Журналіст заявив про таємні мільярди Кушнера від арабських держав. Зять Трампа назвав це «божевільною вигадкою»

Зять Дональда Трампа Джаред Кушнер під час першого президентського терміну свого тестя мав доступ до банківського рахунку в Об’єднаних Арабських Еміратах, на який вносили гроші наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман та нині президент ОАЕ Мохаммед бін Заїд. Про це у своїй книзі, уривок з якої опублікував журнал Vanity Fair,  пише журналіст Метью Коул.

Посилаючись на дані з джерел журналіст зазначає, що наприкінці 2017 року Служба оборонної розвідки та безпеки Нідерландів затримала в Англії агента-хакера Головного розвідувального управління Росії. Йому запропонували співпрацю, або ж арешт британськими спецслужбами і він вибрав перше.  

Згодом агент надав нідерландській розвідці доступ до деяких даних із віддаленого серверу ГРУ, де виявились скріншоти з iPhone Джареда Кушнера.

Нідерландські розвідники вирішили розібратись, як росіяни отримали ці дані із iPhone X, який на той час був обладнаний найсучаснішою функцією безпеки. Врешті вони знайшли «вразливе вікно» та самі змогли фіксувати певні дані з телефону Кушнера.

Під час моніторингу цієї інформації вони виявили, що Кушнер використовував цей телефон для входу в банківський рахунок в ОАЕ, на який, як пише журналіст, на той час надійшли сотні мільйонів доларів із банку в Азербайджані. Відповідно, спочатку в MIVD думали, що Кушнер має якісь зв’язки з урядом Баку.

Коул пише, що Джаред Кушнер, правитель ОАЕ Мохамед бін Заєд та принц Саудівської Аравії Мохамед бін Салман «зійшлися в сприятливий момент». Мохамед бін Салман прагнув стати наслідним принцом, Мохамед бін Заєд хотів зірвати ядерну угоду Барака Обами з Іраном, а Кушнер хотів, щоб обидва допомогли йому змусити палестинців піти на угоду, яку б прийняв Ізраїль. При цьому останній мав певні фінансові труднощі, оскільки сімейний бізнес «Kushner Companies» мав погасити мільярдний кредит на нерухомість у Нью-Йорку.

На початку першого терміну Дональда Трампа бін Заєд та бін Салман запропонували профінансувати «чорну касу» для допомоги новій адміністрації у досягненні цілей зовнішньої політики.  У тому числі вони пропонували профінансувати обіцяну Трампом стіну між Мексикою та США. Але згодом ідея створення широкого таємного фонду для зовнішньої політики зійшла нанівець. Натомість обидва арабські політики перерахували щонайменше 2 мільярди доларів на щонайменше два банківські рахунки Кушнера. 

Один рахунок відкрили у найбільшому банку в ОАЕ First Abu Dhabi Bank. Як пише журналіст, із 2017 року саудівці та еміратці переказали на рахунок «Альфа», який мав використовуватися як фонд зовнішньої політики, приблизно 750 мільйонів доларів. Право на управління цими грошима було у Джареда Кушнера та Мохамеда бін Заєда, які прагнули укласти велику угоду для припинення ізраїльсько-палестинського конфлікту та вважали, що карту регіону потрібно перекроїти.

Рахунок виглядав як джерело фінансування урядової програми ОАЕ, за допомогою якої бін Заєд виплачував зарплати своїм чиновникам або фінансував державні школи. Але те, як і через кого гроші надходили на рахунок «Альфа», свідчило про те, що це мало залишатися таємницею.

Нідерландські розвідники, які стежили за рахунком, відзначили, що всі кошти надходили з банку в Азербайджані в американських доларах, і саме тому пов’язували на той момент старшого радника президента США із цією країною. Однак був момент, якого розвідники не побачили, — Кушнер не був власником банківського рахунку у First Abu Dhabi Bank. 

Коуел зазначає, що незалежно від того, чи був Кушнер підписантом, чи власником рахунку, він був зобов’язаний, згідно з нормами федерального уряду та Податкової служби США, повідомити про свій доступ до нього.

«Якщо цей факт не був повідомлений уряду США, не отримав його схвалення та не був зазначений у його податкових деклараціях, доступ Кушнера до рахунку «Альфа» міг порушувати законодавство США», - йдеться у книзі. 

Автор зауважує, що з огляду на посаду Кушнера контролював лише його тесть, який, за словами чотирьох високопоставлених чиновників першої адміністрації Трампа не давав жодного президентського дозволу на доступ Кушнера до банківського рахунку іноземного уряду.

Безпосередньо адвокат Кушнера категорично заперечив, що його клієнт взагалі мав будь-яку інформацію про благодійну організацію «Ватані», через яку проходили гроші, або банківський рахунок в ОАЕ, чи мав до них будь-який стосунок. 

Окрім банківського рахунку «Альфа», ще існував ще один рахунок, призначений для Джареда Кушнера. До весни 2018 року Мохамед бін Заєд переказав для нього приблизно 1 мільярд доларів до Ізраїлю. Автор пише, що невідомо, коли прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху вперше дізнався про гроші, але він начебто закликав Кушнера розмістити їх у Центральному банку Ізраїлю на рахунку, який мав би виглядати як урядовий. За словами джерела журналіста, не ясно як Кушнер використовував ці гроші, але вони були призначені для його особистої вигоди. При цьому посередником під час проведення грошей, начебто мав виступати на той момент посол США в Ізраїлі Девід Фрідман. Останні уже заявив, що нічого подібного не знав і не робив. 

Водночас ізраїльські медіа, які не обійшли цю історію, вказують, що Центральний банк Ізраїлю не веде особистих рахунків, а лише зберігає та переказує лише державні кошти. При цьому на урядових рахунках використовується система подвійного ключа, яка вимагає, щоб будь-які перекази з рахунку здійснювали дві уповноважені особи.

Автор пише, що невідомо, чи знала розвідка Нідерландів про другий рахунок. Водночас перед Кушнером стояло завдання перевести гроші з рахунку «Бета» в Ізраїлі на інші рахунки, де він міг би мати доступ до грошей, які неможливо відстежити. Співрозмовники журналіста зазначили, що  згодом частину грошей перевели на банківські рахунки на Кіпрі, а потім на інші рахунки.

Тоді ж, під час так званого дипломатичного потепління відносин між Ізраїлем та ОАЕ, Джаред Кушнер допоміг укласти таємну угоду, за якою Ізраїль мав допомогти захистити ОАЕ від масштабного військового нападу з боку Ірану. Для цього ОАЕ потрібно було покрити витрати на оборону і уряд країни таємно здійснив переказ уже на інший рахунок у Центральному банку Ізраїлю, який мав стати таким собі оборонним фондом на чорний день. 

«У сукупності ці три рахунки становили таємну зовнішню політику, про яку Кушнер домовився з лідерами Ізраїлю, ОАЕ та Саудівської Аравії», - підсумовує автор. 

Коул зазначає, що хоча посада Джареда Кушнера як старшого радника президента була неоплачуваною, він був офіційним державним службовцем. Відповідно він не лише мав розкривати фінансову інформацію, а й щороку, працюючи в Білому домі, мав подавати як публічну, так і конфіденційну фінансову декларацію та розкривати будь-який банківський рахунок, до якого він мав доступ як підписант або бенефіціар. Однак про дубайський рахунок він так і не згадав. 

На думку журналіста, надавши Кушнеру доступ до приблизно 2 мільярдів доларів, представники  ОАЕ та Саудівської Аравії фактично платили йому за вплив на уряд США. Водночас будь-які спроби вплинути на політику США, що фінансувалися іноземним урядом, можуть зробити його агентом іноземної держави. 

Після виходу публікації адвокат Джареда Кушнера заперечив, що його клієнт порушував будь-які закони під час роботи в Білому домі.Він наголосив, що Кушнер взагалі не знає, про що йде мова, оскільки «таких рахунків немає і ніколи не було». 

Сам Кушне в заяві на Х назвав звинувачення «абсолютно божевільними і такими, що ніколи не мали місця». 

«Ми офіційно спростували кожне з цих тверджень, автор не надав жодного доказу на їх підтвердження. Це обурливі вигадки, що подаються як журналістські розслідування. Протягом згаданого періоду я був однією з найбільш уважно досліджуваних осіб у світі, підданих інтенсивному висвітленню в ЗМІ, численним розслідуванням Конгресу та розслідуванню спеціального прокурора. Я добровільно співпрацював із слідством, надавши понад 30 годин свідчень. Жодне з цих звинувачень ніколи не спливало, тому що жодна з цих подій ніколи не відбувалася», – написав він. 

Об’єднані Арабські Емірати та Ізраїль офіційно історію не коментували. При цьому ізраїльські медіа вказали на закритий спосіб роботи Державного банку Ізраїлю. 

Нідерландська розвідка відмовилася коментувати свої методи роботи і джерела отримання інформації, а окремі ЗМІ, як от одна із найбільших газет країни De Volkskrant, написала, що не змогла підтвердити викладену в матеріалі інформацію.