Швидкість ремонтів і нова генерація: що визначатиме проходження зими в Україні — UAFP

Головним фактором під час проходження зими 2026–2027 роківстане швидкість. Саме вона визначатиме, чи встигатиме Україна компенсувати наслідки російських ударів і чи розпочнеться перебудова енергосистеми, яка зробить наступні зими безпечнішими. Про це йдеться у звіті Ukraine Facility Platform (UAFP), опублікованому на сайті організації. Аналітики проаналізували помилки української влади під час підготовки до зими, які, за їхньою оцінкою, «погіршили ситуацію з наданням критичних послуг громадянам».

«За гострого браку грошей, часу, людей і матеріалів пріоритет мають рішення, які максимально використовують уже доступні ресурси й не потребують нових великих бюджетних витрат. […] Логіка рекомендацій випливає з головної тези звіту: ключова проблема зими — брак генерації, а нова генерація найшвидше з’являється лише там, де працюють приватні гроші», — вважають аналітики.

На думку експертів, влада має розуміти, що приватний капітал не зайде в сектор без функціонального та прозорого ринку, на якому можна заробляти без ризику неплатежів і ручного регулювання.

«Тому поруч із конкретними кроками до початку сезону ми пропонуємо ринкові рекомендації — не як “реформи на потім”, а як умову того, щоб наступні зими були легшими», — йдеться у звіті.

Серед іншого, аналітики рекомендують поступово подолати боргову кризу на енергетичному ринку. Водночас повністю розв’язати її за один сезон практично неможливо.

«Це окрема велика робота, яка потребує комплексного плану. Сформувати його можна лише після якісного аналізу даних, яких у відкритому доступі немає. Але зупинити накопичення нових боргів можна вже зараз. Учасники балансуючого ринку станом на жовтень винні НЕК “Укренерго” близько 47 млрд грн, а компанія — учасникам ринку — 36 млрд грн. Ці суми зростають через політичні рішення, передусім через тарифи на тепло- та водопостачання, встановлені нижче собівартості», — зазначають аналітики.

Органи місцевого самоврядування, які встановлюють ці тарифи й водночас володіють відповідними підприємствами, мають або встановлювати економічно обґрунтовані тарифи, або компенсувати підприємствам різницю з місцевих бюджетів. Для теплопостачання населення, де діє мораторій на підвищення тарифів, реалістичною залишається лише друга опція.

Щоб цей механізм працював, варто запровадити солідарну відповідальність місцевих рад за зобов’язаннями їхніх підприємств перед кредиторами, а перевірку обґрунтованості тарифів доручити НКРЕКП. Водночас боржників потрібно розділити на дві категорії: тих, хто може платити, але не сплачує борги, слід змусити розрахуватися, а для тих, хто справді не має такої можливості, — знайти джерело фінансування в бюджеті.

Накопичені борги можна частково врегулювати шляхом взаємозаліку: зафіксувати станом на визначену дату заборгованість учасників ринку перед «Укренерго» та заборгованість самого оператора енергосистеми перед енергокомпаніями. Це дозволить погасити близько 70% боргів «Укренерго» перед учасниками ринку, не враховуючи заборгованість перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. Решту можна покрити за рахунок залучених коштів.

«Міністерство енергетики заявляло про потребу в 600 млн євро для оздоровлення балансуючого ринку, частину цієї суми може надати ЄБРР. Власне, частину цих коштів можна використати для остаточних розрахунків. У середньо- та довгостроковій перспективі єдиний надійний спосіб не допустити нових боргів — створити повноцінний ринок», — йдеться у звіті.