Радіодиктант національної єдності: за що критикували авторів і читців радіодиктанту

"Вона знімалась голою для Playboy, невже не знайшлося більш достойних кандидатів?" - приблизно так половина коментаторів відреагувала на новину про те, що колишня модель та співачка Даша Астаф’єва цьогоріч читатиме радіодиктант. Але навіть якби Астаф’єва ніколи не роздягалась на камеру, її б усе одно знайшли за що розкритикувати. Така вже нелегка доля читців Радіодиктанту національної єдності. 

Сама ж Астаф’єва відповіла на критику жартома. 

- Не сподобалося, що я знімалася для Playboy 20 років тому. Хіба жінка з обкладинки журналу, який нишком передавали однокласники одне одному на перервах, варта когось "об’єднати"? Вона, навпаки, асоціюється в усіх з усамітненням! Писали, що я молода і красива, тому люди будуть відволікатися від диктанту – це ненормально. І що я стара і некрасива, мені час купувати тонометр, а не гратися в забавки – це ненормально. Писали це лисі чоловіки, старші за мене, - написала Даша.

На тлі палких дискусій навколо участі Астаф’євої згадуємо, хто читав диктант у попередні роки та за що їх критикували. 

Авраменка критикували за словникові наголоси

Радіодиктант національної єдності вперше провели у 2000 році з ініціативи команди "Українського радіо". Відтоді він став щорічною традицією, приуроченою до Дня української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня.

До 2020 року майже усі диктанти писав та читав один із найвідоміших українських мовознавців, автор понад п'ятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури, теле- та радіоведучий Олександр Авраменко. Загалом він провів 14 радіодиктантів. Якщо порівнювати із кількістю критики диктанту в останні роки, то Авраменко відбувся малою кров'ю.

Та все ж і в його випадку без критики не обходилось. Мовознавцю закидали, що він пропонує ставити наголоси на словах не там, де ми ставили усе життя. Наприклад, замість “чорнозЕм” - говорити “чорнОзем”. 

- Не я ті норми створював. Якщо ви зазирнете до словників радянської доби - 50-60-х років минулого століття - чи до словників Грінченка столітньої давності, всюди побачите, що наголос стоїть у цих словах на другому складі. Це не вибрики моди і не нові наголоси. Якщо з екрана телевізора говорю про правильне вживання слів чи їх написання, я ж не можу придумувати наголосів. Мене заклюють, якщо я порушуватиму словникову наголошувальну норму. Є словник, і не треба боятися заглядати у нього. Тому жодного негативу на мою адресу у цьому питанні не може бути, - відповідав на претензії Авраменко в інтерв'ю "Високому замку".

Також Авраменка критикували за занадто складні і "підступні" тексти. В одному реченні він міг розставити 10 розділових знаків. 

У 2020 році Авраменко відмовився писати та читати радіодиктант. Текст написав письменник та видавець Іван Малкович, а читала акторка Римма Зюбіна. Авраменко в ефірі 1+1 розкритикував текст за неграмотність та зізнався, що пошкодував про свою відмову від участі в підготовці. 

Андрухович читав занадто швидко

У 2021 році автором і читцем Радіодиктанту національної єдності став письменник Юрій Андрухович. Він написав текст під назвою "Слідом за пам’яттю" та прочитав його під час прямого етеру.

Учасники нарікали на швидкий темп читання Андруховича, через який не всі встигали записувати текст. "Текст чудовий, диктування жахливе", - приблизно так звучала більшість коментарів під трансляцією. Додаткові труднощі спричинило інтонування. Часом було складно зрозуміти, де має бути тире, а де кома.

Тоді ж почали точитися дискусії, що краще запрошувати читати диктант не зірку, а людину, яка вміє диктувати. 

Ада Роговцева довела до сліз

У 2022 році авторкою радіодиктанту стала письменниця та кінорежисерка Ірина Цілик, яка написала текст "Твій дім". Озвучила його в прямому етері легенда українського кінематографу Ада Роговцева.

Це був один із найбільш вдалих диктантів, який дійсно об'єднав українців, а не навпаки, як це часто буває. Читання Роговцевої було настільки проникливим, що ведучий трансляції Роман Коляда не стримав сліз. Більшість відгуків про її читання були позитивними.

Мовознавиця Лариса Масенко, яка була консультанткою і методисткою радіодиктанту, оцінила текст як середній за складністю. За її словами, основні труднощі виникали не з лексикою, а з розстановкою розділових знаків.

Гнатковського хвалили за те, що не поспішав

У 2023 році текст Радіодиктанту національної єдності під назвою "Дороги України" написала письменниця, авторка роману "Земля загублених" та лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко. Прочитав його в прямому етері актор і театральний режисер Олексій Гнатковський.

Читання Гнатковського переважно оцінювали позитивно: його хвалили за чіткість, інтонацію та повільний темп читання. Водночас учасники диктанту скаржились, що було складно із пунктуацією.

Довгі речення Забужко породили купу мемів

У 2024 році авторкою тексту Радіодиктанту національної єдності "Магія голосу" стала одна із найбільш контроверсійних постатей в українській літературі, письменниця та поетеса Оксана Забужко. Прочитав його в етері поет і військовослужбовець Павло Вишебаба.

Текст учасникам сподобався, натомість вони скаржилися на складну пунктуацію, велику кількість тире та незнайомі слова, наприклад "брехунець" (побутова назва радіоточки). Українці жартували про характерний для Забужко синтаксис та довгі речення. "У Забужко речення довші, ніж повітряна тривога під час радіодиктанту", – такі меми гуляли у соцмережах. Вишебаба визнав, що диктант був складним навіть для нього.

Наталю Сумську розкритикували за "урок зі скоропису"

У 2025 році текст Радіодиктанту національної єдності під назвою "Треба жити!" написала письменниця та авторка бестселера "Спитайте Мієчку" Євгенія Кузнєцова. Озвучила його акторка театру й кіно, народна артистка Наталія Сумська.

Це один із найгучніших випадків критики за всі часи написання радіодиктанту. У соцмережах Сумську критикували за швидкий темп читання та неправильну інтонацію. Телеведуча Марічка Падалко назвала це "найгіршим начитуванням за останні роки". Сумську за швидкий темп читання розкритикувала навіть її рідна сестра, акторка Ольга Сумська.

Окремо нарікали і на складність тексту, зокрема через діалектні слова. Водночас усі зацінили "сукні з лелітками"та алюзію на цитату Леся Подерев'янського. А ще цей диктант породив цілу хвилю мемів та жартів. 

Диктант нещадно розкритикувала пенсіонерка зі Львова Христина Гоянюк, яка не пропустила жодного Радіодиктанту національної єдності.

- По-перше, недобре прочитаний, сам текст - дурнуватий. Я не знаю… Хай би краще читав цей текст Павло Вишебаба, який минулого року диктував. З ним хоча б можна було писати, - заявила вона.

Ведучий "Українського радіо" Роман Коляда перебив Гоянюк у прямому етері, через що спалахнула дискусія "щодо свободи слова".

• 19 жовтня Даша Астафʼєва прокоментувала хейт через те, що вона читатиме радіодиктант.
• 12 жовтня "Суспільне Мовлення" та "Суспільне Культура" повідомили, що вперше читців радіодиктанту буде двоє - учитель української мови та літератури Артур Пройдаков, а також волонтерка та громадська діячка Даша Астаф’єва. Артур Дронь станет автором диктанту.
• Кореспондентка Коротко про писала про Радіодиктант національної єдності: 10 запитань про його історію, особливості та традиції.