Чим складна нова російська ракета «Філін» для української ППО і як її збивати: пояснення експерта

Авіаексперт Анатолій Храпчинський зазначає, що появу російської малогабаритної крилатої ракети «Філін» у медіа спочатку сприйняли як спробу Росії компенсувати нестачу сучасних ракет за допомогою простих матеріалів і китайської електроніки. Однак, за його словами, такий погляд не враховує справжніх причин створення цієї зброї. 

На своїй сторінці у Facebook він наголосив, що розробка «Філіна» свідчить про перехід російського оборонного комплексу до виробництва різних видів озброєння на основі спільних деталей і технологій. Експерт вважає, що поява такої ракети є закономірним етапом розвитку швидкісних реактивних дронів.

За словами Храпчинського, щоб оцінити значення розробки «Філіна», варто звернути увагу на компанії, які працюють над його створенням. Ракету розробляє НПО «Молнія», що входить до складу корпорації «Тактичне ракетне озброєння» (КТРВ). До цієї ж корпорації належить МКБ «Радуга» — одне з головних конструкторських бюро Росії, яке займається розробкою крилатих ракет.

«Це означає, що інженери "Молнії" не вигадували ракету з нуля у гаражі: вони отримали прямий легальний доступ до всієї робочої конструкторської документації, продувок в аеродинамічних трубах та агрегатної бази серійних ракет Х-59, Х-69, Х-101 та нового "Виробу 30". Маючи досвід створення швидкісних ракет-мішеней та готові аеродинамічні профілі від КТРВ, вони просто адаптували класичну крилату ракету під напівцивільне конвеєрне виробництво», — йдеться у його повідомленні. 

Експерт зазначає, що Росія зосередилася на використанні однакових деталей у різних видах озброєння та відмовляється від розробок, які випускають малими партіями. Тому під час створення «Філіна» об’єднали готові вузли з різних проєктів, які можна виробляти у великих кількостях. 

«Серцем ракети» став компактний газотурбінний двигун R500 від російської компанії «Рейнольдс». За словами експерта, саме це викликає найбільше занепокоєння.

Експерт пояснює, що на попередній спрощеній ракеті S8000 «Бандероль» використовували звичайний китайський двигун Swiwin, призначений для великих авіамоделей. Натомість двигун R500 створили завдяки переробці наявних розробок і налагодженню складання основних частин у Росії. 

«Цей самий МГТД вже встановлюється на нові авіаційні стелс-ракети С-71М "Монохром" та С-71К "Ковьор" від ДКБ "Сухого". Тобто росіяни замкнули на одному базовому двигуні одразу кілька сімейств зброї наземного та повітряного базування», — пише Храпчинський. 

Експерт зазначає, що під час створення «Філіна» росіяни використали подібний підхід і до електроніки та корпусу ракети. Замість розробки окремого дорогого комп’ютера вони встановили блоки автоматичного керування від компанії «ПЛАЗ». Їхні плати та маркування відповідають тим, що використовують у пізніших версіях безпілотників «Гарпія» та «Герань-2». Крім того, ракету оснастили 16-канальною антенною системою «Комета», яка пристосовується до умов роботи, та китайською інерційною системою навігації.

Експерт також пояснює, що тепер стає зрозумілим, чому росіяни не встановлюють двигун R500 на важкі реактивні «Герані». За його словами, щоб розігнати широке трикутне «літаюче крило» з великим опором повітря до 600 км/год, потрібно витрачати багато пального та забезпечити тягу на рівні 90–120 кгс. Під час розробки «Філіна» росіяни врахували ці особливості й змінили конструкцію. 

Зокрема, росіяни перенесли начинку та бойову частину «Герані» масою 50 або 100 кг у вузький корпус із вугле- та склопластику. Конструкцію доповнили прямим крилом завдовжки три метри та силовими кронштейнами, виготовленими за допомогою 3D-друку.

«Завдяки високій аеродинамічній якості планера їм вистачило легкого двигуна R500, щоб витягнути швидкість 800 км/год і дальність до 1200 км. Стратегічний задум цієї розробки лежить на поверхні — врятувати залишки авіації та виснажити нашу економіку ППО. Поспіх РФ із наземними пусковими установками продиктований критичним виснаженням ресурсу їхньої дальньої та тактичної авіації», — пише експерт. 

До того ж Храпчинський зазначає, що кількість небойових втрат російської військової авіації через технічні несправності продовжує зростати. Серед таких випадків — падіння стратегічного ракетоносця Ту-22М3 в Іркутській області та регулярні аварії літаків Су-30 і Су-34. Він також пояснює, що кожен виліт Ту-95МС для запуску ракет Х-101 зменшує термін служби старого літака та радянських турбогвинтових двигунів НК-12. Їх виробництво давно припинилося, а можливості капітального ремонту мають свої межі.

За словами експерта, «Філін» дає змогу Росії менше залежати від аеродромів дальньої авіації. Ракету запускають із мобільної наземної установки за допомогою твердопаливного прискорювача, що дозволяє використовувати її приховано поблизу кордону.

«А в поєднанні з розгортанням росіянами повітряних mesh-мереж і використанням інфраструктури базових станцій у Білорусі як північного ретрансляційного коридору, ворог отримує інструмент для керованих глибоких ударів по західних областях України з мінімальним часом попередження про пуск», — зауважує авіаексперт. 

Експерт зазначає, що «Філін» створили з урахуванням економічних витрат на ведення війни. Завдяки корпусу з композитних матеріалів ракета має малу помітність для радарів, а її швидкість перевищує 200 метрів за секунду. Через це після появи цілі за радіогоризонтом у наземних систем ППО залишається лише 60–90 секунд на реакцію.

Також за словами експерта, 16-канальна антена «Комета» може створювати до 15 зон, у яких сигнал радіоелектронної боротьби слабше впливає на навігацію ракети. Під час проходження зони радіоперешкод, яке триває близько півтори хвилини, вона продовжує рух завдяки інерційній системі та математичним фільтрам, що допомагають відкидати прості спроби підробити навігаційний сигнал.

Храпчинський наголошує, що Росія створила недорогу крилату ракету, придатну для масового виробництва. Через її швидкість і конструкцію збивати її з кулемета, встановленого на пікапі, або наздоганяти звичайним електричним квадрокоптером надзвичайно складно. Водночас використання для перехоплення дорогих західних зенітних ракет може стати надто великим фінансовим тягарем.

На цьому тлі експерт наголошує на потребі розвивати власні технології та створювати багаторівневу систему ППО, у якій усі засоби виявлення й перехоплення цілей працюватимуть як єдина мережа. Такий підхід передбачає об’єднання даних із різних джерел і розподіл завдань із перехоплення між різними засобами протиповітряної оборони.

Для виявлення малопомітних цілей у низинах і руслах річок експерт пропонує розгорнути мережу компактних тактичних 3D-радарів ближньої дії з активними фазованими антенними решітками (AESA). Їх потрібно об’єднати в автоматизовану систему разом з акустичними датчиками та засобами радіоелектронної розвідки. Це дасть змогу передавати дані про цілі на засоби ураження за мілісекунди, без голосових команд і повторного введення інформації вручну на планшетах.

«Водночас має відбутися чітке ешелонування засобів ураження для диверсифікації вартості перехоплення. Класичні мобільні вогневі групи з кулеметами залишаються на своєму місці для відстрілу масового рою поршневих "Шахедів" і "Гербер", якими ворог продовжить навантажувати нашу систему. Але для швидкісного ешелону 600–800 км/год на чергування мають масово ставати автоматизовані зенітно-артилерійські турелі з балістичними обчислювачами, алгоритмами машинного зору та боєприпасами з програмованим підривом, а також реактивні й твердопаливні дрони-інтерцептори з власними тепловізійними чи активними головками самонаведення на термінальній ділянці. Саме вони мають перебрати на себе знищення "Філінів", "Бандеролей" та реактивних "Гераней", зберігаючи ракетний ресурс великих ЗРК для балістики та авіації ворога», — пише Храпчинський. 

Експерт наголошує, що попри заспокійливі оцінки, Росія продовжує вдосконалювати свої розробки та налагоджувати їх масове виробництво. Тому Україна має якомога швидше автоматизувати систему ППО, щоб випередити противника й зробити це до того, як його виробничі потужності запрацюють на повну.

Нещодавно радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що Росія почала атакувати Україну новою модифікацією реактивного безпілотника «Герань-5» і крилатою ракетою «Філін». За його словами, нова версія «Герань-5 К5-К» має оптичну систему навігації, більшу дальність польоту, вищу швидкість і може літати на більшій висоті. Також Бескрестнов зазначив, що Росія зосереджується на використанні дешевих крилатих ракет, а не реактивних дронів типу «Шахед».