Вперше в історії: авіаносець керував дроном через супутник на відстані 3380 км
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F4096eef6e7ed83ae2ddc5e31a43ff342.jpg)
ВМС США встановили дистанційне з’єднання з безпілотним літаком-заправником MQ-25A Stingray і керували ним з авіаносця, який перебував на відстані понад 2100 миль (приблизно 3380 км). Це стало новим етапом у роботі над інтеграцією безпілотників у палубну авіацію. Випробування відбулося на борту USS Ronald Reagan — авіаносця класу Nimitz, який діяв у Тихому океані. Випробувальний літак MQ-25A перебував на об’єкті компанії Boeing у місті Маскута, штат Іллінойс.
Під час попередніх морських випробувань оператори на борту авіаносця використали Центр управління безпілотною авіацією (Unmanned Air Warfare Center, UAWC), щоб встановити зв’язок із літаком за межами прямої видимості через супутникову мережу. ВМС назвали цю подію першим успішним встановленням зв’язку між пунктом керування на авіаносці, який перебував у русі, та літаком MQ-25A. Демонстрація мала перевірити системи зв’язку й керування, необхідні для майбутнього використання безпілотників на авіаносцях.
Супутники долають великі відстані
Для встановлення з’єднання використали супутникову мережу на низькій навколоземній орбіті з великою кількістю супутників (proliferated low Earth orbit, pLEO). Вона спирається на супутники, що працюють відносно близько до Землі, і забезпечує зв’язок на великих відстанях. Центр UAWC на авіаносці використав наземну станцію керування MD-5C для встановлення каналу зв’язку. Система поєднує мережу ВМС для командування, управління, зв’язку, обчислень та розвідки з апаратним і програмним забезпеченням, розробленим Lockheed Martin, а також іншим обладнанням державного виробництва.
“Це перше в історії встановлення зв’язку між бортовим центром UAWC авіаносця, який перебуває в русі, та літаком MQ-25A доводить, що авіаційне крило авіаносця майбутнього вже стало реальністю”, — заявив капітан Деніел Фусіто, керівник Управління програми безпілотної авіації авіаносців ВМС США.
MD-5C призначена для забезпечення командування й керування MQ-25A, а потенційно — й іншими безпілотними літальними апаратами, які можуть діяти з авіаносців ВМС США. Демонстрація стала частиною серії випробувань, покликаних перевірити процедури, мережі та інтерфейси, необхідні для експлуатації Stingray з авіаносця. Попередні випробування включали перевірки, коли кораблі перебували біля причалу та в морі. У роботах брали участь Управління програми безпілотної авіації авіаносців ВМС США та об’єднана випробувальна команда, до якої входили представники ВМС, Boeing і Lockheed Martin.
Розширення радіуса дії авіаносного флоту
Boeing розробляє MQ-25A Stingray для дозаправлення літаків ВМС США в повітрі. Це зменшить потребу використовувати пілотовані бойові літаки як заправники. ВМС очікують, що безпілотник підтримуватиме F/A-18E/F Super Hornet, дозволяючи їм довше залишатися в повітрі та діяти на більшій відстані від авіаносця. Використання спеціалізованих безпілотних літаків-заправників також може вивільнити більше Super Hornet для бойових завдань, замість того, щоб залучати їх до дозаправлення інших літаків.
MQ-25A має стати першим оперативним безпілотним літаком-заправником палубного базування ВМС США та закласти основу для інтеграції додаткових безпілотних літальних апаратів у майбутні авіаційні крила авіаносців. Остання демонстрація підтверджує важливий елемент цього плану: здатність підтримувати канал керування між авіаносцем, що перебуває в русі, та літаком, розташованим на значній відстані від нього. Щоб визначити, як система працюватиме під час звичайних польотів і виконання завдань з авіаносців, знадобляться подальші випробування.
Джерело: Interesting Engineering