"Укренерго" загрузло в боргах: що загрожує світлу та опаленню взимку

Головним фактором, який визначатиме, як Україна переживе зиму 2026–2027 років, стане швидкість. Саме від неї залежатиме, чи встигатиме країна компенсувати наслідки російських ударів по енергетиці й чи розпочнеться перебудова енергосистеми. Про це йдеться у свіжому звіті аналітичного центру Ukraine Facility Platform (UAFP), опублікованому на сайті організації.

Експерти проаналізували помилки української влади під час підготовки до попередніх зим і дійшли невтішного висновку: ці прорахунки «погіршили ситуацію з наданням критичних послуг громадянам». Ключова проблема поточного сезону — гострий брак генерації, а нова з’являється лише там, де працюють приватні гроші.

Боргова яма на енергоринку: реальні цифри

Найгірша ситуація — з боргами. За даними звіту, станом на жовтень учасники балансуючого ринку винні НЕК «Укренерго» близько 47 млрд грн, водночас сама компанія заборгувала учасникам ринку 36 млрд грн. Ці суми зростають через політичні рішення, передусім через тарифи на тепло- та водопостачання, встановлені нижче собівартості.

Аналітики наголошують: повністю розв’язати боргову кризу за один сезон неможливо, але зупинити накопичення нових боргів можна вже зараз. Для цього органи місцевого самоврядування, які встановлюють тарифи й водночас володіють відповідними підприємствами, мають або затверджувати економічно обґрунтовані тарифи, або компенсувати підприємствам різницю з місцевих бюджетів.

Частково борги пропонують врегулювати взаємозаліком: зафіксувати на визначену дату заборгованість учасників ринку перед «Укренерго» та заборгованість самого оператора перед енергокомпаніями. Це дозволило б погасити близько 70% боргів «Укренерго» перед учасниками ринку.

Скільки грошей потрібно, щоб врятувати зиму

Міністерство енергетики заявляло про потребу у 600 млн євро для оздоровлення балансуючого ринку. Частину цієї суми, за даними звіту, може надати Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). У середньо- та довгостроковій перспективі єдиний надійний спосіб не допустити нових боргів — створити повноцінний прозорий ринок, на якому можна заробляти без ризику неплатежів.

Окремо аналітики зачіпають масштаб проблеми генерації. Як писало видання ZN.UA, 1500 МВт додаткової генерації — це 70–80% пікового зимового споживання Києва. Ідеться про децентралізовані потужності, розміщені на понад десяти локаціях, які неможливо знищити одним ворожим обстрілом. Однак проєкт у столиці так і не реалізували.

Що радить UAFP, аби зима була легшою

У звіті пропонують не відкладати ринкові реформи «на потім», а розглядати їх як умову того, що наступні зими будуть легшими. Серед кроків — запровадити солідарну відповідальність місцевих рад за зобов’язання їхніх підприємств перед кредиторами, а перевірку обґрунтованості тарифів доручити НКРЕКП. Боржників радять розділити на дві категорії: тих, хто може платити, але не сплачує, — змусити розрахуватися, а для тих, хто справді не має такої можливості, — знайти джерело фінансування в бюджеті.

Як повідомляє ZN.UA з посиланням на звіт UAFP, за гострого браку грошей, часу, людей і матеріалів пріоритет мають рішення, які максимально використовують уже доступні ресурси й не потребують нових великих бюджетних витрат. Тобто перш ніж будувати нове, українська влада має навести лад у тому, що вже є, і зупинити нарощування фінансової прірви в енергетиці.