Лубинець заявив про кризу у ТЦК: кількість скарг перевищила показник за весь 2025 рік

Лубінець наголосив, що мова йде вже не про окремі інциденти, а про системні проблеми, що порушують права громадян під час мобілізації.

Коротко:

• Лубінець заявив про корупційні схеми в системі мобілізації
• Омбудсмен розповів про ситуацію з керівництвом ТЦК на Закарпатті

З початку 2026 року до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло близько 6 тисяч звернень і скарг на порушення з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП). Це вже більше, ніж за весь попередній рік. Омбудсмен Дмитро Лубінець вважає, що ситуація набула масштабів системної кризи, пов’язаної з втратою довіри громадян та корупцією. Про це він розповів в інтерв’ю РБК-Україна.

За словами Лубінця, ще з 2023 року він намагався вирішувати проблеми в роботі ТЦК у закритому режимі, взаємодіючи з Міністерством оборони, Генеральним штабом та командуванням Сухопутних військ. Однак ці зусилля не принесли очікуваних результатів, тому омбудсмен вирішив публічно говорити про порушення.

"Мене критикують за те, що я підіграю російській пропаганді. Але що робити, коли юридичні листи та закриті наради не давали результату? Ви самі змусили мене вийти на публіку. Єдине, на що зараз на 100% реагують органи влади, - це публічна критика", - заявив він.

Лубінець підкреслив, що мова йде вже не про окремі інциденти, а про системні проблеми, що зачіпають права громадян під час мобілізації.

Як омбудсмен пропонує змінити роботу ТЦК

Одним із головних способів запобігання порушенням Лубінець назвав тотальну відеофіксацію дій співробітників територіальних центрів комплектування.

На його думку, кожен співробітник ТЦК, який бере участь у роботі груп оповіщення, повинен використовувати увімкнену бодікамеру. Крім того, усі приміщення центрів комплектування необхідно обладнати системами відеоспостереження.

Омбудсмен також вважає, що якщо під час конфліктної ситуації натільна камера співробітника виявиться вимкненою, система повинна виходити з презумпції його провини. При цьому він наполягає на обов’язковій участі співробітників Національної поліції, які повинні реагувати на можливі порушення закону з боку всіх учасників конфліктів.

Ще однією необхідною умовою Лубінець назвав невідворотність покарання за протиправні дії. За його словами, у 2026 році кримінальні провадження, пов’язані з порушеннями в системі ТЦК, почали частіше доходити до реальних судових вироків.

"За матеріалами Офісу омбудсмена вже проведено сотні обшуків: в Одесі засудили дев’ятьох співробітників ТЦК, а на Закарпатті четверо співробітників очікують на вироки в СІЗО", - повідомив він.

Лубінець заявив про корупційні схеми в системі мобілізації

Окрему увагу омбудсмен приділив корупції, яка, за його твердженням, зачіпає різні етапи мобілізаційного процесу.

Як приклад він навів випадок у Закарпатті, де, за інформацією Офісу омбудсмена, було виявлено четверо дітей із багатодітної сім’ї, яких мати передала чоловікові, не пов’язаному з родиною. За словами Лубінця, чоловік оформив статус багатодітного батька і виїхав за кордон, тоді як діти залишилися в Україні у важких умовах.

"Система дійшла до того, що дітей просто продають військовозобов’язаним", - заявив уповноважений, коментуючи цю ситуацію.

На думку Лубінця, подібні випадки свідчать про необхідність ретельніше перевіряти підстави для отримання відповідних статусів та усувати корупційні механізми.

Омбудсмен розповів про ситуацію з керівництвом ТЦК у Закарпатті

Лубинець також звернув увагу на обставини, пов’язані з колишнім керівником обласного ТЦК та СП у Закарпатській області. За його словами, Офіс омбудсмена передавав правоохоронним органам матеріали про ймовірні корупційні порушення, а Служба безпеки України проводила обшуки та виявляла значні суми іноземної валюти на робочому місці.

При цьому, як стверджує Лубінець, після звільнення чиновник через два місяці повернувся на ту саму посаду з приставкою "в. о." - тимчасово виконуючий обов’язки. За словами омбудсмена, цей статус йому продовжували кожні 30 днів протягом десяти місяців, незважаючи на надіслані звернення та додаткові матеріали.

"Скажіть мені, це горизонтальна проблема чи вертикальна? Я вважаю, що тут усе прозоро, усе прямо на поверхні. І це не поодинокі випадки, це не тільки на Закарпатті", - заявив Лубінець.

Він уточнив, що описані ним обставини стосуються періоду роботи попереднього керівництва Міністерства оборони та командування Сухопутних військ.

Лубінець закликав забезпечити рівність перед законом

Омбудсмен наголосив, що головна мета запропонованих змін - відновити довіру громадян до державних інститутів та забезпечити рівність перед законом.

На його думку, в умовах війни неприпустима ситуація, за якої фінансові можливості людини визначають, чи виконуватиме вона обов’язки нарівні з іншими громадянами.

Лубінець вважає, що для подолання кризи необхідні відкритість роботи ТЦК, ефективний контроль за діями співробітників, розслідування можливих зловживань та реальне притягнення винних до відповідальності.

Коли можливе посилення мобілізації

Керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і партнери" Микита Муренко зазначав, що в Україні восени можуть знову змінити правила мобілізації та бронювання, особливо якщо Росія оголосить додаткову мобілізацію або посилить наступ.

За його словами, Україна зараз змушена реагувати на проблеми з комплектуванням військ ситуативно. Тому в разі нового масштабного поповнення російської армії українська влада може вдатися до чергового перегляду мобілізаційних правил.

"Тому, якщо війна триватиме, а Росія оголосить додаткову мобілізацію, я очікую подальшого посилення мобілізаційних заходів і в Україні", - наголосив Муренко.

Мобілізація в Україні - останні новини

Як повідомляв Главред, 13 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", яка передбачає зміни в чинній системі.

Секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат Роман Костенко заявив, що в Україні готуються зміни у сфері мобілізації, частина яких може стосуватися призовного віку. Мобілізація жінок залишається добровільною, змін у цьому питанні не планується.

Міністр цифрової трансформації Оксана Ферчук заявила, що держава посилить контроль за дотриманням правил бронювання працівників, і в першу чергу це торкнеться ІТ-сектора - компанії перевірятимуться на можливі зловживання.