Побудуй укриття або закривайся: як нові правила Кабміну загрожують малому бізнесу

У вересні Кабмін ухвалив три постанови, якими встановив нові правила роботи бізнесу, транспорту та медичних закладів під час повітряних загроз, розділивши їх на червоний та жовтий рівні. Головне нововведення постанов КМУ № 1092 та № 1128 — можливість продовжувати роботу під час жовтого рівня повітряної загрози (дронової) за умови дотримання вимог безпеки. А серед вимог безпеки — мати укриття або обладнаний безпечний простір, який можна облаштувати безпосередньо в будівлі.

Український бізнес, який поки що не має укриття, повинен облаштувати його до 4 грудня 2026 року. До цього терміну підприємства можуть продовжувати роботу під час жовтої тривоги за погодженням із трудовим колективом.

Чи встигнуть виконати вимоги невеликі магазини, кафе, перукарні та інші заклади, чи повинні вони будувати укриття, де і за чиї кошти. Як перевірятиметься реальна безпека таких приміщень і що чекає на підприємства, які не встигнуть підготуватися вчасно, — ці та інші питання сьогодні хвилюють бізнес. Але відповіді так і немає. А при цьому вже точаться наполегливі розмови про те, що легше згорнути роботу — закритися тимчасово або ж назавжди, ніж знову винаходити велосипед.

Уряд має намір перекласти відповідальність на бізнес

Як зазначає народна депутатка Ніна Южаніна, після ухвалення цих постанов мало хто розібрався і зрозумів, що держава може вимагати цього від усіх суб’єктів господарської діяльності. Але зараз усі в шоці. Якщо виконувати цю постанову, значить, доведеться залишати робочі місця, виганяти клієнтів у спеціальне укриття. Підприємці вважають, що держава робить усе можливе, щоб зупинити їхню діяльність.

"Насправді абсолютно очевидно, що уряд до кінця не розуміє, що саме пропонує. Вони намагаються перекласти відповідальність за всі нинішні виклики на когось іншого. Адже, по суті, є кілька органів центральної влади, які відповідають за безпеку під час воєнного стану. Очевидно, вони нічого кращого не змогли придумати, ніж обмежити бізнес", — підкреслює у коментарі Фокусу народна депутатка.

Бізнес сплачує податки, а забезпечення безпеки громадян — одна з основних функцій держави, вважає депутат. Зрозуміло, що гарантувати повну безпеку неможливо. Але це не означає, що держава має знімати з себе відповідальність і перекладати її на бізнес.

"Насправді ці постанови неможливо виконати. Адже тепер бізнесу доводиться об’єднуватися й встановлювати шелтери біля своїх приміщень. І ось подивіться, дуже часто два заклади поруч — чи то кафе, чи то якісь різні види послуг — вони навіть не змогли придбати один потужний генератор. Придбання шелтерів вони можуть не потягнути. У кожного різні можливості, кожен отримує різний прибуток. Це абсолютно нереально. До того ж треба десь їх поставити, ці споруди", — підкреслює Ніна Южаніна.

Підприємці не розуміють, де шукати укриття для клієнтів

А ось саме з установкою шелтерів можуть виникнути серйозні проблеми. За словами голови Асоціації власників МАФів Тетяни Петренко, встановлення бетонної конструкції — теж не вихід: вона коштує дорого, вимагає доставки та монтажу. Крім того, у Києві поки що немає чіткого порядку встановлення таких укриттів: невідомо, які дозволи потрібні, куди звертатися і хто має погоджувати їхнє розміщення.

"Якщо зараз кудись привезти, встановити на київській землі будь-яку споруду без дозволу — неважливо, чи то кіоск, чи то охоронна будка, чи бетонне укриття — це розцінюватиметься як самовільне захоплення землі, а це кримінальна стаття", — підкреслює у коментарі Фокусу Петренко.

Питань щодо цих постанов Кабміну більше, ніж відповідей. Насамперед уряд має роз’яснити, які вимоги висуваються до малого бізнесу. Чи достатньо, щоб укриття знаходилося в сусідньому будинку або поблизу, чи воно обов’язково має бути безпосередньо на території закладу? І як виконати ці вимоги кіоскам та невеликим окремо розташованим магазинам, у яких просто немає місця для облаштування укриття?

"Ми плануємо звернутися до уряду з проханням роз’яснити порядок виконання постанови та розглянути можливість запровадження винятків для окремих категорій малого бізнесу. Наприклад, можна встановити обмеження щодо площі приміщення або кількості працівників, щоб невеликі підприємства могли продовжувати роботу, а не закриватися напередодні зими", — підкреслює Петренко.

Незрозуміло також, які приміщення можна вважати безпечними. Наприклад, якщо магазин чи офіс розташований на цокольному поверсі, чи достатньо цього для роботи під час повітряної тривоги? Чи потрібно отримувати спеціальний висновок або сертифікат? Хто перевірятиме відповідність приміщення вимогам і які наслідки чекають на підприємців, які не зможуть їх виконати?

"Усі ці питання ми хочемо викласти у зверненні до уряду. Важливо розуміти не лише самі вимоги, а й порядок їх виконання, механізм контролю та можливі санкції", — зазначає підприємець.

Особливо тривожно, за її словами, що нові правила можуть змусити закритися саме малий бізнес. Який у складні періоди, коли великі мережі стикаються з перебоями у постачанні, підтримує місцеву економіку та забезпечує мешканців необхідними товарами й послугами.

"Ми не виступаємо проти безпеки. Але вимоги мають бути реалістичними, зрозумілими та здійсненними. Держава має пояснити, як малому бізнесу їх дотримуватися, а не ставити підприємців перед вибором: вкладати непосильні кошти в будівництво укриттів або закриватися", — констатує бізнесвумен.

Заклади не закриватимуться, але ось піти на канікули до весни можуть

На думку підприємців, одним із можливих рішень могло б стати розміщення у закладах інформації про найближче укриття та схеми проходу до нього. Це дозволило б малому бізнесу продовжувати роботу без необхідності облаштовувати власне укриття там, де це технічно неможливо, підкреслює директор аналітичного центру "Ресторани України" Ольга Насонова. Підприємці побоюються, що нові вимоги ускладнять роботу бізнесу, а відвідувачам під час тривоги доведеться виходити на вулицю, що теж може бути небезпечно.

"Гадаю, вказівники до найближчого укриття, які зараз є в деяких супермаркетах, — це вихід із ситуації. Наскільки я розумію, це буде так само, як із масками: достатньо буде однієї такої таблички, і можна буде працювати під час "жовтої тривоги". Це якщо немає надійного укриття в самому приміщенні — хоча б дві несучі стіни та приміщення без вікон. Зараз перебувати в приміщенні безпечніше, ніж на вулиці під відкритим небом. А загалом бізнес, звісно, зараз до кінця не знає, що робити", — коментує Фокусу експертка.

Ці постанови — насправді лише формальність, вважає Насонова. Ну, безпеки у нікого все одно не буде, просто якщо їх ухвалять у тому вигляді, в якому вони є зараз, ресторани, кафе, перукарні, взагалі бізнес не зможе нормально працювати, бо їм доведеться думати, де ці укриття, що з ними робити і куди вирушати.

Якщо почнуть карати, притягати до адміністративної відповідальності бізнесменів, як це було під час коронавірусу за недотримання маскового режиму, вони платитимуть, подаватимуть позови до суду.

"Закривати бізнес, звісно, ніхто не буде. Саме через це. Бо якщо хтось працює, то й працюватиме. Сьогодні 20 % кафе та ресторанів у Києві призупинили свою роботу через проблеми з електроенергією. Тимчасово — до квітня. Йдуть у відпустку, тобто ніхто не закривається, не вивозить обладнання, просто зачинили на замок і увімкнули сигналізацію, пішли собі в інші ресторани, особливо якщо це мережа. Це поширене явище, ніхто не хоче зазнати збитків за зиму. Світловий день зараз дуже короткий, природно, потрібне постійне освітлення. Тому якщо немає світла, то працювати просто невигідно", — підкреслює Ольга Насонова.

Рішення держави змушують бізнес закриватися

Як наголошує народна депутатка Ніна Южаніна, не можна мовчати, треба порушувати це питання, адже бізнес і так ледь тримається на ногах. За три квартали 26-го року малий та середній бізнес став рідше звертатися за кредитами, як випливає з огляду НБУ. Кабмін повинен прислухатися і все змінити.

"Ми вже стільки разів попереджали, що такими рішеннями держава фактично підштовхує бізнес до закриття. Якщо до цього додати нові вимоги безпеки, працювати стане ще складніше. Сподіваюся, уряд прислухається до підприємців, адже ці вимоги в нинішньому вигляді практично неможливо виконати, а необхідних умов для їх дотримання немає", — наголошує народний депутат.

У огляді НБУ зазначено, що наразі всі зусилля зосереджуються на кредитуванні великого бізнесу. Але Україна сильна своїм підприємницьким духом. Тим, що ці люди не пішли у соціальну сферу, а працюють кожен на себе.

"Якщо малий та середній бізнес почнуть закриватися, це також означатиме втрату податкових надходжень. Вже називають катастрофічну цифру втрат місцевих бюджетів. І ніхто не додасть їм цих надходжень із державного бюджету. Я впевнена. Але про це ніхто не думає на цьому етапі", — підкреслила Южаніна.

Малий бізнес часто працює безпосередньо з постачальниками, тому може залишатися мобільним і підтримувати людей навіть під час перебоїв із логістикою, як це було на початку війни. Однак нові вимоги можуть змусити закритися й невеликі магазини та кав’ярні, які в скрутні часи забезпечують мешканців необхідними товарами та послугами. Хто від цього виграє, теж залишається під питанням.

Напередодні Кабмін змінив правила використання укриттів у навчальних закладах. Суть змін полягає в тому, що укриття в дитячих садках передбачені насамперед для дітей та працівників, а доступ інших мешканців до шкільних укриттів залежить від рішення місцевої влади щодо спільного використання. Тому мова йде не про повну заборону, а про зміну порядку доступу населення до укриттів у навчальних закладах.

У столиці України єдиним надійним укриттям є метрополітен. Деякі станції зможуть витримати навіть ядерний удар.