Мобілізація до 2027 року, нові правила бронювання та звільнення з ЗСУ: деталі змін

В Україні подовжили дію воєнного стану та мобілізації до кінця січня 2027 року, водночас уряд готує суттєві зміни до правил бронювання військовозобов’язаних. Влада опрацьовує нові механізми звільнення зі служби для окремих категорій бійців та фіксує зростання кількості жінок, які добровільно долучаються до ЗСУ.

Що відомо — читайте у матеріалі ТСН.ua.

В Україні подовжили воєнний стан та мобілізацію

Прездентт України Володимир Зеленський підписав закони про подовження дії воєнного стану та загальної мобілізації, ще на три місяці.

Відповідна інформація з’явилася в картках документів №16183 та №16182 на сайті Верховної Ради

Закони наберуть чинності від 05:30 31 жовтня 2026 року та діятимуть до 29 січня 2027 року.

Зміни до мобілізації та бронювання в Україні — що варто знати

В Україні вдосконалюють механізми мобілізації та бронювання, аби зупинити зловживання та впорядкувати систему. Про це на Київському міжнародному економічному форумі заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Уряд планує чітко розділити поняття критичності підприємств та економічні критерії бронювання, оскільки висока зарплата та відсутність податкових боргів не роблять компанію автоматично критичною.

«Розділяємо поняття критичності від економічних критеріїв бронювання. Це дуже важливо. Чому? Тому що заробітна плата і відсутність податкових боргів — це не одне й те саме, що підприємство є критичним. Це важливо, це дійсно дає виділення, вичищення і додаткові надходження, але це не дорівнює критичності», — каже Корецький.

За уточненням прем’єр-міністра, що справді критичними галузями залишаються енергетика, оборонно-промисловий комплекс (ОПК), зв’язок, житлово-комунальне господарство, фармакологія, харчова промисловість та логістика. Для підприємств енергетики та ОПК прем’єр гарантував збереження бронювання на рівні 90–95%.

Вжиття жорсткіших заходів зумовлене виявленням схем, коли під виглядом критичних створювалися фірми без реальних оборонних замовлень задля масового бронювання працівників.

Водночас Корецький повідомив, що до 1 грудня 2026 року уряд запропонує новий суспільний договір та оновлену систему бронювання працівників бізнесу.

«Ми зберемо великий бізнес, асоціації — давайте про це поговоримо. Ці розмови не можуть бути нескінченними, бо ми так ніколи не знайдемо рішення. Але базуючись на відгуках бізнесу, ми точно будемо до 1 грудня пропонувати цей новий соціальний договір, нову форму і систему бронювання», — сказав він.

За його словами Кабмін готує посилення контролю за наданням статусу критично важливих підприємств і перегляд квот. Зокрема, уряд скасував норму, яка дозволяла не враховувати вже заброньованих чоловіків під час розрахунку загальної квоти.

Водночас розширено коло осіб із правом на відстрочку від мобілізації — до нього додали членів Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти та працівників його секретаріату.

Кабмін оновив правила бронювання від мобілізації — головні зміни

Увечрі 26 жовтня з’явилася постанова Кабінету міністрів України №1328, у якій передбачені зміни до бронювання працівників, зокрема:

• нові ліміти — для підприємств ОПК та енергетики квоту встановлено на рівні до 95% (понад це — за окремим рішенням), щоб зберегти критично важливий персонал;

• перегляд статусу — влада протягом 10 днів оновлює критерії критичності. Підприємства, що їм не відповідатимуть, втратять право на бронювання;

• контроль — новостворений Координаційний центр погоджуватиме збільшення броні понад 50% та рекомендуватиме скасування критичного статусу;

• терміни — звичайний розгляд заявок — до 1 місяця, терміновий — до 7 робочих днів. Оформлення додаткової броні через «Дію» — до 10 робочих днів;

• облік відстрочок — працівники з іншими підставами для відстрочки (багатодітні, опікуни) відтепер враховуються при розрахунку загальних лімітів підприємства.

Варто зауважити, що після набрання чинності на перегляд критеріїв відведуть 10 днів.

Що відомо про демобілізацію та зниження мобілізаційного порогу

нардеп і член оборонного комітету Ради Федір Веніславський в інтерв’ю «Новини.LIVE» заявив, що масової демобілізації військовослужбовців до завершення воєнного стану не буде, оскільки такий сценарій є нереалістичним і популістським.

За його словами, Міноборони за дорученням президента напрацьовує механізм звільнення для окремих категорій бійців. Серед можливих критеріїв — тривала участь у бойових діях та наявність поранень. Веніславський наголосив, що процес має бути справедливим і прогнозованим, а під час формування правил важливо врахувати не лише тих, хто воює від 2022 року, а й захисників, які перебувають у строю ще з 2014-го.

Остаточні пропозиції щодо переліку категорій у парламенті очікують від оборонного відомства.

Водночас Веніславський зазначив, що у Верховній Раді немає ініціатив щодо зниження призовного віку нижче 25 років або мобілізації жінок. Він наголосив, що подібних планів немає ні в Міноборони, ні в командуванні ЗСУ.

«Ані зниження віку нижче 25 років, ані мобілізації жінок не планують», — зазначив нардеп.

Найближчим часом зміни нижньої межі призову не передбачаються. Водночас у перспективі парламентарі можуть розглянути зменшення верхньої планки перебування на військовій службі — з 60 до 55 або 50 років, однак наразі жодних офіційних законопроєктів з цього приводу немає.

Жінки йдуть до ЗСУ — які посади вони обирають найчастіше

Кожна четверта заявка до рекрутингового центру Десантно-штурмових військ надходить від жінок. Про це в етері «Новини.LIVE» розповів молодший лейтенант 2-го центру рекрутингу ДШВ Ілля Грицанюк.

Українки добровільно приєднуються до лав ЗСУ та обирають як тилові спеціальності (діловодство, фінанси), так і бойові напрями. Особливу популярність має служба в підрозділах безпілотних систем.

«Дуже багато жінок йдуть так само в безпілотники», — зазначив представник рекрутингового центру.

Він також наголосив, що жінки самостійно обирають напрям служби, зокрема й бойові посади. За словами Грицанюка, щоб розповідати про досвід військовослужбовиць і спростовувати стереотипи щодо жіночої служби у війську, центр публікує в соціальних мережах інтерв’ю з ними.

Загалом у підрозділах безпілотних систем частка жінок уже сягає близько 20%. За словами керівниці центру Drone Force Тетяни Муравйової, якщо на початку роботи закладу дівчат серед курсантів було 10–11%, то восени 2025 року під час одного з наборів їхня кількість зросла до 40%.

«Військовослужбовиці з перших днів досить результативно показали себе на різних посадах, довели свою ефективність як операторки БпЛА або НРК, інженерки, аналітикині та командирки підрозділів», — зазначала Муравйова.