Найдорожче скло в Європі та очікування місяцями: чому в Україні виник віконний дефіцт

Після російських обстрілів тисячі людей в Українізалишаються із вибитими вікнами — і все це напередодні холодів. І якщо тимчасово закрити отвори OSB-плитами чи плівкою можна досить швидко, то повноцінна заміна вікон перетворюється на тривале очікування. У деяких випадках на це йдуть навіть місяці.

Чому в Україні виник так званий «віконний дефіцит» — у сюжеті кореспондента ТСН Євгенія Гладуна.

Реалії обстрілів та тимчасові рішення напередодні зими

Локації, наче з фільмів жахів: понівечені будинки, обгорілі будівлі та вибиті вікна — так закінчується чи не кожен обстріл. Саме з такими реаліями українцям тепер доводиться зустрічатися чи не щодня.

Ми вже навчилися швидко прибирати все навколо, але нагадуванням про те, що та чи інша будівля стала ціллю росіян, як правило, залишаються такі фасади — у кращому разі забиті фанерою.

Масштаби руйнувань внаслідок війни — такі, з якими у сучасній історії не стикалася жодна держава. Лише скла щороку росіяни знищують близько п’яти мільйонів квадратних метрів. І наразі вже можна говорити про його дефіцит. До війни скло Україна переважно імпортувала. Єдиний в Україні вітчизняний склозавод за часів незалежності був у Лисичанську, який зараз окупований.

З тих пір потреби ринку в листовому склі забезпечуються виключно імпортом, а до 2022 року Україна закуповувала скло для виробництва вікон навіть у Росії та Білорусі.

Ось із такими тимчасовими OSB-плитами українцям доводиться жити, поки дочекаються постійних вікон. Іноді це очікування може тривати місяцями. А зараз, коли на календарі вже жовтень, це не лише питання ремонту та світла у квартирі, а й можливість пережити зиму.

Історія однієї родини з Києва: чекати на допомогу чи ставити за власні кошти

У Дніпровському районі Києва Олександр та Альона розповідають про пошкодження своєї квартири. У сусідній під’їзд їхнього будинку російський дрон влучив майже місяць тому.

Олександр та Альона, жителі пошкодженого будинку: «Епіцентр вибуху був у шостому під’їзді, а ми живемо в п’ятому, то нас там теж нормально зачепило: вікна повилітали, двері міжкімнатні. Поставили фанерки, тут ЖЕК організував видачу OSB-плит».

Кудись переїжджати звідси родина не планує, але й не знає, чи вдасться відновити вікна до морозів.

Нові якісні вікна, зокрема й аби покращити теплозбереження, Олександр з Оленою встановили навесні цього року. Тепер кажуть, що розраховують на допомогу.

Основний спосіб відновити пошкоджене житло — це отримати державну компенсацію за програмою «єВідновлення». Іноді із заміною вікон українцям допомагають благодійні фонди, однак їхні ресурси обмежені. Оформлення компенсації від держави зазвичай займає близько місяця, але на швидкість появи вікон у квартирі це ніяк не впливає.

Імпортне скло та вітчизняне виробництво: де криється дефіцит

Ігор Ліскі, інвестор та засновник компанії: «Зараз, на жаль, український споживач платить найвищу ціну в Європі за вікна. Не всі переробники готові з цим працювати, бо треба чекати. Великі переробники люблять працювати з великими контрактами, а дуже часто, коли там вибивають одне, два, три вікна окремих розмірів, то це таке кастомне рішення».

Ігор Ліскі планує побудувати новий український склозавод. Адже, каже, чим далі, тим дефіцит скла буде відчутнішим.

Щороку Україна закуповує в інших країнах майже 25 мільйонів квадратних метрів скла. Але це ще не вікна — далі виникають нові перепони.

Ігор Сидоренко, керівник виробництва: «Якщо це звичайна конструкція, то 4 дні з моменту, як ми отримали замовлення і всю інформацію. Терміни не змінилися порівняно з тим, що було рік тому чи навіть до повномасштабного вторгнення».

Керівник виробництва запевняє: виготовлення вікон не стало повільнішим, та й говорити про перенавантаження таких заводів не варто. Порівняно з довоєнним періодом український ринок відчутно скоротився: якщо у 2021 році це було 6 мільйонів конструкцій, то за підсумками минулого року — менш ніж 4 мільйони. Натомість після початку повномасштабної війни загострилася інша проблема.

Брак кадрів — головна причина затримок із монтажем

Ігор Сидоренко, керівник виробництва: «Людей, які займаються безпосередньо встановленням цих конструкцій на місцях, точно стало набагато менше, ніж було до повномасштабного вторгнення. Відповідно, це може бути така історія, що вони фізично виготовлені, ми їх як виробник доставимо до об’єкта, але на цей об’єкт приїде бригада, яка буде їх монтувати, наприклад, за тиждень або навіть за місяць».

Проблему з нестачею фахівців підтверджують і у парламенті.

Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку: «Брак кваліфікованих кадрів, які можуть здійснювати монтаж вікон, заміри — ця проблема існує. Вона існує об’єктивно у зв’язку з тим, що в Україні в цілому брак кваліфікованих робітничих спеціальностей і, звичайно, мобілізація, тому що багато фахівців служать у Збройних силах України, їх фізично немає на своїх робочих місцях».

Аби вирішити цю проблему, потрібно змінювати систему профосвіти на рівні навчальних закладів, кажуть у парламенті, та готувати більше фахівців технічних професій — від монтажників до електриків, сантехніків та зварників.

На питання про те, як швидко можна вирішити цю проблему, народний депутат відповідає без ілюзій:

Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку: «Як чарівною паличкою змахнув — і одразу в усіх опинилися вікна, то такого рішення немає, звичайно. А швидкі рішення полягають у тому, що там, де є можливість, наприклад, встановити якісь тимчасові конструкції, забивати вікна фанерою, кілька днів плівкою їх закривати і кілька днів почекати, поки приїдуть вікна — хіба що так».

У сучасних українських реаліях нестача монтажників іноді затягує ремонт на місяці. Найгірше те, що швидкого та універсального рішення для всієї галузі поки немає. Для людей, які можуть залишитися без вікон узимку, це фактично означає неможливість зберегти тепло у своєму помешканні.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: НОВИНИ НА ТСН ОНЛАЙН | 20:00 23 ЖОВТНЯ | МАРАФОН "ЄДИНІ НОВИНИ" НАЖИВО