Нова романтика: чому в Європі заговорили про те, кого любить і не любить Трамп

Чинний президент США Дональд Трамп здобув у Старому світі нового відкритого критика.Після канцлера ФРН Фрідріха Мерца його розніс за безглуздя президент Франції Емманюель Макрон. Можна було би списати вислів на емоції після хвилі шалених протестів, але це не перші та не останні конфлікти європейців із Трампом.Про що важливе для нас вони свідчать - розбиралася Gazeta.ua."Нам розповідали, що нас атакували зграї мігрантів та ісламістів, що не відповідає дійсності", - саме так прокоментував президент Франції вислів президента США Дональда Трампа про причини масових протестів, котрі сколихнули Париж та найбільші міста країни 17-18 жовтня. Обсяги і жорстокість вразили весь світ.Трамп 18 жовтня у дописі в соцмережі звинуватив у збуреннях мігрантів, "у серцях яких панує ненависть", і закликав закрити кордони та взяти ситуацію під контроль, "доки не стало занадто пізно".Макрон не витримав і заявив про "неприпустимі та безглузді коментарі багатьох, у тому числі, іноземних, лідерів". За словами французького президента, зафільмовані акти насилля, котрими жахалися по всьому світу, створені ШІ."Усі, хто зараз погано відгукується про нашу країну, її не люблять. Тому вони викликають у мене роздратування", - пояснив президент Франції.Допис Трампа перегукується з висловами потенційної конкурентки чинного президента США, лідерки ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, котра звинуватила у протестах саме мігрантів, а владу - в бездіяльності. Вона також додала до мігрантів лідера ультралівої партії "Непокірна Франція" Жан-Люка Меланшона і закликала взяти ситуацію під контроль.Президент Франції не стримався ще й тому, що якраз перебував у дипломатичному турне країнами Перської затоки. Поїздка ретельно готувалася. Сенат Франції, наприклад, скасував так званий "Чорний кодекс" XVII століття про правовий статус рабів у колоніях. Пост Трампа поставив Макрона на "розтяжку": силове придушення протестів - лідери арабських країн образяться, нічого не робити - французи не зрозуміють.А для Макрона критично важливо заручитися підтримкою арабських країн у сенсі паливної кризи. Спостерігаючи за перебігом кампанії у США, він міг прагнути підстелити соломки під власні вибори навесні 2027 року у вигляді стабільних цін на пальне. Фермери у Франції - не менш важлива політична сила, ніж у Сполучених Штатах.Більше того, Макрон хотів і міг ризикнути подзвонити російському диктатору Володимиру Путіну і цим перехопити переговорну ініціативу в інших європейців. Однак емоції в бік Трампа поклали край цим сподіванням, принаймні зараз.До нього з претендентів автоматично вибув канцлер ФРН Фрідріх Мерц через жорстку опозицію Трампу по дизельній угоді та по Україні.Як представники ЄС на переговорах також розглядалися президент Фінляндії Александр Стубб і генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Але Рютте наразі переважно мовчить, а Стубб ще з минулої осені дратує чинного президента США.Про справжнє значення сварки Макрона з Трампом для України свідчать чутки у європейських ЗМІ про голову Європейської ради Антоніу Кошту як імовірного переговорника.Але він у такій якості буде змушений кожну пропозицію узгоджувати з усіма членами ЄС. Це затягування часу і дуже обережні формулювання, оскільки у європейських країн можуть бути різні інтереси.Президент Франції намагається виправити скоєне. Якщо перед арабами натякав на зацікавленість США та Ізраїлю в протестах, то нині намагається перехопити ініціативу в ультраправих. Так, 24 жовтня заборонив будь-які масові акції, крім профспілкових, і звинуватив ультралівих у можливій підготовці заколоту. Зауважмо, зараз Трамп теж за найменшої нагоди шпетить "ліваків".Від того, чи вдасться Макрону зняти напругу у відносинах з президентом США, залежать мирні переговори по Україні.Демонстрація європейцями роздратування використовується як важіль впливу на Трампа, щоб вони були учасниками переговорів, пояснив голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко. До комунікації залучений навіть Папа Римський, однак сигнали про просування є лише від тих, хто, так би мовити, торгує дотичністю до процесу, припустив політолог.Сигналом про реальний прогрес була би зустріч робочих груп в Абу-Дабі, яка би засвідчила, що Москва приймає в роботу нові, привезені спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом, умови на технічному рівні. Натомість чинний господар Кремля тисне на Трампа з метою після 10 листопада організувати зустріч "на трьох" на саміті АТЕС 18-19 листопада. Цьому сприяє плутанина європейців як зі своєю позицією, так і з представництвом на переговорах.Путін розуміє, що Європа за чинних політичних еліт все-таки здатна спромогтися виставити переговорників, тому робить ставку на зміну влади в країнах Старого світу. На це звернув увагу політолог-міжнародник Тарас Семенюк. Експерт звернув увагу, що нині як Трамп, так і російська пропаганда формують уявлення про силу і непереможність РФ. Чинний президент США на доказ пом'якшує санкції, що позбавляє сенсу обмеження від ЄС."А це призводить до того, що окремі європейські еліти думають, чи не краще домовитися, ніж бути під постійним ударом", - наголосив він.І не випадково протести охопили саме провідні країни ЄС: Францію, Італію, Іспанію, Португалію. Намічаються протести у ФРН та Греції.