник попередив, що багато країн з обмеженими бюджетами чинитимуть опір, якщо Північні країни та країни Балтії й надалі наполягатимуть на виділенні коштів без достатніх пояснень. Він звернув увагу й на внутрішні суперечки самого блоку.

"Ми навіть не можемо узгодити наступний довгостроковий бюджет [ЄС], але при цьому говоримо пересічному європейцеві, що Україні знадобиться більше грошей", - додав дипломат.

Єврокомісар Валдіс Домбровскіс після зустрічі міністрів фінансів ЄС у Дубліні, де був присутній і Марченко, утримався від конкретних оцінок. Разом із тим він визнав, що через атаки РФ, блокаду та скромніші, ніж очікувалося, внески союзників розрив майже напевно перевищує прогнози.

"Я б не став зараз кількісно оцінювати розрив у фінансуванні, але сказав би, що в певному сенсі ми прояснюємо ситуацію", - пояснив Домбровскіс журналістам.

Місія МВФ, який надає Україні власний кредит на 8,1 млрд доларів, теж не змогла істотно прояснити ситуацію. Старший економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк вважає, що Києву дійсно потрібно значно більше коштів, хоча загальна сума, ймовірно, буде меншою за 27 млрд доларів.

"Існує значна додаткова потреба, оскільки вартість війни зросла понад те, що закладалося під час підготовки чинного бюджету", - зазначив Самойлюк.

Аналітики Київської школи економіки Дмитро Андрієнко та Вікторія Климчук підкреслюють, що невиконання реформ, пов’язаних із програмами ЄС та МВФ, блокує цього року до 29,5 млрд доларів допомоги. Вони також попереджають, що прискорена виплата кредиту на 90 млрд може загострити ситуацію у 2027 році. Цю позицію поділяє Єврокомісія, яка чинить опір закликам Ірландії, Нідерландів та інших країн прискорити транші.

"Затримки з реформами мають пряму фіскальну ціну", - написали економісти KSE.

Що буде з виплатами військовим без міжнародної допомоги Україні

Наслідки можливого дефіциту коштів українські економісти вже оцінюють цілком конкретно. Прем’єр-міністр Сергій Корецький попередив журналістів, що цього року оборонний розрив становить 27 млрд доларів, з яких близько 7 млрд Київ сподівається покрити власними силами. Решту уряд розраховує отримати від партнерів, причому частина фінансування від ЄС залежить від реформ.

Економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко в коментарі Politico визнала, що внутрішні ресурси доведеться шукати й за рахунок податків. Вона переконана, що у воєнний час уряд не може обіцяти суспільству безболісних рішень.

"Звісно, підвищення податків - це ніколи не ідеальний варіант, але у воєнний час ми не можемо дозволити собі розкіш популізму чи вдавати, що зможемо нічого не просити у людей", - підкреслила Мироненко.

Наступний рік виглядає ще складнішим. Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив донорам у Брюсселі, що у 2027 році Україні знадобиться 52,6 млрд доларів допомоги, з яких 32,6 млрд досі не мають джерела покриття.

"У України немає резервних фондів, щоб покрити всі свої витрати. Якщо ми не отримаємо зовнішнього фінансування, нас чекає жорстке скорочення всіх непріоритетних витрат - і воно може торкнутися навіть захищених статей", - попередила економіст.

За її словами, саме поточна ліквідність визначає, чи зможе держава виконувати базові соціальні та оборонні зобов’язання.

"Якщо на наших рахунках не буде реальних грошей, нам не буде чим виплачувати зарплати військовим, пенсії тощо. Тож якщо міжнародної допомоги не буде, все буде дуже погано", - додала Мироненко.

Читайте інші матеріали "Главреда":