Росія почала бити по Україні новими ракети "Філін" - в чому небезпека

Ключові тези:

• РФ почала бити по Україні бюджетною крилатою ракетою "Філін"
• Її важко збивати через політ на наднизькій висоті
• Протидіяти, ймовірно, можна малими зенітними ракетами

Нова російська крилата ракета "Філін", про застосування якої повідомила українська розвідка, з дальністю до 1200 км становить загрозу для всіх регіонів України, а збивати її дуже важко. Головна небезпека в тому, що країна-агресорка вже підійшла до масштабування виробництва таких бюджетних ракет, заявив генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко в коментарі ТСН.ua.

Чому "Філін" так важко збити?

Романенко пояснив, що Росія впроваджує нові засоби повітряного нападу кількома хвилями. Спершу це були БпЛА з двигунами внутрішнього згоряння, далі – дрони з реактивними двигунами, а тепер настає черга малих крилатих ракет.

"Нам ще у вересні треба було готуватися до третьої хвилі – дешевих малих крилатих ракет, які активно розробляє Росія. Вони за планами ворога можуть летіти на дальність до 800 кілометрів на швидкості понад 700 кілометрів на годину", – розповів генерал.

За його словами, наскільки дешевим насправді є "Філін", ще треба з'ясувати, але ціна падатиме разом зі зростанням випуску. Головна проблема для ППО – здатність ракети летіти дуже низько.

"Вони тільки-но починають її масштабування, тому зазвичай така ракета більш дорога, але чим більше вони будуть її випускати та вдосконалювати, тим дешевшою вона буде ставати. Така ракета може летіти на наднизькій висоті і її дуже важко збивати. Це я вам кажу як фахівець протиповітряної оборони з досвідом у півстоліття: дуже важка повітряна ціль для обслуги та засобів ППО", – наголосив Романенко.

Як протидіяти новим ракетам?

Генерал вважає, що протистояти засобам "третьої хвилі" можна, передусім завдаючи ударів по місцях виробництва ракет і комплектуючих до них. Водночас дрони-перехоплювачі літакового типу, за його словами, тут уже не допоможуть.

"Скоріш за все, збивати російські "Філіни" можна малими дешевими зенітними ракетами. І в цьому напрямку ми маємо працювати вже зараз, щоб не вийшло, як з реактивними дронами, коли ми почали шукати протидію під час масованих атак реактивами Києва", – сказав військовий експерт.

Романенко також звернув увагу, що "Філін" – не єдина розробка такого класу в Росії. Він наголосив, що назви тут не мають великого значення, адже характеристики малих ракет будуть приблизно схожими.

"Так і у росіян: одна з компаній виготовила ракету "Філін", а інші розробляють свої варіанти, їх може бути безліч. Далі вони їх будуть застосовувати і дивитися, які з них більше ефективні, дешеві та запускати їх у масове виробництво", – пояснив він.

Що цьому передувало

Росія почала застосовувати "Філін" наприкінці літа 2026 року. Ракету розробило АТ "НПО "Молнія", що входить до корпорації "Тактичне ракетне озброєння", повідомило Головне управління розвідки Міноборони України в Telegram.

У розвідці зазначили, що "Філін" продовжує тенденцію російського ВПК до розробки недорогих засобів повітряного нападу з реактивною тягою та наземним пуском. Бортове обладнання ракети виготовляє ТОВ "ПЛАЗ", а за наведення на ціль відповідають інерціальна навігаційна система китайського виробництва та 16-канальна "Комета".

У компонентній базі бортового обладнання ГУР виявило 35 американських і 22 китайські компоненти. Основні характеристики ракети, за даними розвідки, такі:

• дальність польоту – до 1200 км;
• максимальна швидкість, заявлена противником, – 800 км/год;
• висота польоту – від наднизьких висот до 6 км;
• бойова частина – 50 або 100 кг;
• пуск – з наземної установки за допомогою порохового прискорювача;
• фюзеляж – з вугле- та склопластику, окремі елементи виготовлені за допомогою 3D-друку.

Чи вистачить Україні ППО проти дешевих російських ракет?

Авіаційний експерт Костянтин Криволап в інтерв'ю Главреду зазначив, що Росія робить ставку на масовість ударів і водночас посилює нові засоби ураження.

"Росіяни суттєво наростили кількість відносно дешевих засобів, які вже змогли або ще намагаються довести до великих обсягів виробництва. При цьому вони значно збільшують не лише кількість засобів із відносно невеликою бойовою частиною - 50-100 кг, а й масу вибухівки в нових засобах ураження", – наголосив фахівець.

Говорячи про природу цієї загрози, експерт підкреслив, що вирішальним фактором стає саме кількість, а не унікальність зброї.

"Загроза саме в кількості. Зараз виграє не той, хто зробить найкращий дрон, найкращу дрон-ракету чи якийсь унікальний засіб. Виграє той, хто зробить більшу серію", – пояснив Криволап.

Водночас аналітик звернув увагу, що лише збивати такі цілі в небі над Україною недостатньо.

"Ми не можемо забезпечити знищення всіх цих цілей лише тоді, коли вони вже летять над Україною. Нам треба знищувати їх на території Росії - коли вони ще тільки готуються до запуску або навіть виробляються", – підсумував експерт.

Нові ракети та дрони РФ – останні новини

Як повідомляв Главред, Росія дедалі активніше застосовує проти України нові засоби повітряного нападу з реактивною тягою. Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій Бескрестнов "Флеш" заявив, що на ударних "Герань-4" і "Герань-5" виявили нову систему навігації за зображенням місцевості. За його словами, вона не залежить від супутникового сигналу, тому не піддається впливу РЕБ.

Західні аналітики також б'ють на сполох через зростання загрози від російських реактивних дронів. За оцінкою Atlantic Council, швидкість нових реактивних дронів РФ зросла більш ніж удвічі. Аналітики зазначають, що перехоплювати їх винищувачами дорого.

У Повітряних силах ЗСУ теж визнають складнощі з відбиттям атак. Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, що туман і хмарність знижують ефективність ППО, яка залежить від видимості. За його словами, навіть поодинокі дрони, що долітають до цілей, можуть завдавати значних збитків критичній інфраструктурі.