Найяскравіші тренери українського футболу: турецька легенда, іспанський тактик та "ротаньбол"

Якось майже непомітно навіть серед футбольних уболівальників відбулася відставка головного тренера київського "Динамо" Ігоря Костюка. Одразу після поразки від "Полісся" з рахунком 1:3 президент клубу заявив про припинення співпраці з Костюком. Мотиви та причини зрозумілі, адже символ українського футболу – столичне "Динамо" - провалило сезон у єврокубках і дуже непереконливо виступає у внутрішньому чемпіонаті, посідаючи лише 4-те місце. Втім, обговорюючи відставку, фанати наголошували на ключовому моменті - Костюку не вистачило ще й особистої харизми та бажання кардинально змінити гру команди. Не ризикнув, не запалив, не вдихнув життя...

Про тих, кому харизми та амбцій точно вистачає, про тренерів, яких уболівальники упізнають в обличчя і на вулиці, і на брівці поля, - у матеріалі Коротко про.

Арда Туран ("Шахтар"): легенда турецького футболу з характером

Перший у списку - 39-річний Арда Туран із донецького "Шахтаря", що зараз займає перший рядок у таблиці чемпіонату. Це, мабуть, найвідоміший у Європі фахівець, який сьогодні працює в Україні. На батьківщині у Туреччині він давно став легендою: 100 матчів за національну збірну, яскрава кар'єра у мадридському "Атлетіко" та "Барселоні", чемпіонські титули в Іспанії. Та що там - він ще й особистий друг президента Ердогана, з яким навіть іноді радиться.

До "гірників" Туран прийшов у травні 2025 року з великими амбіціями: він прямо казав, що хоче вигравати трофеї і в Україні, і в Європі. У першому сезоні тренер привів команду до чемпіонського титулу в УПЛ. У нинішньому "Шахтар" цілком гідно виглядає у Лізі чемпіонів, залишаючись єдиним представником України у єврокубках. Нещодавно йому пропонували посаду головного тренера збірної Туреччини, але Арда вважав за краще залишитися на чолі "Шахтаря", після чого українські вболівальники видихнули з полегшенням.

На брівці турецький фахівець не із тих, хто спокійно спостерігає за грою. Він бурхливо реагує на рішення арбітрів і часом переходить кордони дозволеного, регулярно одержуючи жовті і червоні картки за зайву емоційність. За гарячим темпераментом стоїть конкретна мета: зробити "Шахтар" постійною грозою європейських авторитетів. І сам Арда не приховує амбіцій на майбутнє – у перспективі очолити мадридський "Атлетіко".

Руслан Ротань ("Полісся"): інтелігентний бунтар та архітектор "ротаньбола"

Слідом за турецьким темпераментом йде головний український футбольний романтик та новатор, 44-річний Руслан Ротань. Очолюване ним житомирське "Полісся" зараз посідає друге місце в чемпіонаті та налаштоване на боротьбу за "золото".

Під час перебування гравцем Ротань був капітаном і одним із лідерів "Дніпра" та збірної України. За національну команду він провів 100 матчів, а із "Дніпром" дійшов до фіналу Ліги Європи. Ставши тренером, Руслан Петрович отримав від уболівальників і назву свого стилю – "ротаньбол". За ним стоїть прагнення до організованої гри, швидких рішень, контролю м'яча та осмисленого виходу з оборони.

За інтелігентною зовнішністю ховається характер людини, яка не звикла здаватися. Ротань емоційно проживає матчі, активно керує командою біля брівки та вимагає від гравців виконання своїх установок. А ще, за чутками, до запрошення Турана Ротаню пропонували очолити "Шахтар". Нібито Руслан Петрович відмовився, вирішивши, що поки що не час. Чи багато ви знаєте футбольних людей в Україні, які можуть дозволити собі відмовитись від "Шахтаря"?

Младен Бартулович ("Металіст 1925"): міг бути офіціантом, а став тренером

40-річний Младен Бартулович очолює харківський "Металіст 1925", який займає третій рядок у чемпіонаті. Хорват приїхав в Україну ще юним гравцем і провів тут більшу частину кар'єри, встигнувши пограти за "Дніпро", "Кривбас", "Арсенал", "Карпати", "Ворсклу" та "Волинь". Тепер він сам відповідає за результат - і харків'яни під його керівництвом виглядають дуже впевнено.

Бартулович прийшов у "Металіст 1925" влітку 2025 року. Він робить ставку на атакуючий футбол і хоче, щоб його команда забивала якнайбільше. Проте шлях до тренерської лави не був гарантований. У юності в академії сплітського "Хайдука" тренери жорстко мотивували молодь: не проб'єтеся у профутбол – підете працювати офіціантами на набережній. Младен не просто пробився, а став в Україні абсолютно "своїм": хорват бездоганно вивчив українську мову і дає інтерв'ю без перекладача, за що заслужив на особливу повагу вболівальників.

Фран Фернандес ("Карпати"): іспанець, який несподівано розворушив Львів

Львівські "Карпати" йдуть на п'ятому місці у чемпіонаті України. Для команди, від якої не чекали на такий старт, це вже серйозна заявка. І багато в чому успіх пов'язаний із 46-річним іспанцем Франом Фернандесом, який очолив клуб у січні 2026 року. До переїзду в Україну він працював у далеко не найвідоміших іспанських "Альмерії", "Алькорконі", "Тенерифі" та "Реалі Мурсія".

Цікаво, що сам Фернандес міг взагалі не стати тренером. У 20 років він грав за команду з рідної Альмерії та мріяв про професійну футбольну кар'єру. Але травма коліна майже на рік вибила його із гри. У цей час Франу запропонували тренувати дитячу команду, і несподівано йому сподобалося. Так невдача на полі змінила його долю і зрештою привела до України.

Фернандес не приховує, що думає про футбол цілодобово. При цьому він не намагається нав'язати "Карпатам" власний стиль за будь-яку ціну: його завдання – створити ігрову модель, яка підійде саме львівській команді. Клуб розраховує при ньому не лише покращити результати, а й розкрити молодих футболістів. Тепер головне питання - чи зможуть "Карпати" утримати заданий темп та довести, що їхній яскравий старт не був випадковістю.

Віктор Скрипник ("Зоря"): тренер, який вміє робити з футболістів "мужиків"

56-річний Віктор Скрипник – тренер, який не любить виправдань та вміє постояти за свою команду. У серпні 2026 року після вольової перемоги над "Поліссям" він пояснив свій підхід коротко і без зайвих слів: "Зоря" - це мужики".

Сам він пройшов футбольну школу, де слабких не тримають. 1996 року Скрипник перебрався з "Дніпра" до німецького "Вердера" і провів у Бремені вісім років. Став чемпіоном Німеччини, двічі виграв Кубок країни, а після завершення ігрової кар'єри залишився у клубі тренувати молодь. 2014-го йому довірили головну команду "Вердера" - так Скрипник став першим українським тренером на чолі клубу німецької Бундесліги.

В Україні Скрипник також довів, що вміє досягати результату. Із "Зорею" він двічі завойовував бронзу чемпіонату і доходив до фіналу Кубка країни. Після роботи у "Ворсклі" та "Металісті 1925" влітку 2025 року повернувся до луганського клубу.

Зараз перед Скрипником непросте завдання: зробити "Зорю" (що займає поки що 7-й рядок у турнірній таблиці) стабільнішою і повернути її у боротьбу за високі місця. Сам тренер розуміє, що однієї жорсткості недостатньо, а команда має додавати від матчу до матчу. Але принцип залишається незмінним - на полі потрібні гравці, які не здаються та відповідають за результат. Саме таких Скрипник і хоче бачити у своїх "мужиках".