Трамп може "викрутити руки" Україні: Федоров про задум Путіна та хаос у Вашингтоні

Після чергового ракетного удару по Києву, внаслідок якого загинула 21-річна дівчина, українська сторона знову повідомила про відсутність американського попередження щодо балістичної атаки. Водночас з'явилася інформація про можливу зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, на якій можуть обговорювати завершення війни без участі України.

Військово-політичний експерт Юрій Федоров в ефірі 24 Каналу пояснив, чому в американському керівництві можуть виникати суперечності щодо підтримки Києва та яку роль Китай здатен відіграти на можливому саміті. Він також припустив, що Трамп намагатиметься домогтися поступок від України, щоб продемонструвати зовнішньополітичний успіх після невдач на Близькому Сході.

Попередження про балістику

Володимир Зеленський та речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомили, що перед останньою балістичною атакою Україна не отримала необхідного попередження від американських партнерів. Раніше держсекретар США Марко Рубіо пояснював аналогічні проблеми програмним збоєм та заперечував, що Вашингтон навмисно припинив передавання розвідданих.

Водночас обмін інформацією охоплює значно більше, ніж повідомлення про ракетні пуски. Американські спецслужби передають різні розвідувальні відомості, точний перелік яких засекречений, тому встановити обсяг нинішньої співпраці неможливо.

Особливе значення для України мають дані про запуск балістичних ракет та траєкторію їхнього польоту. Вони дозволяють заздалегідь визначити ймовірний район удару й оголосити повітряну тривогу там, де існує найбільша загроза.

Час підльоту балістики дуже малий. Якщо говорити про Київ та ракети "Іскандер", це можуть бути одна-дві хвилини. За цей час хтось встигне дістатися укриття, а хтось ні. Але люди повинні мати хоча б можливість урятуватися,
– пояснив Федоров.

Зеленський раніше заявляв про відновлення обміну відповідною інформацією, проте після нової атаки знову з'явилися повідомлення про відсутність попередження. Причини таких перебоїв залишаються незрозумілими, а пояснення про технічну несправність не дає відповіді, чи можуть подібні ситуації повторюватися.

Федоров припускає, що проблема може бути пов'язана не лише з роботою відповідних систем, а й із суперечностями всередині американської адміністрації. Різні групи посадовців можуть по-різному оцінювати необхідність подальшої підтримки України та допустимість поступок Кремлю.

На мій погляд, у Вашингтоні немає чіткої позиції, як діяти в цій сфері: що передавати Україні, а що ні. Мабуть, різні групи, зокрема в найближчому оточенні Дональда Трампа, мають різні погляди. Імовірно, сам Трамп не дуже розуміє, що йому робити далі та як поводитися,
– припустив військово-політичний експерт.

Одним із найвпливовіших представників адміністрації Федоров вважає Марко Рубіо. На його думку, держсекретар належить до групи посадовців, які не зацікавлені в послабленні України заради домовленостей із Росією.

Подібної позиції, за оцінкою експерта, дотримується й частина американського державного апарату та військового командування. Це створює додаткову противагу політикам, які виступають за швидке врегулювання війни шляхом поступок Москві.

Значна частина державного апарату Сполучених Штатів і вищого військового керівництва виступає проти спроб умиротворення Росії. Вони вважають, що необхідно створювати серйозні засоби стримування російської агресії та не відступати від стратегічної позиції, якої США дотримуються ще з 1946 року,
– зазначив Федоров.

Додаткову невизначеність створюють проміжні вибори до Конгресу США. Федоров припускає, що республіканці можуть зазнати поразки, а Трампу доведеться зосередитися на збереженні власного політичного впливу перед початком роботи нового складу Конгресу 3 січня.

За такого сценарію американський президент може приділяти більше уваги внутрішній політиці, ніж масштабним міжнародним ініціативам.

Саміт Путіна, Трампа і Сі

За повідомленням The Wall Street Journal, Володимир Путін запропонував Дональду Трампу провести тристоронню зустріч із Сі Цзіньпіном без участі Володимира Зеленського. Кремль може спробувати використати такий формат для просування власного бачення завершення війни, розраховуючи на домовленості між найбільшими світовими гравцями.

Федоров не виключає проведення такого саміту. За його припущенням, російський диктатор навряд чи висував би відповідну пропозицію, не маючи хоча б попереднього розуміння позиції китайського керівництва.

Навряд чи Путін пропонував би Трампу такий варіант, якби принципово не домовився із Сі Цзіньпіном. Він не став би ризикувати й говорити від імені китайського керівництва, якби не отримав на це згоди Пекіна,
– вважає Федоров.

Одним із можливих періодів для зустрічі експерт назвав 17 – 18 листопада, пов'язавши ці дати з міжнародними заходами в Китаї. Проте участь Трампа та остаточний формат переговорів залишаються невизначеними, зокрема через внутрішньополітичну ситуацію у США.

Навіть якщо Пекін погодиться на тристоронню зустріч, це не означатиме підтримки російських вимог. Китай може використати переговори для посилення власної дипломатичної ролі, оскільки інтереси Москви та Пекіна щодо війни не повністю збігаються.

У чому тут небезпека для Путіна? Сі Цзіньпін може погодитися на таку зустріч, розуміючи, що відіграватиме головну роль – роль арбітра між Путіним і Трампом. І тоді китайському керівнику доведеться публічно викласти свою позицію та якось її реалізовувати,
– пояснив військово-політичний експерт.

Федоров розрізняє реальні інтереси китайського керівництва та його офіційні дипломатичні заяви. На його думку, Пекін отримує додаткові важелі впливу на Росію, США та частково Європу, поки війна триває, але водночас зацікавлений у недопущенні небезпечної ескалації, насамперед застосування ядерної зброї.

Офіційна позиція Китаю викладена в мирному плані 2023 року. Документ містить положення про повагу до суверенітету й територіальної цілісності держав, припинення бойових дій, початок переговорів, зменшення ядерних ризиків та відновлення постачання зерна через Чорне море.

Для Москви ці принципи створюють суперечність із вимогами закріпити окупацію українських територій та обмежити незалежність України. При цьому Пекін продовжує посилатися на власний мирний документ і не демонструє готовності офіційно відмовитися від його положень.

Китайські дипломати постійно говорять, що виходять саме з цього плану. Відмовитися від нього в Китаю немає підстав. Сі Цзіньпін так чи інакше повторюватиме основні принципи, а для Росії вони зараз малопридатні й суперечать реальній позиції Кремля, який не хоче припиняти війну,
– наголосив Федоров.

Положення про територіальну цілісність експерт трактує як аргумент на користь відновлення міжнародно визнаних кордонів України 1991 року. Водночас сам китайський план прямо не встановлює механізму повернення окупованих територій, тому загальні дипломатичні принципи Пекіна не означають автоматичної підтримки всіх українських вимог.

Можлива зустріч має для Путіна й політичне значення. Участь у переговорах поруч із керівниками США та Китаю дозволила б йому представити себе одним із ключових учасників вирішення глобальних проблем, а також продемонструвати підтримку Трампа в складний для того внутрішньополітичний період.

Ця пропозиція Путіна – спроба допомогти Трампу в умовах внутрішньополітичної кризи й водночас продемонструвати власну значущість. Мовляв, подивіться, я сиджу разом із двома провідними світовими лідерами та вирішую глобальні проблеми. Це Путіну дуже лестить,
– зауважив експерт.

Однак навіть домовленості між трьома державами не гарантуватимуть припинення бойових дій. Володимир Зеленський уже продемонстрував небажання погоджуватися на нав'язані Україні умови, а європейські держави мають власну позицію щодо майбутньої безпеки континенту.

Без України будь-які розмови про мирне врегулювання взагалі безглузді. Зеленський досить чітко показав, що не збирається йти на поводу у Сполучених Штатів. І без Європи вирішувати питання припинення війни також неможливо, тому що від її позиції дуже багато залежить,
– наголосив Федоров.

Європейські партнери продовжують відігравати важливу роль у військовій та фінансовій підтримці України. Тому навіть гучний тристоронній саміт не замінить необхідності домовлятися з Києвом та враховувати позицію країн, від яких залежатиме виконання можливих рішень.

Тиск Трампа на Україну

Дональд Трамп прагне досягти помітного результату в міжнародній політиці, який міг би зміцнити його позиції серед американських виборців. Федоров пов'язує це з наслідками військової кампанії проти Ірану та труднощами Вашингтона на Близькому Сході.

На його думку, США та Ізраїль завдали Ірану значних втрат, зокрема у військовій інфраструктурі та керівництві. Проте рішення Трампа припинити бойові дії на початку квітня, коли кампанія ще могла тривати, експерт оцінює як помилку.

Трамп міг би говорити, що він переможець, але виявився нездатним виграти цю війну. Замість того щоб продовжувати бойові дії, він зупинив їх у надії укласти угоду. Іранське керівництво розцінило це як прояв слабкості,
– вважає Федоров.

На відміну від близькосхідного напрямку, завершення російсько-української війни могло б стати для Трампа політично значущим досягненням. Однак Кремль не демонструє готовності відмовлятися від своїх вимог, і це суттєво ускладнює можливість швидких домовленостей.

Трампу потрібен успіх. А єдиний успіх, який він зараз бачить, – це зупинка війни в Україні. Але Путін не збирається зупиняти війну, і у Вашингтоні це прекрасно розуміють,
– пояснив військово-політичний експерт.

Американська адміністрація має значно більше можливостей впливати на Київ через військову та політичну підтримку, ніж змусити Росію добровільно відмовитися від своїх планів. Федоров припускає, що саме ця різниця може визначати подальшу тактику Білого дому.

Тоді залишається спробувати викрутити руки Україні як слабшій стороні конфлікту й змусити її прийняти умови Росії. Але в Україні виявилося досить жорстке і принципове керівництво, яке сказало: ні, ми на це не підемо,
– наголосив Федоров.

Володимир Зеленський продовжує відстоювати українську позицію, спираючись зокрема на підтримку європейських держав. Через це політичний тиск Вашингтона поки не забезпечив згоди Києва на російські умови завершення війни.

Одним із найжорсткіших можливих рішень Трампа експерт називає повне припинення американської допомоги Україні. Однак такий крок може мати серйозні внутрішньополітичні наслідки, адже підтримка українців зберігається серед значної частини американського суспільства.

Трамп може піти на дуже гострі кроки, наприклад заявити, що Сполучені Штати більше взагалі не допомагатимуть Україні. Але від 60 до 70 відсотків американських респондентів підтримують Україну, а не Росію. Якщо він піде на такий крок, його рейтинг може впасти ще більше,
– припустив військово-політичний експерт.

Можливе скорочення військової допомоги не обов'язково стане для Трампа шляхом до бажаного політичного результату. Україна продовжує розраховувати на європейську підтримку, тоді як самому американському президенту доведеться враховувати реакцію власних виборців на подальші рішення щодо війни.

Трамп хоче викрутити руки Україні заради власного успіху: дивіться відео