Європу охоплює хвиля протестів, але найгірше може бути ще попереду — Politico

Протести у країнах Європи перетворюються на загальне явище. Континент опинився перед загрозою масштабної соціально-політичної кризи через стрімке зростання вартості життя, економічну стагнацію та нездатність урядів ефективно реагувати на невдоволення громадян. Як пише Politico, протести, які вже охопили Францію, Італію, Іспанію та інші європейські країни, можуть посилитися взимку через подорожчання енергоносіїв. А це створює сприятливі умови для ультраправих популістських партій напередодні виборів.

Видання зазначає, що суспільні наслідки цієї спіралеподібної кризи зростання вартості життя вже очевидні: від заворушень та мародерства у Франції на полях мирних протестів до блокування ланцюгів постачання в Італії та гігантських таборів на історичних іспанських площах. Водночас вирішення основних проблем, що вивели людей на вулиці, є складним завданням для урядів Європи.

«Жодне інше покоління не знало за останні 50 років стільки викликів», – сказала французька депутатка від партії «Зелені» Пурія Аміршахі, одна зі співголів новоствореного парламентського комітету, якому доручено розслідувати, якою мірою уряд неправильно впорався з протестом у суботу.

«Зі зниженням температури та відсутністю ознак послаблення енергетичної кризи, на горизонті маячить європейська зима невдоволення, а на континенті насуваються важливі вибори, деякі з яких передбачають впевнені націоналістично-популістські партії», - пише Politico.

Хоча ситуація у Франції, яка є другою за величиною економікою блоку, викликає особливе занепокоєння, вона не є унікальною. Експерти вказують, що вартості життя в країні не сильно відрізняється від решти Європи.

Вартість оренди житла в Іспанії за останні десять років зросла на 80%, у Португалії втричі. В Албанії протести тривають з травня, але нещодавно вони посилились під впливом студентів, які висловили невдоволення бідністю та вартістю життя. 

У Греції люди вимагають збільшення державного фінансування освіти, безпечних шкільних будівель та доступного житла. Сербські студенти також активно виходять на протести, перетворюючи зібрання на політичні мітинги напередодні парламентських виборів у неділю.

Молодіжні рухи також закликали до протестів у Німеччині,  а впродовж  вихідних студенти пройшли маршами в кількох містах північної Італії на знак протесту проти низької заробітної плати та вартості життя. 

Дослідниця агентства ЄС з покращення умов життя та праці Eurofound Марі Хайленд каже, що криза вартості життя «підриває» суспільний договір між поколіннями, оскільки молоді європейці стикаються з перспективою не виправдати своїх «неявних очікувань» бути такими ж заможними, як їхні батьки.

Деякі депутати  французького парламенту звинувачують уряд у тому, що вони випустили ситуацію з-під контролю, не взаємодіявши зі студентським рухом на ранній стадії. Один із них, Аміршахі, який брав участь у протестах минулих вихідних у своєму паризькому виборчому окрузі, заявив, що «всі європейські демократії повинні пильно стежити» за тим, що відбувається в країні, оскільки вона стикається з тим, що він назвав спробою придушити народне повстання силою.

Автори матеріалу вказують, що ключову роль у зростанні протестів та глибоко поляризованих політичних дебатів навколо них зіграли соціальні мережі. 

У вівторок французький уряд скликав ключові платформи для обговорення поширення контенту, який вважається таким, що прославляє вуличне насильство,.

Онлайн-активізм також сприяв поширенню рухів через кордони. В італійському місті Болонья протестувальники скандували вірусні гасла, які чули під час протестів у французьких середніх школах. В Албанії деякі протестувальники заявили, що їхні колеги з Іспанії надіслали їм гроші на такі засоби, як маски та очищена вода, щоб запобігти наслідкам сльозогінного газу.

В ефірі ультраправі партії Франції, Іспанії та Португалії намагаються скористатися гнівом на вулицях, звинувачуючи традиційні центристські політичні сили у нездатності задовольнити потреби пересічних громадян.

Кандидатка в президенти Франції Марін Ле Пен, намагається переконати виборців, що вона та її ультраправа партія «Національне об’єднання» є єдиною політичною силою, яка може відновити закон і порядок. Хорхе Мартін Фріас, депутат Європарламенту від ультраправої іспанської партії Vox, стверджував, що провідні європейські політики «скоїли гріх гордині та забули про простих людей».

Натомість французький уряд та праві політики звинуватили лівого кандидата в президенти Жан-Люка Меланшона, одного з перших прихильників студентських протестів, у розпалюванні заворушень заради своєї політичної вигоди. 

Ситуація в Італії, де права партія Мелоні стикається з протестами молоді на півночі, а далекобійники та фермери блокують з'їзди з автомагістралей, показує, що лідери всього політичного спектру стикаються з подібними проблемами.

В Іспанії більшість опитувань показують, що консервативна Народна партія має всі шанси отримати достатньо місць для формування коаліційного уряду з ультраправою партією Vox на майбутніх дострокових виборах у країні.

Зараз уся увага прикута до зниження температури та зростання цін на енергоносії, що може сильно вплинути на бюджети домогосподарств. Керівник Енергетичного центру Інституту Жака Делора Фук-Вінь Нгуєн заявив, що соціальних рухів слід очікувати, оскільки механізми, запроваджені урядами для захисту домогосподарств від зростання цін на енергоносії, пов'язаного з війною в Ірані, закінчуються. Жодна країна не застрахована, а Німеччина виявилася однією з найбільш вразливих цієї зими.

«Німеччина є однією з країн, за якими варто стежити, оскільки її запаси газу знаходяться на історично низькому рівні», – сказав Нгуєн.

Це означає, що німецькі домогосподарства, ймовірно, сильно постраждають від зростання цін на опалення, а напруженість на ринку газу, ймовірно, також пошириться на ринки електроенергії та сусідні країни, сказав Нгуєн.

Німецький економіст Карстен Бжеський каже, що найбільша різниця між Францією та Німеччиною полягає в тому, що «наразі Німеччина має глибші фінансові можливості», щоб пом’якшити вплив, «але те, що зараз відбувається у Франції, може легко статися через пару років у Німеччині».

Що станеться з підтримкою України, якщо політичний баланс у Німеччині зміниться? Наразі уряд Фрідріха Мерца не демонструє наміру згортати допомогу Києву. Проте «Альтернатива для Німеччини» набирає вагу, а її теза про те, що підтримка України суперечить інтересам ФРН, знаходить дедалі більше прихильників. Німецький історик і політичний експерт Томас Вайє у статті «Мерц поки тримає курс на Україну. Але Києву вже час готувати план Б» пояснює, чому Києву варто працювати не лише з нинішньою владою, а й готуватися до іншої політичної реальності.