Століття сцени та пам’яті: як театр імені Лесі Українки відзначив 100-річчя
- © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA
У Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбувся ювілейний вечір з нагоди 100-річчя закладу. Захід пройшов у форматі театрального ревю, в якому поєдналися музика, жарти, спогади та зустрічі артистів різних поколінь із глядачами. Шоу стало діалогом про минуле та сьогодення театру, повідомляє фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.
Завдяки кумедним епізодам сцена була наповнена ностальгією за акторами та режисерами, для яких ця установа була центральною частиною їхнього творчого життя. Також учасники ревю самоіронічно висловилися про театральне життя та його закони.
Офіційною датою заснування театру вважається 15 жовтня 1926 року, оскільки саме того дня Київський окружний виконавчий комітет ухвалив рішення про надання Київському драматичному театру державного статусу. Однак історія закладу сягає 1891 року, коли Микола Садовський заснував перший стаціонарний театр у Києві на місці будівлі Бергоньє. Колектив працює в цій будівлі й донині.
Театр отримав ім’я Лесі Українки у 1941 році після постановки «Камінного господаря» в режисурі Костянтина Хохлова. У 1995 році закладові надали статус національного.
За століття на сцені театру змінилися покоління акторів і режисерів, а низка вистав увійшла до золотого фонду українського театрального мистецтва. Серед знакових постановок різних років — «Камінний господар» Лесі Українки, «Дерева помирають стоячи» Алехандро Касони за участю Євгенії Опалової та Віктора Халатова, а також «Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна, у якій головну роль виконувала Ада Роговцева.
До помітних робіт театру належить і «Казка про Моніку» — постановка 1970-х років за участю Анатолія Хостікоєва. До режисерів, пов'язаних із історією театру, належать також Костянтин Хохлов, Георгій Товстоногов й Роман Віктюк.
Ювілейне ревю об’єднало різні сторінки творчого життя театру — від спогадів про минулі покоління до розмови про його сьогодення. Колектив вводить нове десятиліття нових творчих планів та постановок.
Раніше ZN.UA повідомляло, що Національні академічні драматичні театри імені Лесі Українки та Івана Франка створили спільну постановку ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА». Вона поєднує античний міф про Кассандру з історією жінки із сучасної зони воєнного конфлікту, яка втратила пам’ять про себе.