Куба звинуватила США у погрозах країнам ООН: що сталося перед важливим голосуванням

Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес звинуватив США у тиску на країни-члени ООН напередодні голосування за резолюцію із закликом скасувати американське торговельне ембарго проти острова. Про це Родрігес заявив 21 жовтня під час пресконференції в Гавані. Його слова цитує агентство Reuters у матеріалі, опублікованому того самого дня.

За словами Бруно Родрігеса, американські посадовці намагалися змінити позицію держав, які планували підтримати резолюцію із закликом припинити ембарго проти Куби. Родрігес стверджує, що йшлося про можливі торговельні та економічні санкції, відмову у видачі американських віз урядовцям та членам їхніх родин, а також припинення програм співпраці. За його словами, Вашингтон також нібито погрожував підтримувати опозиційні сили на майбутніх виборах в окремих країнах.

"Державний департамент США чинить безпрецедентний тиск — часом особисто й відверто, зокрема за участю самого державного секретаря, — щоб змусити держави-члени ООН змінити свої голоси", — заявив кубинський міністр.

Родрігес стверджує, що американські посадовці намагаються переконати інші держави не підтримувати резолюцію, яка закликає припинити економічну блокаду Куби. За його словами, тиск на країни посилився напередодні щорічного голосування в Генеральній асамблеї ООН.

Водночас на момент публікації Державний департамент США не відповів на запит Reuters щодо звинувачень кубинської сторони.

Коли відбудеться голосування в ООН

Голосування щодо резолюції про припинення американського ембарго проти Куби очікується 27–28 жовтня 2026 року в Генеральній асамблеї ООН.

Документ не має обов'язкової юридичної сили, однак щороку з 1992 року Генеральна асамблея переважною більшістю голосів підтримувала заклики до скасування обмежень. У 2025 році резолюцію підтримали 165 держав, сім проголосували проти, ще 12 утрималися.

Навіть якщо цього року резолюція знову отримає широку підтримку, це саме по собі не скасує американського ембарго. Для його повного скасування потрібні рішення Конгресу США, тому навіть підтримка резолюції Генеральною асамблеєю ООН не означатиме автоматичного припинення санкцій.

Що заявляють у США

Посол США при ООН Майк Волц закликав держави не підтримувати резолюцію на користь Куби. Він стверджує, що кубинська влада використовує документ, щоб виправдовувати внутрішню політику та складне становище населення.

"Вона використовує виправдання за виправданням, щоб виправдати свої утиски та злидні кубинського народу", — заявив Волц, коментуючи позицію Гавани щодо ембарго.

Американська сторона наполягає, що відповідальність за економічні проблеми Куби лежить передусім на її керівництві. Гавана, зі свого боку, пов'язує поглиблення кризи з багаторічним ембарго та посиленням американських обмежень.

За інформацією Reuters, Вашингтон також посилив дипломатичну кампанію напередодні голосування. Американські представники закликають інші країни переглянути свою позицію щодо резолюції, зокрема посилаючись на звинувачення України щодо участі кубинських громадян у війні Росії проти України.

Таким чином, напередодні голосування сторони публічно обмінюються звинуваченнями: Гавана заявляє про тиск на членів ООН, тоді як Вашингтон наполягає на необхідності протидіяти політиці кубинської влади.

Чому США запровадили ембарго проти Куби

Американські торговельні обмеження проти Куби діють понад шість десятиліть. Їх почали запроваджувати на початку 1960-х років після Кубинської революції та загострення відносин між Вашингтоном і комуністичним урядом Фіделя Кастро.

За адміністрації президента Дональда Трампа тиск на Кубу посилився. З початку 2026 року Вашингтон запроваджував додаткові обмеження проти кубинських посадовців і державних структур, а також заходи, спрямовані на постачання пального на острів. Це відбувається на тлі економічних проблем Куби, дефіциту необхідних товарів і тривалих відключень електроенергії.

Таким чином, майбутнє голосування в ООН стало черговим етапом дипломатичного протистояння між США та Кубою. Його результат матиме політичне значення, але не призведе до автоматичного скасування ембарго.

Нагадаємо, не так давно влада Куби почала передавати зброю частині цивільного населення та закликала громадян готуватися до можливої іноземної інтервенції на тлі загострення відносин зі США. Побоювання військового втручання посилилися через американські санкції, економічну кризу на острові та невизначеність щодо подальших кроків Вашингтона.

Також Фокус писав, що американські спецслужби та військові структури висловлювали занепокоєння можливим використанням Кубою ударних безпілотників російського та іранського виробництва. Через географічну близькість острова до США потенційна загроза стосувалася американської території та військових об’єктів. Додатковим приводом для занепокоєння стала співпраця Гавани з Москвою та Тегераном у військовій сфері.