Трамп потрапив у пастку Путіна: економічні поступки не зупинять війну в Україні — The Atlantic

Президент США Дональд Трамп помилково вважає, що економічні стимули змусять Росію погодитися на мирну угоду щодо України.

Про це у статті для The Atlantic пише старший науковий співробітник Brookings Institution Томас Райт.

Щоб змінити розрахунки Кремля, Сполученим Штатам потрібно посилити тиск на Москву та допомогти Україні зміцнити оборону.

Автор проводить паралель із 1965 роком, коли президент США Ліндон Джонсон запропонував Північному В’єтнаму масштабну економічну допомогу в обмін на припинення гібридної агресії проти Південного В’єтнаму. Однак Ханой відмовився від пропозиції.

На думку Райта, цей історичний приклад демонструє, що фінансові стимули не завжди здатні змінити поведінку держав, для яких важливими є націоналізм, ідеологія та геополітичне суперництво.

Аналітик вважає, що Дональд Трамп припускається подібної помилки у спробах домовитися з російським диктатором.

«Дональд Трамп потрапив у ту саму пастку з Володимиром Путіним, очевидно вважаючи, що правильні економічні стимули переконають російського лідера укласти мир. (…) Наївність, що стоїть за цим, можливо, можна було б вибачити, якби Путін був новим лідером без жодного досвіду, але він — відома особистість. Україна — його одержимість, його білий кит. Він хоче підкорити її і довів, що заплатить величезну ціну за досягнення цієї мети», — пише Райт.

За словами автора, на початку другого президентського терміну Трамп прагнув швидко завершити війну, заморозивши лінію фронту та домігшись відмови України від вступу до НАТО.

Однак замість посилення військової підтримки Києва та збільшення санкційного тиску на Москву американська адміністрація зробила ставку на економічні домовленості з Росією.

До переговорної команди долучився друг Трампа, бізнесмен Стів Віткофф. Він працював над можливими домовленостями з російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим.

Серед попередніх пропозицій були скасування санкцій проти Росії, запуск спільних американсько-російських бізнес-проєктів і повернення Москви до «Групи семи». Однак переговори зайшли в глухий кут через вимогу Путіна передати Росії додаткові українські території.

Згодом дипломатичні контакти супроводжувалися домовленостями щодо постачання російського дизельного пального на американський і світові ринки. Адміністрація Трампа також розглядала можливість повернення Росії частини заморожених активів як стимулу для часткового припинення вогню.

На думку Райта, спроби домовитися з Москвою через економічні вигоди лише погіршили відносини між Вашингтоном і Києвом. Водночас Росія, як зазначає автор, прагне скористатися зимою, щоб послабити Україну масованими ударами по енергетичній інфраструктурі.

Крім того, Москва може розширювати диверсійну кампанію проти європейських партнерів України.

Аналітик переконаний, що змінити розрахунки Кремля можна лише шляхом посилення тиску. Для цього США мають забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони, допомогти завдавати втрат російським військам і підтримувати європейських союзників у протидії російським атакам.

«Путін, схоже, вважає, що час на його боці. Поступки Трампа зміцнюють це переконання», — пише Райт.

Автор також закликає Трампа врахувати перспективу зміни американської політики після наступних президентських виборів. На його думку, майбутня адміністрація США може зайняти жорсткішу позицію щодо Росії, і Вашингтон міг би використати цю можливість як аргумент для досягнення угоди на прийнятних для України умовах.

Райт вважає, що головне завдання американського президента — переконати Путіна, що продовження бойових дій коштуватиме Росії дорожче, ніж припинення війни.

«Щоб досягти припинення вогню, тепер він має переконати Путіна, що війна буде дорожчою за мир», — підсумовує аналітик.

Раніше повідомлялося, що Росія може використати відновлення тристоронніх переговорів для просування своїх вимог і посилення тиску на Україну.

Ми раніше інформували, що Європейський Союз прагне взяти участь у наступному раунді переговорів між Україною, Росією та США, щоб посилити свій вплив на процес мирного врегулювання.