Обмеження Starlink для України стривожило Європу: чи є альтернатива мережі Маска

Власні мережі ЄС і Канади запрацюють не раніше 2028–2029 років, а перехід на них потребує заміни тисяч терміналів.

Коротко:

• Союзники США бояться раптового відключення Starlink
• OneWeb має 650 супутників проти понад 11 000 у Starlink
• Європейська IRIS² запрацює не раніше 2029 року

Обмеження роботи Starlink в Україні, запроваджені за рішенням Ілона Маска, загострили тривогу союзників США через залежність від супутникової мережі SpaceX. Європейські партнери побоюються, що компанія може в будь-який момент відрізати доступ до критично важливого зв'язку без жодних консультацій, а готової заміни поки немає, повідомляє The Wall Street Journal.

Раніше видання з'ясувало, що Маск особисто розпорядився обмежити роботу Starlink в Україні. Обмеження запровадили 14 жовтня, і через них частина українських ударних дронів і дронів-перехоплювачів фактично не могла виконувати завдання.

Найрізкіше відреагувала Варшава, яка співфінансує використання системи в Україні. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський публічно звернувся до власника SpaceX.

"Чим більше ви займаєтеся політикою за допомогою своїх продуктів, тим більшої шкоди завдаєте своєму бренду", - написав Сікорський.

Головна проблема, за оцінкою WSJ, у тому, що ринок не пропонує конкурентоспроможного аналога, який міг би за короткий час забезпечити зв'язок такого ж рівня.

Європейський конкурент поступається в рази

Розрив між американським лідером і європейськими гравцями видання показує в конкретних цифрах.

"Єдиною європейською компанією, здатною керувати супутниками на низькій навколоземній орбіті, де домінує SpaceX, є OneWeb, дочірня компанія французького концерну Eutelsat. Наразі OneWeb керує приблизно 650 супутниками і планує збільшити їх кількість до приблизно 1 300 до 2030 року. У Starlink на орбіті вже перебуває понад 11 000 супутників", - пише WSJ.

Для фронту технологія OneWeb має суттєві недоліки. Її термінали більші, важчі та споживають більше енергії, що ускладнює їхнє застосування в бойових умовах.

Швидкої міграції також не вийде. SpaceX використовує власні закриті рішення, тому відмова від Starlink чи його військової версії Starshield на користь OneWeb означала б заміну тисяч абонентських терміналів.

Канада і ЄС будують власні мережі, але не раніше 2028–2029 років

Канадська компанія Telesat розробляє низькоорбітальну мережу Lightspeed і просуває її як рішення, що дасть користувачам більше суверенітету у сфері зв'язку. Перший із 288 супутників має вийти на орбіту в грудні, а повноцінну роботу мережі заплановано на початок 2028 року.

Євросоюз уклав контракт з Eutelsat і ще двома компаніями на створення угруповання IRIS² із 348 супутників. Проєкт оцінюють приблизно в 17,5 млрд доларів, а перші запуски заплановані на 2029 рік.

Фінансові ресурси європейців і канадців при цьому значно менші за можливості SpaceX. Ринкова капіталізація компанії Маска, за оцінками, наведеними у WSJ, сягає близько 2 трлн доларів.

Як обмеження вдарили по українських перехоплювачах

Як писав Главред, проблеми почалися в середині жовтня. У ніч на 14 жовтня SpaceX запровадила обмеження швидкості для терміналів Starshield, якими користуються ЗСУ. Залежно від засобу та підрозділу зв'язок зникав під час руху зі швидкістю від 72 до приблизно 161 км/год.

"Обмеження стосується "військового пакету" послуг StarShield і встановлено на швидкість 100 миль на годину. Наші сили оборони не отримували попередження про такі обмеження, і це призвело до зриву низки місій", - заявив тоді радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій Бескрестнов (Флеш).

Найсильніше це вдарило по протиповітряній обороні. Зеленський визнав, що через зниження швидкості українські сили не змогли збити частину реактивних "шахедів". Ці дрони летять швидше за 400 км/год.

Перші ознаки відновлення з'явилися ще зранку 24 жовтня. Сили оборони та фахівці Міноборони зафіксували, що Starlink і Starshield почали тримати зв'язок на швидкості понад 161 км/год. У міністерстві тоді заявили, що продовжують тестування на вищих швидкостях, щоб визначити верхні ліміти та з'ясувати, наскільки насправді відновлено зв'язок.

Обмеження Starlink в Україні - що відомо

Як повідомляв Главред, у ніч на 14 жовтня українські військові повідомили про обмеження роботи терміналів Starlink. Під час руху зі швидкістю понад 160 км/год зв’язок почав зникати. Через це було зірвано низку важливих місій.

Адміністрація Дональда Трампа заявила українській стороні, що не має жодного стосунку до обмежень у роботі Starlink в Україні. У Білому домі зазначили, що не контролюють компанію Ілона Маска.

Державний секретар США Марко Рубіо також спростував причетність Вашингтона до обмеження швидкості Starlink для дронів ЗСУ. Він також заявив, що Україна поки що не має доступу до військової супутникової системи Starshield.

Згодом The Wall Street Journal, посилаючись на джерела серед американських чиновників, написала, що Ілон Маск особисто ухвалив рішення обмежити швидкість роботи військової версії супутникового інтернету Starlink, від якого критично залежать Сили оборони України.

Супутниковий зв’язок Starlink знову стабільно працює під час руху зі швидкістю понад 400 км/год. Перебоїв поки що немає, заявив 24 жовтня міністр оборони Євген Хмара.