На службе Кремля: кто и как навязывает Германии "Альтернативу" и продвигает российские нарративы

Нещодавно увагу медіа було прикуто до сумнівних графіків роботи ботоферм в результаті збоїв у російському "Яндексі".

Після ударів Сил оборони України по дата-центрах в РФ Cloudflare – глобальна хмарна платформа, яка працює як посередник між відвідувачами сайту та сервером, – зафіксувала зменшення обсягу автоматизованого трафіку, що надходить з "Яндексу". 

В інформаційному просторі почалося активне обговорення неверифікованих скриншотів з графіками активності ботів на підтримку партії "Альтернатива для Німеччини" (далі – "АдН"). Втім, пізніше їх було спростовано.

Але є перевірені та верифіковані дані щодо іншої складової дезінформаційної мережі РФ в Європі, у цьому випадку – німецькомовної, в Німеччині та Австрії. А саме – проросійських сайтів, які паралельно з просуванням кремлівських наративів дезінформації та мізінформації активно підтримують "АдН".

Причому деструктивний вплив проаналізованих нами ресурсів не зводиться виключно до банальної підтримки цієї ультраправої партії. Очевидно, що їхні завдання значно ширші. 

Паралельно з неприхованим піаром "АдН" ці платформи ретранслюють кремлівську конспірологію. 

Від міфів про "засилля глобалістів" – до казок про "загнивання Старої Європи". 

І це звучить в унісон із заявами самого Путіна – мовляв, успіх "АдН" є результатом системних помилок "західних глобалістів" та наслідком усвідомлення європейцями ризиків втягування у війну з Росією. Звісно, через політику своїх чинних лідерів.

Масштаби цієї інформаційної мережі добре засвідчує аналіз трафіку низки інтернет-ресурсів та їхнього контенту.

Серед таких вебсайтів є як ресурси-гіганти з мільйонними охопленнями, так і нішеві сатиричні майданчики, чия небезпека криється не в масовості, а в участі в точкових спецопераціях ГРУ/ФСБ чи інших гібридних операціях – де медійний ресурс виступає лише фасадом для легалізації російського політичного впливу та фінансових потоків.

Unser Mitteleuropa

Це видання (його назва перекладається як "Наша Центральна Європа") старанно ліпить із себе образ такого собі "вільного волонтерського проєкту". Втім, у своїх регулярних оглядах безапеляційно змальовує "АдН" не інакше як рятівний "ковток свіжого повітря".

Редакція не втомлюється відбілювати ультраправих від критики з боку традиційних німецьких медіа, переконуючи читача, що будь-який тиск на партію лише грає їй на руку. Демократичний табір тут безсоромно таврують як "диктатуру", а самих діячів "АдН" виставляють невинними жертвами політичних репресій. 

Дійшло до того, що автор одного з матеріалів відверто заявив: увесь тиск на партію зумовлений лише тим, що "АдН", на відміну від опонентів, прагне уникнути війни з РФ.

Утім, чистим піаром справа не обмежується. 

Unser Mitteleuropa щедро годує свою аудиторію першосортним мракобіссям: конспірологією про шкоду веж 5G, антивакцинаторською маячнею щодо COVID-19 та іншими дезінформаційними вірусами.

Сайт має 82 тисячі візитів щомісяця за даними платформи Similar Sites (надалі в статті трафік аналізованих ресурсів – також від цієї платформи).

Прикметно, що ще задовго до початку повномасштабного вторгнення ресурс координував створення пулу правих медіа, об'єднавши під вивіскою "Європейська медіаспівпраця" понад 25 ресурсів різного ступеня радикалізму.

Засновником сайту є угорець Янош Бенчшик.

На момент запуску порталу він перебував у відверто проросійській угорській партії "Йоббік". 

Бенчшик був також видавцем провокативного ресурсу Kárpát Hír, орієнтованого на угорську меншину українського Закарпаття, через який методично вкидали кремлівську дезінформацію для розпалювання сепаратизму.

А формальним лідером згаданої вище "Європейської медіаспівпраці" виступав австрієць Петер Гауер (пішов з життя в листопаді 2021 року). 

У 2020-му він сидів на лаві підсудних в Австрії за звинуваченням у порушенні закону про заборону нацистських організацій. Тоді його виправдали, але під час судових засідань Гауер прямо визнав, що створював Unser Mitteleuropa разом з "угорськими друзями", а також працював на Штефана Магнета – персонажа, про якого нижче буде окремо.

Report24

Цей австрійський майданчик системно й цинічно паразитує на темі війни в Україні, перекладаючи відповідальність з агресора на жертву. 

Читачам уперто нав'язують міф про "АдН" як про "єдину пацифістську силу", здатну принести мир. Спікери ультраправих отримали тут відкриту трибуну для будь-яких провокацій.

Трафік сайту досить солідний – понад 432 тисячі візитів щомісяця.

Зв'язок Report24 з Росією лежить на поверхні. 

Видання зареєстроване в австрійському Лінці за однією юридичною адресою (Steingasse 6A) з такими одіозними проросійськими проєктами, як AUF1 та Info-Direkt. 

Зокрема, у липні 2022 року AUF1 поширював тезу про те, що Росія лише випередила заплановане вторгнення США та їхніх союзників в Україну. А представники Info-Direkt їздили до Росії та окупованого Криму, після чого в журналі виходили відповідні матеріали.

Засновником AUF1 і є згаданий вище Штефан Магнет – давній і щирий прихильник Кремля, який регулярно катається до Москви та публічно вихваляє політику Путіна.

Журнал Art & Business, в якому вийшла ця ода Росії, виходив в Австрії під керівництвом Наталії Гольцмюллер – організаторки щорічного Російського балу у Відні (Russischer Ball in Wien). На нього збиралися представники австрійського та російського політичного, культурного й бізнес-середовища. 

Саме перед таким балом у 2015 році Штефан Магнет власноруч презентував п’яте число журналу Info-Direkt. Звісно, на публіку він будь-які формальні зв'язки з виданням заперечував, але факти – річ уперта.

І вишенька на торті: сервери Info-Direkt із 2016 року фізично ховаються на території РФ. Тож питання про те, хто насправді адмініструє ці процеси, відпадає саме собою.

Journalistenwatch

Це класичний приклад маніпулятивного фреймінгу. Сайт концентрує всю увагу аудиторії на міграційній тематиці, штучно списуючи будь-які внутрішні проблеми сучасної Німеччини виключно на біженців. 

Звісно, у ролі єдиного месії німцям підсовують ту саму "АдН".

Journalistenwatch має аудиторію в понад 574 тисячі візитів щомісяця.

Головний лейтмотив його публікацій: чинна влада ФРН "антинародна та недемократична", а проти "АдН" нібито працює потужна державна каральна машина.

Редактор цього рупора – Макс Ердінгер, давній автор німецької філії російської державної пропагандистської мережі RT (Russia Today). Навіть після повномасштабного вторгнення Ердінгер безсоромно переконував читачів, що буцімто санкції проти РФ нав'язані Сполученими Штатами з єдиною метою – знищити німецьку промисловість.

При цьому домен належить Данієлю Матіссеку – штатному працівнику згаданого вище Report24. Російські вуха тут навіть не ховаються, вони демонстративно стирчать із кожного матеріалу.

PI-News

Фактично це агресивний блог (назва розшифровується як Politically Incorrect News), який у 2021 році Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини офіційно визнало правоекстремістським. Основний профіль – розпалювання ненависті, ісламофобія та антиміграційна пропаганда.

Сайт має аж понад 850 тисяч відвідувань на місяць.

Під соусом "боротьби з політкоректністю" він безперервно б'є по Україні, поливає брудом німецький уряд та вимагає відновити бізнес із Москвою. Взірцями для наслідування оголошуються виключно лідери "АдН", а раніше – ще тодішній проросійський прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Нерідко партійні функціонери "АдН" самі публікують тут свої опуси, розхвалюючи однодумців.

Заснував PI-News Штефан Герре, який тривалий час працював в апараті євродепутата від "АдН" Петра Бистроня. Того самого, з якого у 2024–2025 роках у декілька етапів знімали депутатський імунітет (Бундестаг та Європарламент) через розслідування щодо відмивання кремлівських грошей за "потрібні" голосування. 

Схема фінансування замикалася на добре відомому кумі Путіна Вікторі Медведчуку та його мережі агентів впливу, зосередженої навколо проєкту Voice of Europe.

COMPACT

Це флагман ультраправої пропаганди, створений Юргеном Ельзессером. Набір маніпуляцій стандартний: полювання на мігрантів, боротьба з "глобалізмом", вихваляння "АдН" та демонізація НАТО, яке змальовують агресором на противагу "миролюбній" Росії.

Сайт має аудиторію у понад 281 тисячу відвідувань на місяць.

У березні 2022 року, одразу після російського вторгнення в Україну, COMPACT запустив масштабну кампанію "Frieden mit Russland" ("Мир з Росією"). Ельзессер відкрито закликає вивести Німеччину з НАТО, припинити підтримку України та повністю скасувати санкції проти агресора. 

Природно, що Юрген Ельзессер – завсідник прийомів у російському посольстві в Берліні. 7 жовтня 2025 року просто там видання презентувало срібну медаль "Patriot Wladimir Putin", викарбувану до 73-річчя "патріота".

QPress

Попри незначну аудиторію, цей ресурс також вартий уваги.

QPress фігурує у звітах Центру стратегічних комунікацій НАТО (StratCom) як учасник скоординованих інформаційних спецоперацій РФ. Зокрема, його активно використовували для розсіювання сумнівів та прикриття Москви після отруєння "Новічком" Алексєя Навального.

Сервіс Similar Sites узагалі не індексує сайт через низькі обсяги трафіку. Інший сервіс, Ahrefs, дає близько 1,3 тисячі відвідувань та 1,9 тисячі переглядів на місяць. 

Цей ресурс маскується під сатиру, нібито борючись із "абсурдом повсякденності". Проте фактично відпрацьовує типовий порядок денний: підтримка "АдН", викривлення дійсності та атаки на німецький політикум.

До речі, Rausmetall – це назва антимілітаристської протестної ініціативи та політичного гасла в Німеччині, спрямованих проти розширення оборонної промисловості, переозброєння ФРН і, зокрема, діяльності німецького оборонного концерну Rheinmetall. Назва є грою слів: Rheinmetall + raus ("геть", "назовні"). У політичному контексті її можна перекласти як "Rheinmetall – геть!"

Overton-magazin.de

Парадокс цього ресурсу полягає в тому, що він декларує ліві погляди. Здавалося б, де ліві, а де тут ультраправа "АдН"? Але теорія політичної підкови працює безвідмовно: на сайті регулярно виходять колонки на захист "АдН", приправлені лякалками про те, що будь-яка спроба заборонити цю партію неминуче призведе до громадянської війни в Німеччині.

Сайт має досить непоганий трафік – понад 211 тисяч щомісячних візитів.

Автори ресурсу тісно пов'язані з російськими держструктурами. 

Зокрема, Ульріх Гайден постійно мешкає в Москві та пише для RT, регулярно випускаючи репортажі з окупованих територій України, де цинічно виправдовує воєнні злочини РФ.

Одну з останніх публікацій на сайті присвячено "експансіонізму" НАТО й нібито розпалюванню ним конфліктів. Ілюстрація з оточеною Альянсом Росією промовисто вказує на зміст та меседжі статті "Розширення НАТО – у самому розпалі".

"Навіть без України НАТО продовжує курс на розширення. Складається враження, ніби всі зусилля Сполучених Штатів, спрямовані на досягнення домовленості з Росією, мають на меті лише замаскувати цю реальність", – пише авторка. 

Час зняти білі рукавички

Усі ключові інформаційні колони, на яких вибудовується електоральний успіх "АдН", мають чіткий, неприхований і документально доведений зв'язок із Кремлем. 

Цей ланцюг нерозривний: від спільних темників та серверів на території Росії – до візитів у посольство РФ, нагородження Путіна та отримання готівки через медведчуківські схеми.

Ці медіа не просто займаються дезінформацією під прапором так званої "альтернативної точки зору".

Вони легалізують агентуру впливу та створюють для проросійських сил зручний соціально-політичний ліфт прямо в німецький парламент. Розмиваючи факти, накачуючи виборця конспірологією та страхом перед вигаданими небезпеками, Москва формує попит на керовані маргінальні сили, чиє покликання – зруйнувати єдність ФРН та підпорядкувати її інтересам агресора.

Для офіційного Берліна настав час зняти білі рукавички. 

Тут недостатньо лише моніторингу контенту від StratCom чи публічних лекцій про медіаграмотність. Мають запрацювати інструменти фінансового контролю, "санкційні списки" ЗМІ – аж до відкриття кримінальних проваджень за фінансування антидержавної діяльності з арештом активів. 

Безкарність кремлівських рупорів у Європі живиться виключно повільністю західної бюрократії.

Автори:

Олександр Лємєнов, військовослужбовець, голова правління StateWatch

Володимир Черчик, аналітик з дезінформації та гібридних впливів