Кінець безмитної посилки: хто заплатить за нові правила ЄС і України

15 жовтня 2026 року Верховна Рада скасувала звільнення від сплати ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Нові правила запрацюють не раніше 1 липня 2027 року і лише після окремого рішення уряду, але їхнє ухвалення є однією з умов бюджетної підтримки України з боку Європейського Союзу і Міжнародного валютного фонду.

Ця новина звучить як суто внутрішня податкова історія, проте вона є частиною значно ширшого процесу. Упродовж 2026 року рішення про скасування безмитної посилки ухвалили й у ЄС, а США скасували її ще наприкінці серпня 2025 року. Модель, на якій виросли Temu, Shein і AliExpress, втрачає головну перевагу одразу на трьох ринках, і варто розібратися, кому це вигідно й хто зрештою за це заплатить.

Як Європейський Союз скасував безмитний поріг для дрібних посилок

Звільнення від мита для відправлень вартістю до 150 євро діяло в ЄС з 2008 року й задумувалося як спрощення для митниць, яким не було сенсу оформлювати кожну дрібницю. Ситуацію змінили глобальні маркетплейси. За даними Єврокомісії, 2024 року до ЄС надійшло близько 4,6 млрд дрібних посилок, 91% із них — із Китаю, а 2025 року їх кількість зросла ще на 26% і сягнула 5,8 млрд одиниць. Комісія також оцінює, що близько 65% таких посилок декларуються із заниженою вартістю. Рада ЄС погодила запровадження фіксованого мита у грудні 2025 року, а 11 лютого 2026 року формально його ухвалила: мито 3 євро діє з 1 липня 2026 року до 1 липня 2028 року. Після цієї дати має запрацювати єдине митне сховище даних ЄС, і дрібні товари обкладатимуть митом за звичайними ставками.

Фіксоване мито стягується не з посилки, а з кожної товарної позиції за митним класифікатором. Як пояснює сама Єврокомісія, п'ять футболок в одному пакунку обійдуться покупцеві в 3 євро мита, а три футболки й годинник — уже в 6 євро. До мита додається новий збір за митне оброблення в розмірі 2 євро, який також нараховується за кожну товарну позицію. Держави ЄС мають почати його застосовувати не пізніше 1 листопада цього року. На відміну від мита, цей збір не має кінцевої дати й застосовується незалежно від вартості замовлення.

Окремі держави вирішили не чекати спільного рішення: Італія з початку 2026 року стягує власний збір 2 євро з відправлення, Франція з 1 березня запровадила податок на дрібні посилки. Румунія бере 25 леїв (майже 5 євро) з кожної посилки вартістю до 150 євро з-поза ЄС. Цей збір не замінює європейського мита, а додається до нього, тому з липня румунський покупець сплачує і 3 євро за кожну товарну позицію, і 25 леів за посилку. Чи збережуть румунський збір після того, як з 1 листопада почне діяти загальноєвропейський збір 2 євро, чи скасують або переглянуть його, наразі невідомо.

Поспіх Брюсселя має і зовнішню причину. Після того, як США закрили власний безмитний поріг, частина китайських посилок, що втратили американського покупця, попрямувала до Європи. Європа стала для платформ зручною заміною американського ринку, тоді як рівноцінної заміни самій Європі вони вже не мають. Офіційно ЄС обґрунтовує мито необхідністю забезпечити чесну конкуренцію з європейськими продавцями, захистити права споживачів і боротися з митним шахрайством. Є і мотив, про який говорять менше: мито належить до власних ресурсів бюджету ЄС, тому три чверті надходжень від нього спрямовуються до загальноєвропейського бюджету, а державам, митниці яких виконують роботу зі стягнення, залишається лише чверть.

Чому 3 євро мита для дешевого товару важать більше, ніж для дорогого

Фіксована ставка однакова для будь-якого товару, але не для будь-якого покупця. Для речі за 100 євро мито 3 євро означає подорожчання на 3%, для речі за 10 євро — вже на 30%, а саме товари за кілька євро становлять основу асортименту Temu і Shein. За інформацією грецького видання Greek City Times, після 1 липня кількість відправлень із Китаю скоротилася на 14–18%, проте середня задекларована вартість посилки зросла з 8,82 до 11,47 євро. Покупці не відмовилися від китайських товарів, а почали замовляти за один раз більше однотипних речей, щоб розподілити мито на дорожчий кошик, через що загальна вартість імпорту може навіть не зменшитися.

Мито з фіксованою ставкою за своєю природою регресивне, бо відносно більше платить той, чия покупка менша, а найменші покупки роблять домогосподарства з невисокими доходами, для яких маркетплейс давно став заміною звичайного магазину. Європейські споживчі організації реформу все ж підтримали, адже роками скаржилися на небезпечні іграшки, косметику й електроніку з таких посилок, а очільник Європейської організації споживачів (BEUC) Агустін Рейна прямо визнав, що митниці не впоралися з цим потоком. Щодо мита, то аргумент про безпеку слабкий, адже її забезпечує не мито, а перевірка, і для цього ЄС розвиває окремі інструменти, насамперед санкції за Актом про цифрові послуги. У травні 2026 року Єврокомісія оштрафувала Temu на 200 млн євро, оскільки платформа неналежним чином оцінила ризики продажу незаконних товарів, зокрема зарядних пристроїв та іграшок, які не пройшли перевірок на безпечність. У лютому Комісія відкрила провадження щодо Shein, зокрема через продаж незаконних товарів, а з 2028 року платформи, які систематично пропускають небезпечні товари, ризикуватимуть штрафом до 6% вартості свого річного імпорту до ЄС.

Куди переїжджають склади китайських платформ після запровадження мита ЄС

Найважливіший наслідок нового мита помітний не на митниці, а в логістиці. Фіксоване мито 3 євро стягують із посилки, яка перетинає кордон ЄС окремо, а за товар, ввезений великою партією на європейський склад, сплачують звичайне мито один раз, і далі його доставляють покупцеві вже всередині єдиного ринку. Китайські платформи підготувалися до цього заздалегідь. Shein розбудовує великий логістичний центр у Вроцлаві, Temu ще на початку 2025 року ставив мету відвантажувати близько 80% європейських замовлень із місцевих складів і, за галузевими оцінками, лише за останній рік відкрив десять складів у восьми європейських державах. Amazon, який відповів китайським конкурентам власним сервісом дешевих товарів Amazon Haul, повідомив, що 97% його відправлень у ЄС уже виконують із європейських складів.

Для бюджету така зміна корисна, бо великі партії проходять звичайне митне оформлення зі сплатою мита і ПДВ за повними ставками, а польські й інші європейські складські та транспортні компанії отримують нові замовлення і робочі місця. Для європейського виробника одягу чи побутових товарів виграш значно скромніший: китайський товар залишається на полиці, от тільки полиця тепер стоїть у Польщі, а не в Китаї. Мито змінює форму китайської присутності на ринку ЄС, проте не обов'язково її масштаб.

Що змінить для українського покупця скасування пільги на посилки до 150 євро

В Україні пільга була щедрішою, ніж у ЄС. У Євросоюзі ПДВ сплачують із будь-якої посилки незалежно від її вартості ще з липня 2021 року, коли скасували неоподатковуваний поріг 22 євро, і до цього літа звільнення діяло лише щодо мита, тоді як в Україні посилки вартістю до 150 євро не обкладали ні митом, ні ПДВ. 2025 року в Україну надійшло 75,6 млн міжнародних відправлень на 167,3 млрд грн, з яких товари на суму приблизно 93 млрд грн, або майже 56% загальної вартості, перетнули кордон без сплати податків. За даними Державної митної служби, 74% відправлень, або 55,7 млн посилок, надійшли з Китаю, а обсяг відправлень Temu до України за рік збільшився у 3,5 разу. Міжнародні доставки «Нової пошти» за той самий рік зросли з 19 до 29 млн посилок. 2025 року 90% найбільших отримувачів посилок становили фізичні особи, і цей факт найкраще пояснює проблему: під виглядом особистих покупок в Україну заходять комерційні партії, штучно подрібнені до вартості 150 євро.

Ухвалений законопроєкт переносить на Україну європейську модель 2021 року, а не нинішнє європейське мито. ПДВ нараховуватимуть на кожну посилку, а обов'язок сплачувати його до бюджету покладають на маркетплейс. Поріг 150 євро для ввізного мита зберігають, без ПДВ залишаються некомерційні відправлення від однієї фізичної особи іншій вартістю до 45 євро, а також окремі товари для військових. Для українського покупця дрібні закордонні покупки подорожчають приблизно на 20%, проте навіть після реформи він платитиме менше, ніж європеєць, який до ПДВ сплачує ще 3 євро мита за кожну товарну позицію і 2 євро збору за митне оброблення.

Уряд очікує близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку, хоча недоотримані через пільгу податки 2025 року оцінювали у 18,6 млрд грн. Офіційна аргументація скасування пільги збігається з європейською майже дослівно: усунення дискримінації національного виробника, чесна конкуренція, боротьба з тіньовим імпортом. Відмінність полягає в іншому: ЄС ухвалював своє рішення без зовнішнього примусу.

Хто виграє і хто платить за кінець безмитної посилки в ЄС і в Україні

Виграють від нових правил національні продавці й виробники, які нарешті зможуть конкурувати з іноземними платформами на рівних умовах, а також загальноєвропейський бюджет. У межах ЄС додаткові економічні вигоди отримують також учасники внутрішнього логістичного ринку: складські комплекси, транспортні компанії та оператори, які забезпечують доставку товарів безпосередньо кінцевим споживачам. В Україні ця логіка діє інакше, бо українські правила не створюють податкового стимулу ввозити товар великими партіями: посилка до 150 євро звільнена від мита, тоді як велика партія — ні. Перенести склади ближче до покупця платформи можуть хіба що заради швидкості доставки, і тоді постане питання, чи запропонують українські логісти такі склади раніше за польських конкурентів. Платить насамперед покупець, особливо той, хто купував найдешевше, а втрачають поштові оператори, які будували стратегію під потік китайських посилок: «Укрпошта» ще у січні 2025 року оголосила про стратегічне партнерство з Temu.

Європейський досвід перших місяців показує, що кінець безмитної посилки не зупиняє китайського товару, а змінює шлях, яким він потрапляє до покупця, і перерозподіляє витрати між покупцем, бюджетом і логістами. Для України цей досвід важливий насамперед в адмініструванні: ПДВ, який має сплачувати маркетплейс, надійде до бюджету лише тоді, коли платформи зареєструються і звітуватимуть. Інакше частина посилок піде сірими каналами, під виглядом подарунків від фізичних осіб до 45 євро або через карго-перевізників, і за реформу заплатить той, хто купує на офіційних платформах, а не той, хто ввозить товар в обхід податків.

Не менш важливе питання, про яке в дискусії про посилки зовсім не згадують, стосується вступу до ЄС. З переходом на спільну митну політику ЄС український покупець платитиме вже не лише ПДВ, а й європейське мито та збір за митне оброблення, і три чверті митних надходжень спрямовуватимуть до бюджету ЄС. Ухвалене 15 жовтня рішення є першим, але явно не останнім кроком до правил, за якими з часом купуватимуть усі українці.