Мирні переговори: Путін демонструє відкритість до діалогу, але не йде на поступки — WP

Російський диктатор Владімір Путін не є “гуманістом”, попри незграбну похвалу, яку йому висловив у середу, 21 жовтня, у Санкт-Петербурзі посланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф. Але чи готовий очільник Кремля розпочати серйозні мирні переговори, щоб зупинити війну проти України? Саме так після зустрічі заявив один із найближчих помічників Путіна, але чи правда це, буде відомо лише тоді, коли Росія, Україна та США розпочнуть перемовини, попередньо заплановані на листопад, пише в статті для WP оглядач Девід Ігнатіус.

Проте ці перші кроки до миру принаймні є рухом у правильному напрямку, вважає Ігнатіус. Уперше за тривалий час США, Європа, Україна та Росія знайшли спільну основу для обговорення припинення війни.

Один із найближчих помічників Путіна — Юрій Ушаков — заявив після зустрічі з Віткоффом, що Росія готова відновити тристоронні переговори в листопаді. Він зазначив, що перемовини стосуватимуться побудови системи безпеки для Росії та України після завершення війни.

Американська оцінка була настільки ж оптимістичною. Джерела оглядача висловили “обережний оптимізм стосовно того, що обидві сторони намагаються досягти певних результатів до зими”. Віткофф та його колега-посланець Джаред Кушнер, який долучився до зустрічі в онлайн-форматі, представили Путіну пропозицію, сформульовану цього тижня в Осло разом із президентом України Володимиром Зеленським та представниками провідних європейських країн.

Однак Путін лише запрошує до діалогу, а не йде на поступки. І, здається, він заохочує тристоронні переговори частково тому, що задоволений нещодавніми діями президента США Дональда Трампа, який уклав дизельну угоду з Росією та відтермінував запровадження нових санкцій.

Зустріч у Санкт-Петербурзі також супроводжувалася звільненням американця Стівена Габбарда, якого Москва судила за участь у війні на боці України. Звільнення в'язня стало приємною новиною для родини Габбарда та жестом Путіна на адресу Трампа. Але саме по собі це ніяк не сприяє просуванню миру.

Кушнер і Віткофф намагалися вийти з глухого кута, розширивши обговорення до дискусії про післявоєнну безпеку як для України, так і для Росії, а також розглядаючи питання післявоєнної економічної інтеграції РФ з Україною та Європою, особливо в енергетичній сфері. Путін, який прагнув створити “нову архітектуру безпеки” для Європи ще до повномасштабного вторгнення в Україну, здається, зацікавився цією пропозицією.

Американські та європейські посадовці готують широку пропозицію щодо багатосторонніх переговорів із Росією, на яких розглядатиметься питання післявоєнної безпеки континенту. Вона розпочинатиметься з обіцянок на зразок тих, що дає НАТО: США та Європа відреагують на будь-який майбутній напад на Україну. Але пропозиція враховуватиме і занепокоєння Росії щодо безпеки, хоча деталі поки що невідомі. Загалом мета полягає у створенні структури, яка запобігатиме відновленню найкривавішої війни на європейській землі з 1945 року.

Європейці побоюються наслідків поступок Росії, зважаючи на дедалі агресивнішу “гібридну війну” Москви. Проте баланс сил на континенті переважно складається на користь Європи: союзники в НАТО посилилися завдяки вступу до Альянсу Фінляндії та Швеції, Україна протистояла Росії, застосовуючи нестандартні підходи, а європейські лідери нарешті почали переозброюватися, щоб протистояти російській загрозі, не покладаючись на військову міць США.

Дивує те, що ця мирна ініціатива витримала десять днів гострих суперечок між Трампом і Зеленським. Попри занепокоєння щодо промосковської позиції Трампа, основні європейські партнери, які брали участь у переговорах — Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща та Фінляндія — продовжили підтримувати посередницькі зусилля США. Зеленський, здається, подолав свій гнів, пов’язаний тиском з боку США.

“Ми підтримаємо пропозиції щодо припинення вогню, завершення війни, вирішення питань енергетичного й інших секторів, а також гуманітарні ініціативи”, — сказав Зеленський.

Однак попри підбадьорливі заяви в Санкт-Петербурзі, є побоювання, що Путін може просто тягти час, натякаючи на поступки, на які він насправді не готовий піти. Але принаймні наразі Путін перебуває під пильною увагою. Якщо врешті-решт він відмовиться від мирного процесу: всі знатимуть, кого звинувачувати, зазначив оглядач.

Раніше видання Wall Street Journal писало, що Путін запропонувавпровести зустріч за участю президента США та лідера Китаю Сі Цзіньпіна, щоб обговорити Україну та домогтися угоди про завершення війни на умовах, вигідних для Москви. 

WSJ попереджало про ризики нового глобального тріумвірату Трампа, Сі та Путіна. Будь-яка зустріч цих трьох лідерів, на якій вони намагатимуться диктувати долю України, стане помилкою та може створити передумови для масштабнішого конфлікту, подібно до Ялтинської конференції, яка заклала фундамент холодної війни. Сі та Путін спільно працюють над підривом інтересів та впливу Америки. Новий тріумвірат, який розділить світ на сфери впливу, підірве глобальний авторитет США, зазначала редакційна колегія видання.