«Це вже скоро»: глава Google DeepMind змінив прогноз щодо появи загального ШІ

Лауреат Нобелівської премії з хімії та співзасновник Google DeepMind Деміс Гассабіс вважає, що загальний штучний інтелект (AGI) може з’явитися вже за два-три роки. Раніше він прогнозував, що на його створення знадобиться від трьох до п’яти років.

На думку науковця, AGI зможе виконувати широкий спектр інтелектуальних завдань на рівні людини, а також сприятиме науковим відкриттям і розробці ліків. Водночас Гассабіс наголошує на необхідності безпечно впровадити таку технологію та заздалегідь визначити, як вона вплине на суспільство.

«Це вже скоро. Мої прогнози стають дедалі ближчими до сьогодення», — заявив Гассабіс в інтерв’ю Бену Коену для The Wall Street Journal.

Гассабіс відомий своєю наполегливістю та схильністю до суперництва, однак головним критерієм успіху вважає не саме створення AGI, а його користь для людства. Він додав: «Перемога означає допомогти людству безпечно й надійно впровадити AGI у світ — на благо кожного».

Одним із напрямів, у яких Гассабіс очікує значного прогресу завдяки штучному інтелекту, є біологія. Він визнає, що розробка препаратів за допомогою ШІ, їхнє тестування та перетворення на повноцінні ліки потребують часу, але вважає саму можливість таких досліджень надзвичайно важливою.

«Те, що це взагалі працює — просто приголомшливо. Саме це приваблює мене в біології — і в самому житті. Це найскладніша система, про яку нам відомо», — зазначив Гассабіс та порівняв науковий прогрес із розвитком систем, які спочатку вдосконалюються повільно, а потім демонструють різкий стрибок. 

Гассабіс зосереджується не лише на практичних застосуваннях технології, а й на можливості розширити межі людського пізнання. Він сподівається, що за допомогою AGI зможе разом із системами штучного інтелекту та провідними науковцями досліджувати фундаментальні питання фізики й краще зрозуміти природу реальності.

«Я хочу використати AGI, щоб зрозуміти природу реальності. Сподіваюся, що сидітиму разом зі своїми системами AGI та видатними вченими-людьми, намагаючись осягнути наступний рівень фізики. Мабуть, це одна з перших речей, яку варто зробити», — додав науковець.

Водночас Гассабіс розуміє, що навіть поява AGI не означатиме завершення наукової роботи. Він підсумував: «Попереду багато роботи. Навіть якщо я поверну собі всі вечори для роздумів, цього все одно буде замало».

Попри розвиток сучасних моделей, Гассабіс вважає, що загальний штучний інтелект має відрізнятися від них здатністю послідовно мислити та пропонувати оригінальні ідеї. Він наголошує, що ключове значення має саме слово general — «загальний», адже йдеться не про окремі навички, а про широкий спектр інтелектуальних можливостей.

Одним із критеріїв появи AGI він називає так званий «тест Ейнштейна». Його суть полягає в тому, щоб перевірити, чи зможе система, навчена виключно на людських знаннях, доступних до 1901 року, самостійно відтворити наукові праці Альберта Ейнштейна, опубліковані у 1905 році, який називають його annus mirabilis — «дивовижним роком».

Гассабіс також припускає, що майбутній розвиток штучного інтелекту згодом сприйматимуть як початок технологічної сингулярності. Нещодавно під час конференції для розробників він заявив: «Озираючись на цей час, ми, гадаю, усвідомимо, що стояли біля підніжжя сингулярності».

Співзасновник DeepMind визнає, що дослідники зосереджувалися переважно на створенні AGI, приділяючи менше уваги наслідкам його появи. Тепер він вважає за необхідне обговорювати, які цінності має підтримувати така технологія, як вона змінить суспільні інститути та яку користь принесе людям. 

На цьому тлі Google DeepMind оголосила про створення DeepMind Institute — дослідницької платформи для розробки стандартів безпеки та контролю за розвитком AGI. Однією з перших ініціатив інституту, яку раніше запропонував Гассабіс, стала можливість запровадження незалежного тестування найпотужніших моделей за 30 днів до їхнього релізу з перспективою зробити таку перевірку обов'язковою умовою для виходу на ринок США.