Чи можна знищити російські ботоферми дронами? Андрій Коваленко про слабкість кремлівських дата-центрів

За два тижні українські дрони вразили п’ять російських дата-центрів: три Яндекса, один Сбера і один VK. росія відповідає ударами по київських ЦОДах.

Чи можуть такі удари справді «вимкнути» російських ботів і у що варто цілитися далі, ITC.ua запитав в Андрія Коваленка — колишнього керівника Центру протидії дезінформації, а нині офіцера Сил оборони України, який займається напрямом когнітивної війни.

Хроніка: війна дата-центрів у жовтні

Усе почалося з російських ударів. З кінця вересня росія цілеспрямовано б’є по українських дата-центрах і називає це «примусовим цифровим детоксом». 8 жовтня Україна відповіла, і Володимир Зеленський назвав цю відповідь «дзеркальною».

• Ніч на 8 жовтня, сасово (рязанська область). Дрони влучили в дата-центр Яндекса, де стояли два з трьох суперкомп’ютерів компанії, на яких навчають YandexGPT. Почалася пожежа, а зона доступності Yandex Cloud ru-central1-b знеструмилася і повністю зупинилася. Того ж ранку Андрій Коваленко написав, що удару завдали Сили оборони, і додав: «в цю гру можна грати удвох».
• Ніч на 9 жовтня, калуга. Яндекс повідомив, що кілька модулів дата-центру «повністю виведено з ладу».
• 11 жовтня, Владімір. Дата-центр Яндекса повністю зупинився, впала ще одна зона хмари, ru-central1-a. Перестали працювати «Аліса», Yandex Go, пошта, оплати й сервіси сторонніх компаній, які жили в Yandex Cloud, — від Cian до РЖД. Таксі й доставка не працювали ще в шести країнах, зокрема в Казахстані, Білорусі та Вірменії. За оцінкою моніторингу IODA, протягом чотирьох днів ударів 78% мережі Yandex Cloud були недоступні ззовні. Через знеструмлені підстанції без світла залишилися близько 5 тис. мешканців міста.
• Ніч на 14 жовтня, балаково (саратовська область). Під удар потрапив новий дата-центр Сбера вартістю 122,2 млрд руб., призначений для державної платформи GosTech. Банк атаку підтвердив, але запевнив, що всі системи працюють штатно.
• Ніч на 18 жовтня, ленінградська область. Під час наймасовішої атаки на регіон Петербурга дрони вразили дата-центр VK у селищі Новосергіївка — чотири машинні зали і понад 20 тис. серверів поруч із підстанцією «Восточная» на 330 кВ, а також нафтовий термінал і склад Ozon. VK підтвердив атаку на свій ЦОД, але заявив, що сервіси працюють «у звичайному режимі», і масштаб пошкоджень не розкрив.
• Ніч на 21 жовтня, тимчасово окупований Луганськ. За даними телеграм-каналу Exilenova+, під удар потрапила будівля окупаційного оператора «Лугаком» разом із його центром телеком-послуг та ІТ-підтримки. Офіційного підтвердження поки немає.

Тим часом росіяни продовжують бити по Києву. 19 жовтня балістична ракета знищила дата-центр «Датагруп»: компанія вважає його невідновлюваним і обслуговує клієнтів із резервних майданчиків. Вчора, 21 жовтня, російська атака пошкодила дата-центр GigaCenter, і компанія попередила клієнтів про можливі перебої.

Україна втратила більше майданчиків: щонайменше п’ять київських ЦОДів, серед них «Парковий», Cosmonova і «Датагруп», оголошено невідновлюваними. Росія втратила більше зв’язності: три влучання в Яндекс поклали хмару, від якої залежали держсистеми, банки й сервіси у шести країнах. Українські сервіси працюють із резервних майданчиків, зокрема в ЄС.

Що втратила росія

Наслідки для Яндекса досі не подолано. Після третього удару Yandex Cloud перейшов в аварійний режим, обмежив створення нових ресурсів і радив клієнтам переносити навантаження до Selectel, K2Cloud і VK Cloud. За джерелами «Коммерсанта», заміна обладнання займе до пів року, а співрозмовник The Bell у Яндексі сказав, що частину потужностей не відновлять ніколи.

Яндекс вписав атаки дронів у форс-мажорні обставини угоди з користувачами. 16 жовтня російські медіа з посиланням на анонімні джерела написали, що страховка дата-центрів від терактів закінчилася якраз перед першим ударом. Яндекс це заперечує, але умов полісів не розкриває.

Удари оголили головну слабкість російської цифрової інфраструктури — її концентрацію. Ще навесні 2025 року в москві майже не лишилося вільних потужностей ЦОД для великих клієнтів, а підключення нових майданчиків до енергомережі складне й дороге. 

Міністр цифрового розвитку РФ Максут Шадаєв 12 жовтня назвав атаки «безпрецедентними» і повідомив, що Мінцифри разом із Міноборони займуться захистом дата-центрів. Навіть російські Z-блогери визнали, що політика «цифрового суверенітету» зробила ЦОДи вразливішими, бо вся інфраструктура тепер зосереджена всередині країни. 

Водночас кремль відповідає посиленням контролю: ще наприкінці серпня указ дозволив державі брати під контроль дата-центри, погано захищені від дронів.

Чи замовкли боти

Після ударів соцмережами розлетілася теза, що російські ботоферми «замовкли». Володимир Зеленський 12 жовтня сказав, що в соцмережах «стало трохи легше дихати». Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу 18 жовтня заявив, що після ударів по Яндексу зникло 60% російської онлайн-активності проти Ізраїлю. Даних він не навів, а ізраїльська компанія CHEQ, яка відстежує ботів на мільйонах сайтів, змін у своїх даних не побачила.

Віральний графік Cloudflare, який падав до 0,4%, насправді показував трафік пошукового робота Яндекса, а не ботів у соцмережах. Аналітична компанія Graphika не знайшла помітного падіння активності в спільнотах AfD, MAGA і Reform UK, про які йшлося у вірусних дописах: кількість дописів в AfD-спільнотах змінилася лише на 4%, а згадки MAGA після удару по Владимиру навіть зросли на 25%. Падіння на 5–15% Graphika зафіксувала лише в російськомовних телеграм-каналах.

Найдетальніші дані на сьогодні оприлюднив ЦПД. Аналітики центру за допомогою платформи Osavul проаналізували 22 664 повідомлення від 5 201 акаунта з ознаками неавтентичної поведінки за 26 темами в українському інфопросторі у Facebook і Telegram за 6–12 жовтня. Після удару по Сасово 8 жовтня кількість повідомлень впала на 83,6% — з 4 032 до 660, у Telegram приблизно на 90%, у Facebook на 79,5%. Але вже 10 жовтня активність повернулася вище рівня до удару. Після владіміра падіння склало 42,6%, а частковий удар по калузі помітного ефекту не дав. За даними ЦПД, оператори ботомереж вручну перемаршрутизували трафік і відновили роботу приблизно за 12 годин. Сам центр наголошує: йдеться про збіг у часі, а не доведений причинно-наслідковий зв’язок, і загального суттєвого падіння активності всіх російських ботомереж немає.

Андрій Коваленко пояснює, що падіння було, але стосувалося конкретного сегмента. За його словами, активність зменшилася серед акаунтів, залежних від російських мовних моделей Яндекса, зокрема тих, що працювали на аудиторії Німеччини, Нідерландів і Франції. Там «активність припинилася на певний час», найпомітніше — в X. Відсотків він не називає.

«У відсотках важко виміряти, чесно кажучи: потрібно досліджувати історію конкретних акаунтів», — каже Коваленко.

Чому ботоферму не можна просто розбомбити

Інфраструктура найбільшої російської кампанії Doppelganger розміщувалася в європейських і азійських хостингах, зокрема в Hetzner у Фінляндії, і ховалася за Cloudflare. Ізраїльська CHEQ пояснює, що складні операції впливу зазвичай працюють через домашні IP-адреси і проксі в інших країнах, а не через сервери великої російської компанії, які легко заблокувати.

«Повністю знищити ботоферми неможливо. Частина знаходиться в хмарах, частина використовує іноземні проксі, іноземні хмари в тому числі», — пояснює Андрій Коваленко.

Сучасна ботоферма, за словами Коваленка, вже не схожа на «фабрики тролів» минулого десятиліття, де роботу виконували переважно люди, а софт додавали поступово. Тепер усе автоматизовано: «все через код, під’єднання мовних моделей відбувається через код». Тому удари по Яндексу й спрацювали. 

Збої в YandexGPT та інших мовних моделях компанії призвели до того, що ботоферми, які працюють на європейські регіони і залежать від таких моделей, «банально не могли завершити задачу».

«Але це знову ж таки тимчасове явище», — наголошує Коваленко.

Решта ланцюга ще різноманітніша. Є ферми на SIM-картах, є конкретні телефони, фізично розміщені в тих чи інших країнах, є окремий процес створення «аватарів» — фейкових особистостей. І все це, каже Коваленко, досі здебільшого адмініструють люди. 

Частина цього ланцюга працює навіть в Україні: у квітні 2026 року СБУ в Житомирі викрила ферму з майже 2 тис. SIM-карт, яка щомісяця продавала понад 3 тис. Telegram-акаунтів російським спецслужбам. А генерації контенту багато обчислень не треба: для мережі Storm-1516 ГРУ профінансувало сервер, який стояв у звичайній квартирі.

Головна проблема військового підходу — розпорошеність цієї інфраструктури. Після ударів сервери можуть перенести під землю, «і яким чином ти їх б’єш?». Будь-які дії воєнного характеру, на думку Коваленка, дають лише тимчасовий ефект. Як приклад він наводить Іран: після ударів по певних об’єктах там теж припинилося адміністрування частини акаунтів у X, але згодом його відновили.

Цей випадок добре задокументований: 13 червня 2025 року, коли Іран залишився без інтернету під час ізраїльських ударів, сотні фейкових акаунтів, що просували незалежність Шотландії, одночасно замовкли. Через 16 днів вони повернулися з тими самими профілями, але вже з проіранськими меседжами.

Справжнє вузьке місце — ШІ-детектори соцмереж

Набагато вразливішою точкою ботоферм Коваленко вважає не залізо, а бік платформ. Вузьке місце — «автономні ШІ-моделі, які виявляють ботів і є складовою безпеки тих чи інших соцмереж». Як приклад він наводить TikTok, де штучні акаунти блокуються автоматично за певними ознаками.

«І ми в цьому свого часу допомогли TikTok — по ключових словах, які застосовують росіяни у виробництві цього контенту, щоб одразу бачити штучність. Ось це їхнє вузьке місце», — розповідає Коваленко.

Дані незалежних дослідників це підтримують. Аналітики ISD відстежили, як платформи реагували на російську кампанію Operation Overload: TikTok і Bluesky видалили понад 90% її контенту з вибірки, X — 73%. Тобто модерація б’є саме по тій частині ланцюга, куди дрон не дістане.

Звідси головна рекомендація Коваленка: ключове — це робота з безпекою платформ і з моделями протидії. Створення моделей, які автоматично виявляють і блокують ботів, він називає «дуже чудовою інвестицією в майбутнє».

ШІ — ціль. Але енергетика — важливіша

Водночас Коваленко не вважає удари марними. На запитання, чи є російський штучний інтелект військовою ціллю, відповідає однозначно: «Безперечно».

Він пояснює: цивільне суспільство користується загальнодоступними нейромережами, але військові розробки ШІ не публічні, і їх ведуть Китай, США, Європа та росія. росія тут суттєво відстає, «банально тому, що в росії немає необхідних чипів у тих кількостях». Проте вона розвиває військовий ШІ і для інформаційної війни, і для керування боєм.

«Тому, звісно, знищення потужностей — це плюс. Але весь штучний інтелект вибудовується на енергетичних спроможностях. Енергетика — це ціль, яка вплине на роботу штучного інтелекту. Тому що штучний інтелект харчується насамперед енергією. Енергетика — основа його існування», — підсумовує Андрій Коваленко.

Що далі

Жовтневі удари показали, що централізована цифрова інфраструктура Росії вразлива. Кілька дата-центрів у регіонах навколо Москви тримають на собі хмари, платежі, держсервіси й мовні моделі, тому влучання в один об’єкт відчувають мільйони користувачів у кількох країнах. 

Але ботоферми, як пояснює Коваленко, влаштовані інакше. Вони розпорошені між хмарами, проксі, SIM-картами й людьми, і дрони вибивають їх лише на години чи дні. Тож удари по ЦОДах завдають росії реальної шкоди: вони б’ють по економіці, ШІ-обчисленнях і державних сервісах, які неможливо швидко відновити через санкції та брак енергії. А от довгострокова боротьба з ботами, найімовірніше, відбуватиметься не в небі над “Владіміром”, а в алгоритмах модерації соцмереж.