США вперше запустили 3D-друкований реактивний дрон-перехоплювач з багі

Американська компанія Cummings Aerospace вперше запустила свої реактивні ударні дрони Hellhound S3 з пускової установки на автомобілі. Два апарати злетіли один за одним, а керував обома один оператор з одного ручного пульта, повідомило видання The Defence Blog з посиланням на компанію.

Випробування провели ще 25 серпня на полігоні Pendleton UAS Range в Орегоні, а результати компанія оприлюднила лише у середині жовтня. Інженер компанії з Гантсвілла, штат Алабама, запустив дрони з утилітарного позашляховика Polaris з інтервалом менше ніж 90 секунд. Обидва несли інертне навантаження й пролетіли різні маршрути на різних швидкості.

Батарея в одних руках

Для Hellhound S3 цей тест став одразу кількома “першими”. До нього дрон понад десяток разів літав лише в переносній версії, а тепер уперше стартував з машини, уперше виконав послідовний пуск і вперше працював у зв’язці під керуванням одного оператора. Нову пускову установку на вісім дронів можуть підняти двоє людей, і її можна встановити на різні пілотовані та безекіпажні машини армії США.

Перед стартом оператор задає кожному дрону маршрутні точки, висоту й траєкторію. Далі апарати летять самостійно і транслюють дані на пульт, тож оператор бачить обидва польоти наживо й може змінити чи скасувати будь-яку місію.

Корпус із принтера

Головна особливість Hellhound — виробництво. Корпус дрона друкують на 3D-принтері, а решту збирають із готових комерційних компонентів, затверджених Пентагоном. Компанія заявляє, що може випускати понад 100 апаратів на місяць, і вже збудувала власну виробничу лінію за приватні кошти, щоб за потреби швидко наростити випуск.

Hellhound S3 завдовжки близько 90 см, тобто приблизно як бейсбольна бита, і важить близько 6 кг. Турбореактивний двигун розганяє його до 618 км/год, а дальність перевищує 60 км. Цю оцінку компанія зробила після тесту у вересні 2025 року: тоді дрон пролетів понад 30 км і сів, маючи в баку ще більше половини пального.

Старт із контейнера

Злітна смуга чи катапульта Hellhound не потрібні. У переносній версії дрон стартує вертикально просто з пускового контейнера, після чого переходить у горизонтальний політ і прямує до цілі. Повний комплект із дроном, контейнером і наземною станцією керування важить менше ніж 11 кг, тож його несе й запускає один піхотинець. Під час одного з тестів дрон баражував над ціллю “вісімками” на швидкості близько 80 м/с.

Залежно від завдання Hellhound працює як баражуючий боєприпас, високоточна зброя, дрон-камікадзе або перехоплювач. Для цього передбачено чотири змінні модулі: бронебійний, осколково-фугасний, засобів РЕБ і хибної цілі, які міняють менш ніж за дві хвилини без інструментів. Бронебійну бойову частину компанія вже перевірила на полігонних стендових випробуваннях.

Ціль — реактивні “Шахеди”

Ставка на швидкість невипадкова. Реактивні “Герані” вже змусили шукати перехоплювачі, здатні їх наздогнати, і Україна отримає десятки тисяч перехоплювачів SPYS саме під цю загрозу.

Свої відповіді мають і українські виробники. Наприклад, SkyFall розробила для полювання на реактивні цілі перехоплювач P1-SUN JetKiller зі швидкістю до 370 км/год. Hellhound S3 на папері майже вдвічі швидший, але бойової перевірки він поки не пройшов.

Від багі до катера

Наступним кроком Cummings Aerospace хоче провести залповий пуск з нової установки, а згодом запустити Hellhound з безекіпажної наземної машини та з безекіпажного катера в морі. Паралельно компанія розвиває більшу версію S4: вона стартує з труби, важить близько 20 кг і, за даними виробника, долає 130–140 км, тож її пропонують як дешеву крилату ракету і як засіб розвідки для американської програми “Золотий купол”.

Джерело: Defence Blog